КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-413/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Міщенко К.М.  

Суддя-доповідач:  Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                                    головуючого –  судді            Ключковича В.Ю.,

                                  суддів                                             Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та ОСОБА_2  на постанову  Тальнівського районного суду Черкаської області  від  02 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення невиплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області  від  02 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку державної та додаткової пенсії позивачу за період з 12.04.2010 року по 12.10.2010 року неправомірною, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії по інвалідності з 12.04.2010 року по 12.10.2010 року відповідно до ст. ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та відмовити у їх задоволенні відповідно.   

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.

Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІIІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІІ групи –у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачував позивачу пенсії та додаткову пенсію у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог –законним і обґрунтованим.

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України , та є пріоритетним у застосуванні.

Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того колегія суддів зазначає, що адміністративний позов задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся за захистом своїх прав 12.10.2010 року та не просила поновити строк звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів вважає, що позивач дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав під час отримання  таких доплат.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги –залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

           Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

  У Х В А Л И В :

            Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та ОСОБА_2  –залишити без задоволення.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області  від  02 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                         Ключкович В.Ю.

        Судді:                                                             Беспалов О.О.

                                    Вівдиченко Т.Р.