КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2011 року Справа № 2а-3909/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.
при секретарі –Сириці І.О.,
за участю позивача –ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, начальника служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Євгенії Валеріївни та спеціаліста служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінського Вадима Івановича про визнання протиправною бездіяльність, скасування висновку та відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позичав звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність начальника служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В. та спеціаліста служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінського В.І., визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, а також стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 1000 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.06.2009р. він звернувся до Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області із заявою, в якій просив влаштувати йому побачення з дитиною ОСОБА_4 який проживає з матір’ю ОСОБА_5. Дану заяву отримано начальником служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В., однак, відповідь на зазначену заяву ним отримано лише 14.12.2009р. - після повторного звернення до Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області.
Також, посилався на те, що 14.12.2009р. та 28.12.2009р. він звертався до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області із заявами щодо визначення часу та місця для побачення його з сином ОСОБА_4 однак відповіді на дані заяви ним не отримано.
Позивач, також вважає, що Комісією з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації прийнято висновок, який не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у відповідача відсутні повноваження щодо відмови йому у визначенні способу участі у вихованні дитини.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з наведених підстав.
Представник відповідача - Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, а також відповідачі - начальник служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В. та спеціаліст служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінський В.І. в судове засідання не з’явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.156, 160, 204).
Відповідач - начальник служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В., заперечуючи проти позовних вимог, в письмових запереченнях посилалася на те, що 30.06.2009р. за наслідками перевірки фактів, викладених позивачем в заяві від 04.06.2009р., ОСОБА_1 надано відповідь за вих.№293.
Крім того, позивачу в усній формі було роз’яснено про необхідність подання останнім до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області документів, перелік яких встановлено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності пов’язаної із захистом прав дитини. Однак, позивачем даних документів подано не було.
При цьому, зазначила, що заяву ОСОБА_1 від 14.12.2009р. не було включено для розгляду в порядок денний Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, з підстав невідповідності її вимогам п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов’язаної із захистом прав дитини.
До того ж, вказала, що 12.01.2010р. Козятинською районною державною адміністрацією ще раз направлено лист позивачу, з роз’ясненням, які саме документи необхідно надати Комісії для розгляду питання щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Також, посилалась на те, що право позивача на звернення до органу опіки та піклування в порядку ст.158 Сімейного кодексу України залишається нереалізованим через суб’єктивне небажання ОСОБА_1 надати Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області стандартний пакет документів, встановлений Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності пов’язаної із захистом прав дитини.
Щодо вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відповідач вказала на те, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає матеріальна шкода, якими документальними доказами підтверджується її нанесення, та позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди.
Відповідач - спеціаліст служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінський В.І. в письмових запереченнях проти позову посилався на те, що на заяву позивача від 04.06.2009р. йому, у відповідності до норм чинного законодавства України, надано відповідь від 30.06.2009р. за №293.
Крім того, посилався на те, що органами, які приймають рішення щодо опіки та піклування є районні, районні в м.Києві та м.Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. До його компетенції вирішення даного питання не відноситься, тому, на думку відповідача, будь–якої шкоди позивачу ним завдано не було.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідачів проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 28.09.2002р. по 19.09.2008р. позивач перебув у шлюбі з ОСОБА_5, від якого у них є малолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
12 травня 2009 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області прийнято рішення, яке ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.09.2009р. залишено без змін, по справі №2-21/2009 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, яким позов задоволено, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_1 (а.с.55-57, 58).
04 червня 2009 року позивач звернувся до начальника служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В. із заявою щодо влаштування йому побачення з сином ОСОБА_4, яку прийнято особисто Вітко Є.В. за вх.№76 від 04.06.2009р. (а.с.9-10).
За результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача службою у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області надіслано на адресу ОСОБА_1 лист за вих.№293 від 30.06.2009р., в якому позивачу повідомлено, що службою було здійснено перевірку умов проживання малолітнього ОСОБА_4, та будь–яких порушень щодо виконання батьківських обов’язків ОСОБА_5 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 виявлено не було. (а.с.11)
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме, актом обстеження житлово–побутових умов ОСОБА_4 від 08.06.2009р. та актом обстеження матеріально–побутових умов ОСОБА_5 від 09.06.2009р. (а.с.29, 30).
Також, позивачу у вищевказаному листі роз’яснено, що відповідно до ст.159 Сімейного кодексу України питання щодо визначення способу його участі у вихованні малолітнього сина відноситься до компетенції органу опіки та піклування або суду. А з огляду на те, що на той час рішення по справі щодо визначеннння місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_4 не прийнято, то вимоги з даного приводу він може викласти під час судового засідання щодо вирішення зазначеного спору (а.с.11).
14 грудня 2009 року позивач звернувся до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області із заявою щодо визначення часу та місця для його побачення з малолітнім сином ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_5 перешкоджає йому в побаченні з сином (а.с.13).
Судом встановлено, що Комісією з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області дану заяву позивача для розгляду в порядок денний Комісії включено не було.
В письмових запереченнях проти позову відповідач - начальник служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В. посилалася на те, що підставою невключення заяви ОСОБА_1 від 14.12.2009р. до порядку денного Комісії є невідповідність зазначеної заяви вимогам п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов’язаної із захистом прав дитини, що полягає у неподанні позивачем до Комісії необхідних документів, перелік яких затверджено даною нормою.
Про необхідність подання до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області документів, передбачених чинним законодавством України, з метою вирішення питання щодо участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 позивачу було роз’яснено в листі Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області від 12.01.2010р. за вих.№01-24-25, в якому наведено перелік необхідних документів (а.с.44).
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про комісію з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, затвердженого розпорядженням голови Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області від 10.11.2008р. №834, Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає питання, у тому числі, спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини. (а.с.42-зв.)
Згідно ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 158 даного кодексу встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
З метою виконання положень вищенаведених норм законодавцем розроблено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866 (далі за текстом - Порядок).
Даним Порядком визначено механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Відповідно до п.73 Порядку у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлено вичерпний перелік документів, які необхідно подати одному з батьків до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, з метою розв’язання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини. Подання таких документів є підставою для розгляду уповноваженим органом питання щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Доказів подання позивачем до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, разом із заявами від 04.06.2009р. та 14.12.2009р., документів, перелік яких наведено в п.73 Порядку з метою вирішення питання щодо участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_4 суду не надано.
Перешкод для подання ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області вищенаведених документів судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, зокрема, неподання позивачем до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області визначених чинним законодавством України документів, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень прав ОСОБА_1 з боку відповідачів та про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності начальника служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.В. та спеціаліста служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінського В.І..
Судом встановлено та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, що 21.04.2010р. ОСОБА_1, подавши відповідну заяву та додані до неї документи, звернувся до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області щодо вирішення питання про визначення способу спілкування та участі у вихованні сина ОСОБА_4 (а.с.145-146).
Відповідно до п.73 Порядку працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
У зв’язку з надходженням до Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області вищезазначеної заяви позивача та на виконання наведеної норми, 22 квітня 2010 року, у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_5, проведено засідання Комісії, про що складено відповідний протокол засідання №5 (а.с.164-169).
Відповідно до даного протоколу під час засідання Комісії встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню дитини ОСОБА_4 (не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться навчанням дитини, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не створює умов для отримання нею освіти, нехтує своїми обов’язками).
Згідно п.73 Порядку після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.
Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.
На виконання наведених норм Комісією з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації 22 квітня 2010 року прийнято рішення №5 та Козятинською районною державною адміністрацією у Вінницькій області –органом опіки і піклування, після проведення засідання Комісії з питань захисту прав дитини, на якому було з'ясовано обставини, що призвели до виникнення спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо участі позивача у вихованні сина ОСОБА_4 складено висновок №01-24-674, відповідно до якого Комісією вирішено відмовити ОСОБА_1 у визначенні спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 оскільки таке спілкування перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, та негативно впливатиме на психологічний, емоційний стан дитини (а.с.161-зв.,162-163).
Враховуючи викладене, а також наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення по зверненню ОСОБА_1 щодо визначення спілкування позивача з малолітньою дитиною ОСОБА_4 прийнято Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а також рішення прийнято з урахуванням повного, всебічного та об’єктивного розгляду вказаного питання.
В ході судового розгляду не встановлено факту протиправних дій та бездіяльності відповідачів під час перевірки обставин, викладених у заявах ОСОБА_1 щодо визначення спілкування позивача з малолітньою дитиною ОСОБА_4
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи недоведеність позивачем обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності начальника служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Вітко Є.Ю. та спеціаліста служби у справах дітей Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області Росінського В.І., а також визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань захисту прав дитини Козятинської районної державної адміністрації у Вінницькій області, не підлягають задоволенню, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла її, при наявності її вини.
Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31 березня 1995 року передбачає, що до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої главою 82 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що судом не встановлено протиправності дій та бездіяльності відповідачів та наявності будь-яких порушень прав ОСОБА_1, а також причинного зв'язку між діями відповідачів та заподіянням позивачу моральної та матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Зважаючи на наведені норми чинного законодавства України та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Витрати, понесені стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються. Таким чином, судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено - 17.05.2011р.
Cуддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина