КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4986/10/2570 Головуючий у першій інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"28" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.,
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд” на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд” до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій незаконними, скасування вимоги та зобов’язання вчинити дії, –
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 року ДП “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного ЗАТ “Чернігівоблбуд” звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій відповідача по наданню до ДП “Бахмачцивільбуд” ЗАТ “Чернігівоблбуд” вимоги про сплату боргу від 01.09.2010 року за № Ю-213 на суму 155 269, 15 грн. незаконними, скасування вимоги УПФУ в Бахмацькому районі від 01.09.2010 року суму 155 269, 15 грн., зобов’язання відповідача її відізвати від ДП “Бахмачцивільбуд” ЗАТ “Чернігівоблбуд” і надати іншу, яка не включала б оспорювань в апеляційному порядку суму боргу (а.с.3-4).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.23-26).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті (а.с. 31-32).
До суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного ЗАТ “Чернігівоблбуд” зареєстроване як юридична особа 03.04.2000 року та перебуває на обліку в УПФУ в Бахмацькому районі Чернігівської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 10).
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2010 року на адресу підприємства надійшла вимога про сплату боргу від 01.09.2010 року за № Ю-213 на суму 155 269, 15 грн.
В межах процедури узгодження вимоги з органами Пенсійного фонду, позивачу відмовлено в задоволенні заяви про зміну платіжної вимоги.
Не погодившись з наданою відповіддю ДП “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного ЗАТ “Чернігівоблбуд” звернулись до суду з адмінпозовом та просять його задовольнити.
Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Позивач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі –Інструкція), обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї інструкції, здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частини 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідачем направлено позивачу вимогу про сплату недоїмки та застосування штрафних санкцій № Ю-213 від 01.09.2010 року на загальну суму 155 269,15 грн. (а.с. 5).
Так, суд встановив, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року по справі № 2а-1247/10/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, з позивача на корить УПФУ в Бахмацькому районі стягнуто суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121 870,27 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року по справі № 2а-3113/10/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, в задоволенні позовних вимог ДП “Бахмачцивільбуд” ЗАТ “Чернігівоблбуд” до управління Пенсійного Фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визначення дій незаконними та скасування вимоги № Ю-213 від 01.06.2010 року на загальну суму 121 870 грн. 27 коп. відмовлено в повному обсязі.
Отже, вимога про сплату боргу № Ю-213 від 01.09.2010 року на загальну суму 155 269 грн. 15 коп., що була сформована на підставі облікових даних з картки особового рахунку ДП “Бахмачцивільбуд” ЗАТ “Чернігівоблбуд” на всю суму боргу, яка наявна в ній станом на 01.09.2010 року, що передбачено п. 8 п.п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є правомірною.
Проаналізувавши обставини справи та норми чинного законодавства, апеляційна інстанція приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність правових підстав для її задоволення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства “Бахмачцивільбуд” Чернігівського обласного проектно-ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд” – залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.В. Чаку
Н.М. Літвіна