КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12831/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий –суддя Грибан І.О.
судді Парінов А.Б., Губська О.А.
розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружн?ого адміністративного суду м?. Києва від 17 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл Інтер’єр» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними рішень –
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000992305/0/8882 від 22.03.2010р., №0000992305/1/13913 від 20.04.2010р., №0000992305/2/24043 від 05.07.2010р., №0001002305/0/8883 від 22.03.2010р., №0001002305/1/13914 від 20.04.2010р., №0001002305/2/24044 від 05.078.2010р.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стайл Інтер’єр»(далі –позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р.
В результаті перевірки встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 1573202 грн., зокрема, в 1-му кварталі 2007р. в сумі 667,00 грн., в 2-ому кварталі 2007р. в сумі 6 772,00 грн., в 3-му кварталі 2007р. в сумі 59 249,00 грн., в 1-му кварталі 2008р. в сумі 115 488,00 грн., в 2-му кварталі 2008 р. в сумі 1 273 847,00 грн., в 3-му кварталі 2008р. в сумі 62 323,00 грн., в 4-му кварталі 2008р. в сумі 54 856,00 грн.
Та порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 1 192456,87 грн., зокрема, в жовтні 2007р. - 5 666,67 грн., в березні 2008р. - 75 000,00 грн., в квітні 2008р. -491 431,69 грн., в травні 2008р. - 471 164,06 грн., в червні 2008р. - 59 704,88 грн., в серпні 2008р. - 47 316,67 грн., в вересні 2008р. - 16 708,60 грн., в жовтні 2008 року -25 463,80 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.03.2010р. №0000992305/0/8882, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 3 113 060,00 грн., де 1 573 202,00 грн. податок на прибуток та штрафні санкції у розмірі 1 539 858,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010р. №0001002305/0/8883, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 1 788 685,31, де 1 192 456,87 грн. податок на додану вартість та нараховані штрафні санкції у розмірі 596 228,44 грн.
В обґрунтування прийнятих рішень відповідач вказує на нікчемність угод укладених між ТОВ «Стайл-Інтер'єр»(Замовник) та ТОВ «Сьомий Буд Трест»( Генпідрядник) щодо виконання робіт з ремонту та переобладнання приміщень готелю ДП «Готель Україна»та прилеглої території для підготовки готелю (вартість ремонтних робіт становить 6 557 283,63 грн. з ПДВ) для проведення щорічних зборів Ради керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку та безтоварність операції за цими угодами. Як на докази відповідач посилається на інформацію отриману від УПМ ДПА у Київській області за результатами проведення заходів, спрямованих на викриття та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, а також на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2008р. щодо визнання ДП «Готель Україна»банкрутом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), нікчемним є правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, що порушує публічний порядок. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов’язаних з його недійсністю.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на? додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник п?одатку має право зменшити под?аткове зобов'язання звітного? періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 с?т. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (с?плачених) платником податку з?а ставкою, встановленою пункт?ом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього За?кону, протягом такого звітног?о періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та п?ослуг з метою їх подальшого ви?користання в оподатковувани?х операціях у межах господарс?ької діяльності платника под?атку; придбанням (будівництво?м, спорудженням) основних фонд?ів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з ме?тою подальшого використання? у виробництві та/або поставці? товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж? Закону не дозволяється включ?ення до податкового кредиту б?удь-яких витрат по сплаті пода?тку, що не підтверджені податк?овими накладними чи митними д?еклараціями, а при імпорті роб?іт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським док?ументом, який засвідчує перер?ахування коштів в оплату варт?ості таких робіт (послуг).
У відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою вини?кнення права платника податк?у на податковий кредит вважає?ться дата здійснення першої з? подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки ві?дповідного рахунку (товарног?о чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пун?кту 7.2 статті 7 Закону України «Пр?о податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.
На підтвердження дійсності договірних відносин між ТОВ «Сьомий Буд Трест»та ТОВ «Стайл-Інтер'єр» надано акти виконаних підрядних робіт та податкові накладні за період з 12.10.07р.
по жовтень 2008р.
Крім того, ТОВ «Стайл-Інтер'єр»було придбано у ТОВ «Сьомий Буд Трест»в жовтні 2007р., квітні-травні 2008р. будівельні матеріали (ДВП), та отримано видаткові та податкові накладні на загальну суму 5 962 283,90 грн. (у т.ч. ПДВ -1 192 456,79 грн.). За ремонтно-будівельні роботи та отримані будівельні матеріали ТОВ «Стайл-Інтер'єр»було перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Сьомий Буд Трест»7 154 741,15 грн. Матеріали справи містять копії платіжних доручень, що підтверджують факт оплати ТОВ «Стайл-Інтер'єр»надані послуги ТОВ «Сьомий Буд Трест».
На вимогу суду першої інстанції позивачем також надано докази фактичного виконання робіт та використання результатів робіт в межах господарської діяльності, а саме прийняття робіт замовником - ДП «Готель «Україна»виконаних робіт ТОВ «Стайл-Інтер'єр»згідно договору підряду №10-т від 10.03.2008р.. Позивач має в наявності документи, складені у відповідності до правил ведення бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, видаткові накладні, договори підряду та генпідряду на виконання робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, складених позивачем та його контрагентом.
Відповідачем не надано доказів щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ТОВ «Сьомий Буд Трест»податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Сьомий Буд Трест»виникли і існували до визнання останнього банкрутом, оскільки Постанова Господарського суду Київської області з цього приводу хвалена 25.11.2008р.( справа №Б3/309-08). Та лише постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі №2а-7514/09/1070 юридичну особу ТОВ «Сьомий БудТрест»- припинено.
Відносно директора ТОВ «Стайл-Інтер'єр»прокуратурою міста Києва винесено постанову від 10.03.2010р. про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Стайл-Інтер'єр» на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.
Враховуючи обставин?и, встановлені судом першої ін?станції, колегія суддів зважа?є на наступне.
Відповідно д?о підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” подат?кова накладна видається плат?ником податку, який поставляє? товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 За?кону України “Про податок на додану вартість” не підлягають? включенню до складу податков?ого кредиту суми сплаченого (н?арахованого) податку у зв’язк?у з придбанням товарів (послуг?), не підтверджені податковими? накладними чи митними деклар?аціями. Підставою для відпові?дальності платника податку є? не підтвердження сум податку?, включеного до податкового кр?едиту, на момент перевірки пла?тника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.
Обст?авини, які стали підставою для? прийняття оскаржуваних пові?домлень-рішень, знаходяться п?оза межами вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту? 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит. Названий Закон не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання.
Відповідно до приписів ст.19 Консти?туції України органи державн?ої влади та місцевого самовря?дування, їх посадови особи зоб?ов'язані діяти лише на підстав?і, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 вказаного Кодексу ко?жна сторона повинна довести т?і обставини, на яких ґрунтують?ся її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адмініс?тративних справах про протип?равність рішень, дій чи бездія?льності суб'єкта владних повн?оважень обов'язок щодо доказу?вання правомірності свого рі?шення, дії чи бездіяльності по?кладається на відповідача, як?що він заперечує проти адміні?стративного позову.
Відповідачем всупереч зазначених вимог не надано суду доказів нікчемності зазначених вище угод , укладених за участі позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянта безпідставними, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 січн?я 2011 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам , які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
суддя А.Б.Парінов
суддя О.А.Губська