Головуючий у 1 інстанції - М'якінченко Н.В.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року справа №2а-3304/10/1224
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попова В.В.
суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року у справі № 2а-3304/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року позов задоволено: визнана неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_2 як дитині війни з 9 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 1 січня 2010 року; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2010 року з урахуванням здійснених виплат.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно четвертого абзацу ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням та паспортом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Але, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: задоволено позовні вимоги понад шестимісячний строк звернення до суду, який передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Оскільки позивач звернувся до адміністративного суду 8 грудня 2010 року, тому судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 8 червня 2010 року.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області – задовольнити частково.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року у справі № 2а-3304/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати та винести нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії ї задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в період з 8 червня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 8 червня 2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : В.В. Попов К.П. Горбенко
О.П. Лях