Справа № 2а/2570/1572/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт»(далі по тексту –відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 20121,70 грн. –адміністративно-господарських санкцій та 3129,96 грн. –пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008-2009 роках, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
В судовому засіданні представник позивача Пригара А.В. позов підтримала та просила його задовольнити.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, згідно яких просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні позову. Крім того, в письмових запереченнях відповідач зазначив, що ОСОБА_2 працював у СТОВ Агрофірма «Горизонт»з 01.10.2007 року по 03.01.2011 року, а тому звіт до центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2008-2009 років заявляти не було потреби.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с. 4) поданого сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт»до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області за формою №10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 116 осіб, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 5 осіб.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с. 6) поданого сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт»до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області за формою №10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 110 осіб, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 4 осіб.
Судом встановлено, що з метою проведення камеральної перевірки «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів»позивач звернувся до прокуратури Талалаївського району та прокуратури Бахмацького району з проханням надати допомогу у встановленні основного місця роботи ОСОБА_2
Як вбачається з листа прокуратури Бахмацького району Чернігівської області від 14.01.2011 року, прокуратурою проведено перевірку в ході якої встановлено, що ОСОБА_2 з 01.07.2007 року прийнятий на роботу єгерем Талалаївського відділення МРП «Бахмацьке»ЧОО УТМР на двогодинний робочий день та працює там по теперішній час. У СТОВ АФ «Горизонт»ОСОБА_2 рахується на роботі на посаді сторожа до цього часу включно. Згідно пояснень останнього він звільнений із СТОВ АФ «Горизонт»в 2008 році і після того жодного дня на роботу не виходив, а робота єгерем є його єдиним постійним місцем.
Відповідно до статті 17 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до рекомендацій президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування»при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.
Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
З копії трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу єгерем МРП «Бахмацьке»ЧОО УТМР, на підставі наказу № 11-К від 01.10.2007 року. Інші записи з відомостями про роботу ОСОБА_2 починаючи з жовтня 2007 року в трудовій книжці відсутні.
Згідно листа Талалаївського районного центру зайнятості від 31.12.2010 року № 1016 підприємство СТОВ Агрофірма «Горизонт»у 2009 році не подавало звіти за формою 3-ПН з вакансіями для працевлаштування інвалідів.
Твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 працював у СТОВ Агрофірма «Горизонт»з 01.10.2007 року по 03.01.2011 року, а тому звіт до центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2008-2009 років заявляти не було потреби, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджували б влаштування на роботу інваліда ОСОБА_2
Таким чином, відповідач не надав суду доказів про працевлаштування ним інваліда чи вжиття заходів для такого працевлаштування та не повідомляв відповідний центр зайнятості про наявність вакантних місць для інвалідів за встановленою формою.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Враховуючи матеріали справи, суд встановив, що відповідач не вживав усіх необхідних заходів для працевлаштування інваліда протягом 2008-2009 років, тобто не вживав заходів для недопущення господарського правопорушення, та існування причинного зв’язку з бездіяльністю відповідача та не влаштуванням на роботу інваліда відповідно до встановленого нормативу робочих місць, а тому позовні вимоги позивача про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 9335,34 грн. та пені у розмірі 1999,20 грн., за 2009 рік у розмірі 10786,36 грн. та пені у розмірі 1130,96 грн. є обґрунтованими.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в свою чергу відповідач не надав суду докази на підтвердження своїх заперечень, а тому адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області –задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт»(р/р 26001051401419 ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Чернігів МФО 353586, код ЄДРПОУ 30866222) в дохід Державного бюджету України (одержувач Державний бюджет Талалаївського району, банк одержувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок 31211230700507, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22827315) 20121 (двадцять тисяч сто двадцять одну) грн. 70 коп. –адміністративно-господарських санкцій та 3129 (три тисячі сто двадцять дев’ять) грн. 96 коп. –пені.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Непочатих В.О.