Справа № 2а/2570/1215/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 р.Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення допомоги на оздоровлення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
29.03.2011 року в судовому засіданні встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення допомоги на оздоровлення залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали суду від 29.03.2011 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексу або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач стверджує, що про порушення своїх прав та інтересів йому стало відомо після отримання повідомлення з Прилуцького МВ УМВС від 01.12.2010 року, тому просить поновити йому строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 2.16. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку.
Як вбачається з довідки Прилуцького міського відділу УМВС України в Чернігівській області від 11.03.2011 року позивач перебував у чергових відпустках в 2008-2009 роках.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів лише 01.12.2010 року, оскільки позивач в 2008-2009 роках перебував у чергових відпустках та знав про розміри призначених та виплачених йому сум грошового забезпечення. Тобто, позивачу було відомо про не виплату йому в 2008-2009 роках допомоги на оздоровлення.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов подано до суду після закінчення строків, встановлених частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах адміністративної справи докази таких обставин відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду –відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення допомоги на оздоровлення – залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Непочатих В.О.