КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-222/10/1026 Головуючий у 1-й інстанції: Кравець О.А.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Петрик І.Й.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, за період з липня 2007 р. по 31 грудня 2008 року в сумі 2262,64 грн.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 16 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та здійснити виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню, з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та відповідним посвідченням з відміткою «дитини війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається із заперечень відповідача, позивачці за 2008 рік, як дитині війни, сплачувалась надбавка в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». З 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн., щомісячно.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, всупереч положенням Конституції України, вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішенню Конституційного Суду України, абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
Виходячи із загальних засад пріоритету закону над підзаконними актами, слід визнати, що при призначенні позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни слід виходити з положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено розмір надбавки до пенсії, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають меншу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу в розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р., однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з липня 2008 р. по 31.12.2008 р. лише 27.10.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни –задовольнити.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 16 листопада 2010 року –скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
Суддя Петрик І.Й.