ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2500/2011
15 год. 10 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Тимошенко В.П.
при секретарі –Кулику О.П.
за участю представників позивача –ОСОБА_1 –за довіреністю,
ОСОБА_2 –за довіреністю,
представників відповідача –ОСОБА_3 –за довіреністю,
ОСОБА_4 –за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради до державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000802301 від 24 березня 2011 року,
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося комунальне підприємство «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси № 00000802301 від 24.03.2011 в частині щодо оподаткування коштів, наданих КП «Черкасиелектротранс», як внесок до статутного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство утворюється компетентними органами місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входять до сфери його управління. Майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління. Статутний фонд комунального підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб’єкта господарювання. Розмір статутного фонду комунального встановлюється відповідною місцевою радою. Внесок до статутного фонду позивача обліковується по кредитному рахунку № 40 згідно їх цільових призначень, та є прямою інвестицією, що не підлягає оподаткуванню.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та зазначили, що донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідачем здійснено з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки внесок здійснений засновником до статутного фонду підприємства і є прямою інвестицією, тобто господарською операцією, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані нею, а тому не може бути включеним до складу валового доходу підприємства як безповоротна фінансова допомога.
Представники відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечували, мотивуючи тим, що корпоративні права Черкаської міської ради не підтверджені статутними документами комунального підприємства «Черкасиелектротранс», оскільки, як зазначено в акті перевірки, статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів становив 0 гривень, станом на 30.09.2010 також становив 0 гривень, лише станом на 03.11.2010 статутний фонд зареєстровано в розмірі 12 358 321, 85 грн. ( п. 4.2 Статуту підприємства у новій редакції). Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів ЄДР в порядку, встановленому цим законом. Також згідно з п. 3 ст. 87 ГК України рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня винесення цих змін до державного реєстру. В даному випадку корпоративні права власника (Черкаської міської ради) не підтверджені статутними документами позивача, оскільки на дату початку та кінця перевірки згідно з даними ЄДР розмір статутного фонду становив 12 358 321, 85 грн. Таким чином, представники відповідача наголошували, що отримані вищезазначеним підприємством кошти відносяться до безповоротної фінансової допомоги та, як наслідок, мають бути включені до складу валового доходу підприємства відповідного періоду.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 05.04.2000 № 5-38 та зареєстровано у виконкомі Черкаської міської ради 27.04.2000 за № 8193, у листопаді 2010 року зареєстрований Статут згідно із рішенням Черкаської міської ради від 16.09.2010, реєстраційний номер 10261050001654 від 03.11.2010.
Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів становив 0 гривень, станом на 30.09.2010 також становив 0 гривень, лише станом на 03.11.2010 статутний фонд зареєстрований в розмірі 12 358 321, 85 грн. ( п.4.2 Статуту ).
Судом встановлено, що 16.03.2011 працівниками ДПА України в Черкаській області проведено планову виїзну перевірку комунального підприємства «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за наслідками якої складений акт № 711/23-2/03328675. Перевіркою встановлено порушення останнім п.п. 4.1.6 п. 4.1, пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.3 п.5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, п.5.9 ст. 5, пп.8.3.1 п.8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., а саме не включення до складу валового доходу як суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, коштів у розмірі 2789900, перерахованих як внески до статутного фонду, трактовані позивачем як прямі інвестиції у корпоративні права, емітовані таким платником податку, що звільнені від оподаткування, в той час коли згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розмір статутного фонду становив 0 грн.
Як вбачається із акту перевірки згідно оборотно-сальдової відомості за 4 квартал 2007 року станом на 01.10.2007 по кредиту рахунку 40 «Статутний капітал»обліковується 11 358 321, 85 грн. В період з 01.10.2007 по 30.09.2010 збільшено на суму 2 789 900 грн. Станом на 30.09.2010 по даному рахунку значиться 14 148 221, 85 грн.
У листопаді 2007 року на рахунок позивача від управління ЖКГ (орган управління –п.1.3 Статуту) надійшли кошти (фінансування) згідно банківських виписок за 12.12.2007, 28.12.2007, 31.12.2007, в сумі 265 000 грн., у грудні 2007 року в сумі 735 000 грн., кошти надійшли за призначенням платежу «внески у статутний фонд згідно рішення Черкаської міської ради № 4-4 від 04.10.2007 КФК 180409, КЕКВ 1310. без ПДВ.
У серпні та вересні 2010 року на рахунок позивача від управління ЖКГ надійшли кошти (фінансування) згідно банківських виписок в сумі 1 789 900 грн., кошти надійшли за призначенням платежу «внески у статутний фонд згідно рішення Черкаської міської ради № 15-933 від 22.07.2010 КФК 180409, КЕКВ 1310. без ПДВ.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 711/23-2/03328675 від 16.03.2011 у відповідності до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України державною податковою інспекцією у м. Черкаси винесено податкове повідомлення-рішення № 00000802301 від 24.03.2011 про збільшення суми грошового зобов’язання комунальному підприємству «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради за платежем податок на прибуток на загальну суму 161 610 грн., оскарження якого і становить предмет даної адміністративної справи.
Спеціальним законом, який визначав платників податку на прибуток, об’єкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати цього податку, був Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р.
Платниками податку на прибуток згідно статті 2 цього Закону є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади; а також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Прибуток платників податку відповідно до статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування. Об'єктом оподаткування статтею 3 цього Закону, в свою чергу, визначено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, а також суму амортизаційних відрахувань.
Згідно статті 4 вищезазначеного Закону валовий дохід –це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Звітним періодом за змістом статті 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік тощо.
В той же час, до складу валового доходу не включаються, зокрема суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права , емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Прямою інвестицією відповідно до статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. є господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Корпоративні права, в свою чергу, визначені цією ж нормою, як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Отже, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. розглядає операції із внесення майна до статутного фонду, як особливі, специфіка яких полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення не збільшують прямо валові витрати та валові доходи платника податку.
Однак, дана господарська операція має передбачати визначеність об'єкту (предмету), стосовно якого вона здійснюється. В разі, коли господарська операція полягає в обміні, повинні бути визначенні об'єкти такого обміну. Для прямої інвестиції, як господарської операції, такими об'єктами будуть кошти (майно), з одного боку, та корпоративні права –з іншого.
Так, відповідно до статті 16 Закону України «Про господарські товариства»№ 1576-XII від 19.09.1991р., який визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, товариство має право змінювати ( збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Слід зазначити, що в даному випадку мова йде не про первісне формування статутного капіталу, а про додаткові внески учасників господарюючого суб’єкта, що тягне збільшення уставного капіталу. У зв’язку з чим передумовою прийняття рішення про збільшення статутного капіталу є вимога про внесення всіма учасниками підприємства повністю своїх вкладів до державної реєстрації господарюючого суб’єкта, а не до державної реєстрації змін до статутних документів, пов’язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу.
В той же час, виходячи з аналізу положень Закону України «Про господарські товариства»№ 1576-XII від 19.09.1991р. порядок збільшення статутного капіталу має три послідовних стадії, як то: прийняття рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів учасниками товариства; сплата додаткових внесків та державна реєстрація змін до установчих документів.
Отже, насамперед необхідно провести загальні збори учасників господарюючого суб’єкта, на якому має бути ухвалено рішення про збільшення статутного капіталу. В даному випадку рішення про збільшення статутного капіталу приймається власником майна підприємства –Черкаською міською радою. При цьому резолютивна частина рішення про збільшення статутного капіталу повинна містити відомості, як мінімум, про суму, на яку збільшується статутний капітал, спосіб збільшення, строки та порядок внесення (сплати) додаткових внесків (коштів) учасниками (власником) .
Також відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів ЄДР в порядку, встановленому цим законом. Також згідно з п. 3 ст. 87 ГК України рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня винесення цих змін до державного реєстру
Суд зауважує, що в даному випадку корпоративні права власника (Черкаської міської ради) не підтверджені статутними документами позивача, оскільки на дату початку та кінця перевірки ( акт перевірки від 16.03.2011) відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг від 13.05.2011) розмір статутного фонду позивача становив 12 358 321, 85 грн.
Натомість, лише 17 березня 2011 року рішенням другої сесії Черкаської міської ради № 2-277 внесено зміни до Статуту комунального підприємства «Черкасиелектротранс»Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 16.09.2010 № 5-1093, а саме у пункті 4.2 розділу VІ «Майно та статутний фонд підприємства» цифри і слова: «12 358 321, 85 грн. замінити цифрами і словами: «15 126 421, 85 грн.». Зазначені зміни до Статуту зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.05.2011.
Суд наголошує, що перерахуванню коштів обов’язково має передувати прийняття рішення учасниками (власником) підприємства щодо збільшення статутного фонду, в якому саме і визначаються як розмір додаткових внесків, так і строки перерахування останніх.
У випадку відсутності на підприємстві статутного фонду з позиції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. не можна робити висновок про наявність корпоративних прав (п. 1.8 статті 1) у власника підприємства, а отже, не можна скористатися нормою пп. 4.2.5 статті 4 цього Закону, згідно з якою не включаються в дохід суми коштів або вартість майна, які надходять на підприємство у вигляді інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані підприємством.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.
В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.
Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 56, 86, 94, 159 -163 КАС України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст складений та підписаний 18 травня 2011 року
Суддя В.П. Тимошенко