Справа № 2а/2570/1904/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Щорського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про видворення за межі території України в примусовому порядку,-
ВСТАНОВИВ:
12.04.2011 року Щорський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 про видворення за межі території України в примусовому порядку.
Посилаючись на те, що 28.11.2009 року Жовтневим РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про видворення за межі території України в добровільному порядку ОСОБА_1 із зобов'язанням залишити країну до 10.12.2009 року та заборонено в'їзд на територію України терміном на 6 місяців. 27.04.2010 року Жовтневим РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про видворення за межі території України в добровільному порядку ОСОБА_1 із зобов'язанням залишити країну до 10.05.2010 року та заборонено в'їзд на територію України терміном на 1 рік. Однак у встановлений термін відповідачка територію України не залишила.
В судове засідання представник позивача Куценко А.В. не з’явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з’явився, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи за без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Фіксування судового засідання відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011 року близько 10 годин 20 хвилин в ході проведення загальнодержавної оперативно-профілактичної операції «МІГРАНТ», під час проведення оперативно-профілактичного відпрацювання залізничного вокзалу м. Щорс Чернігівської області співробітниками СГІРФО спільно з працівникам ЛВ на ст. Щорс ЛУПЗЗ УМВС України на транспорті була виявлена та затримана громадянка Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Хазорасп, Хорезмської області, Республіки Узбекистан, мешканки АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 28.11.2009 року Жовтневим РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 56 про видворення за межі території України відповідачку ОСОБА_1 та заборонено в'їзд на територію України терміном на 6 місяців.
Також 27.04.2010 року Жовтневим РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято рішення про видворення за межі території України відповідачку ОСОБА_1 із зобов'язанням залишити країну до 10.05.2010 року та заборонено в'їзд на територію України терміном на 1 рік. Даний факт підтверджується копією паспорта відповідачки.
Однак у встановлений термін відповідачка територію України не залишила.
Як вбачається з письмових пояснень відповідачки ОСОБА_1, що вона не мала коштів, щоб виїхати з території України.
Відповідно до пункту 3 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні, зобов'язані мати паспортний документ, яким є документ, що підтверджує громадянство іноземця та особи без громадянства або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон і визнаний Україною. Паспортний документ реєструється в порядку, встановленому цими Правилами, і пред'являється на вимогу посадових осіб зазначених у пункті 10 цих Правил органів.
Відповідно до пункту 27 зазначених вище Правил продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється територіальними органами або підрозділами Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Згідно частини першої статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Згідно постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 11.04.2011 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП, звільнивши порушницю від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Таким чином, своїми діями відповідачка порушила правила перебування іноземних громадян в Україні, за що на неї був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою Щорського районного суду Чернігівської області № 3-448/2011 від 11.04.2011 року була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
При вказаних обставинах суд приходить до висновку, що громадянка Республіки Узбекистан ОСОБА_1 підлягає примусовому видворенню за межі території України, оскільки вона порушила законодавство України щодо перебування іноземців на території України.
На підставі п. 27 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074, ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст.ст. 18, 50, 159-163, п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Щорського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області до ОСОБА_1 –задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі території України громадянку Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих