КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-137/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Черненко В.О.       

Суддя-доповідач:  Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                         Твердохліб В.А.,

суддів                                                               Костюк Л.О., Бужак Н.П.,   

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

                                                            В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (далі - Відповідач) про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 10.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов»язано Відповідача провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 17.07.2010 року по 31.10.2010 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули,  а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

           Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення  – без змін, виходячи з наступного.

Позивач  є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

 На момент звернення Позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону Відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Отже, Відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

                 Колегія суддів  погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України  «Про соціальний захист дітей війни»з 17.07.2010 року.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-   

                                                                 У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та  може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                               

            Судді: