КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-245/10 Головуючий у 1-й інстанції: Тюхтій П.М.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області та сільського голови с.Плахтянка Макарівського району Київської області Лудченка М.М. на постанову Макарівського районного суду Київської області від 06 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Плахтянської сільської ради, сільського голови с. Плахтянка Макарівського району Київської області –Лудченка М.М., треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5, - про визнання рішення ради протиправним та його скасування, зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Плахтянської сільської ради (відповідач-1), сільського голови с. Плахтянка Макарівського району Київської області Лудченка М.М. (відповідач-2), в якому, з наступними змінами, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.12.2009р. №725-23-У, та зобов’язати відповідача виконати рішення Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області «Про надання дозволу на продаж бані»від 14.11.2006р. №108-05-У.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 06 вересня 2010 року вказаний позов задоволено.
В апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять скасувати постанову Макарівського районного суду Київської області від 06 вересня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, що з'явилися, перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2006р. Плахтянська сільська рада Макарівського району Київської області прийняла рішення №108-05-У про надання дозволу на продаж сільської лазні. На виконання вказаного рішення 12.06.2007р. у випуску №44 газети «Макарівські вісті»було опубліковано оголошення про проведення конкурсу на відчуження приміщення непрацюючої лазні, що належить Плахтянській сільській раді. Позивач і треті особи виявили бажання брати участь у конкурсі. Однак сільський голова не вчинив жодних дій, направлених на проведення такого конкурсу. 10 Грудня 2009 року Плахтянська сільрада Макарівського району Київської області своїм рішенням № 725-23-У скасувала попереднє рвшення про продаж з метою захисту каналізаційно-очисних та дренажних комунікацій. Дійшовши висновку, що конкурс не був проведений з вини керівництва ради, керуючись статтями 1152, 1153 ЦК України, рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009р., суд дійшов висновку, що відповідач-2 не мав права відмовлятися від проведення конкурсу, а відповідач-1 перевищив свої повноваження, скасувавши власне попереднє рішення.
Однак, з таким рішенням суду першої інстанції не можна погодитися з огялду на таке:
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно до висновків, викладених у рішенні КСУ від 16.04.2009р., органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. При цьому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в даному випадку наявні обставини, що свідчать про виникнення правовідносин, пов’язаних з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів відзначає, що оскаржуване рішення Плахтянської сільської ради Макарівського району не було фактично виконане. Так, після публікації оголошення з переліком умов продажу взяти участь в конкурсі виявили бажання кілька осіб. Однак, жодна із поданих ними заявок не було прийнята внаслідок їх невідповідності вимогам закону.
Згідно з ч.4 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об’єкті, що підлягають приватизації.
Заява повинна містити: назву об’єкта малої приватизації, його місцезнаходження, запропоновані умови купівлі та експлуатації об’єкта.
Разом із заявою покупці –фізичні особи подають: відомості про особу, домашню адресу, громадянство, номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об’єкт приватизації.
До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви, нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування –для органів місцевого самоврядування), декларація про доходи (для покупців –фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.
Судом першої інстанції не враховано, що орган місцевого самоврядування має право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов’язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб’єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»ціна продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об’єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 23 Методики оцінки майна, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891, висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу) дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.
У зв’язку з нормативним обмеженням дії в часі висновку про вартість майна відповідач звернувся з листом від 26.08.2008р. №139 до начальника бюро технічної інвентаризації Макарівської РДА з вимогою виконати оцінку вартості споруди сільської бані для її конкурсного продажу.
Така оцінка була проведена та визначена вартість об’єкта продажу у розмірі 153 000грн., однак висновок щодо вартості майна затверджений не був, що перешкоджало проведенню конкурсу.
Вказані обставини свідчать про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що конкурс не відбувся з вини керівництва ради.
Викладене спростовує висновки суду першої інстанції про те, що внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення у певної конкретної фізичної особи –позивача – виникло певне конкретизоване право стосовно об’єкта передбачуваного продажу, яке було б порушене внаслідок подальших дій відповідачів; а також немотивовані висновки суду з приводу того, що конкурс не відбувся з вини керівництва ради.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави для зобов’язання відповідача продати приміщення недіючої лазні всупереч вільному волевиявленню власника.
Крім того, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції посилався на положення Цивільного кодексу України щодо правил проведення конкурсу, однак не здійснив аналіз положень Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, та норми спеціального Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», якою регулюються питання відчудження відчудження комунального майна.
Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, за приписами ст. 202 КАСУ, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.
Ураховуючи, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивачів не відповідають обставинам справи, апеляційні скарги Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області та сільського голови с.Плахтянка Макарівського району Київської обалсіт Лудченко М.М. слід задовольнити, постанову суду скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області та сільського голови с.Плахтянка Макарівського району Київської області Лудченко М.М. - задовольнити.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 06 вересня 2010 року скасувати.
ОСОБА_3 у задоволенні позову до Плахтянської сільської ради, сільського голови с. Плахтянка Макарівського району Київської області –Лудченка М.М., треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення ради протиправним та його скасування, зобов’язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур
Повний текст постанови виготовлено 19.04.2011р.