ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2828/2011
08 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Тимошенко В.П.,
секретар –Кулик О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
встановив:
До суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків за ІV квартал 2010 року у сумі 719 грн. 34 коп.
Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд розглядає справу без участі відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003р. (далі по тексту –Закон № 1058).
Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону № 1058 зобов’язані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески є, зокрема застраховані особи, зазначені в п. 3 статті 11 цього Закону, як то фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 5 статті 14 Закону № 1058).
Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Судом встановлено, що відповідач –фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 26.02.1999.
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
02.02.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт про порушення відповідачем ч. 6 статті 20 Закону № 1058 в частині несплати в повному обсязі страхових внесків за 4 квартал 2010 року на загальну суму 719 грн. 34 коп. При цьому у періоді, що перевірявся, платник перебував на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№ 727/98 від 03.07.1998р. (надалі по тексту –Указ № 727), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спрощений режим оподаткування доходів шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
За змістом Указу № 727 суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Так, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (п. 3 Указу № 727).
Відповідно до п. 6 даного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, згідно п.п. 3, 4 статті 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того що преамбулою до Закону № 1058 визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, саме останній, як зазначалось вище, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Отже, на думку суду, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є спеціальним законом щодо правовідносин, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
За приписами статті 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»№ 2154-VI від 27.04.2010р. мінімальний розмір заробітної плати з 1 липня 2010 року становив 888 грн., з 1 жовтня 2010 року –907 грн., з 1 грудня 2010 року –922 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997р. на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу –33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 статті 2 цього Закону.
Таким чином, відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп. (888х33,2%) за кожен місяць, з жовтня по листопад 2010 року 301 грн. 12 коп. (907х33,2%), з грудня 306 грн. 10 коп. (922х33,2%).
Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, зазначених у п. 5 статті 14 цього Закону, базовим звітним періодом є квартал. Згідно ч. 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Факт наявності у відповідача заборгованості, визначеної згідно акту управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, підтверджується також карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Керуючись п. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., у зв’язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в установлені строки позивачем на адресу відповідача, була направлена вимога № Ф-880 від 02.02.2011 на суму 719 грн. 34 коп.
Частиною 3 статті 106 Закону визначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі ж незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимога про сплату недоїмки № Ф-880 від 02.02.2011 в порядку узгодження не оскаржувалась, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за 4 квартал 2010 року в розмірі 719 грн. 34 коп. протягом встановленого для їх сплати строку не сплачені.
Оскільки право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено ч. 3 статті 106 Закону № 1058, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 4 квартал 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, ідентифікаційний код 21366610, що знаходиться за адресою: 19700, м..Золотоноша, вул. Черкаська, 6, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 719 (сімсот дев’ятнадцять) грн. 34 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 17 травня 2011 року
Суддя В.П. Тимошенко