№ 2а/2570/1872/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 квітня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові клопотання про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про визнання дій неправомірними та скасування постанови.
Також в позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що про постанову про накладення арешту від 08.02.2011 року вона дізналася 31.03.2011 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Сторони в судове засідання не з’явилися. Від відповідача Бабенко В.М., який також є представником Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частин другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що постанова про накладення арешту винесена відповідачем 08.02.2011 року, проте адміністративний позов поданий до суду 11.04.2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду), тобто позов поданий після закінчення строків звернення до суду.
Посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, що про оскаржувану постанову вона дізналася лише 31.03.2011 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем кореспонденція, в тому числі і постанова про накладення арешту, направлялася позивачу за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією супровідного листа від 08.02.2011 року № 79/16 та копіями поштових повідомлень. Дана адреса зазначена позивачкою в позовній заяві, як адреса її проживання та реєстрації.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах адміністративної справи докази таких обставин відсутні.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов подано до суду після закінчення строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, а позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про визнання дій неправомірними та скасування постанови – залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Непочатих В.О.