КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-10211/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кочан В.М.       

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

               Головуючий –суддя            Грибан І.О.

     судді                                      Парінов А.Б., Петрик І.Й.

      за участі :

     секретар с/з                          Самсонюк В.А.

     представник позивача         Мельник М.М.

     представник відповідача    Дробітько М.В.

           розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ Хонда України» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва  від 25 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ Хонда України»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва  про скасування податкових повідомлень-рішень –

    В С Т А Н О В И В :

           Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

           Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва  від 25 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

           Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доводи наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

           Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

           Орган владних повноважень, при виконанні покладених на нього функцій, та прийнятті рішень, зобов’язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказуючи на правомірність прийнятих відповідачем рішень, суд першої інстанції виходив з того , що позивач не мав  права на включення до валових витрат вартості гарантійного ремонту, та безпідставно відніс на валові витрати  оплату послуг з реклами.

           Колегія суддів апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується та вважає їх вірними і обґрунтованими , враховуючи наступне.

           Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008 р.  За результатами перевірки було складено акт №278/1-23-07-34288537 від 20.05.2009p. 29.05.2009р. На підставі акту були винесені податкові повідомлення-рішення №0000482307/0 та №0000492307/0.

           Зокрема,  перевіркою виявлено порушення п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.4.3 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та заниження податку на прибуток за період 2 квартал 2007 року - 4 квартал 2008 року на загальну суму 2 900 742,00 грн.  Крім того, встановлено порушення п.п. 7.3.6, п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за період квітень 2007 року - жовтень 2008 року у сумі 398 766,0 гри, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у грудні 2008 року на суму 2 525,00 грн.

           Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено штрафні санкції за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 900 742,00 грн. та за заниження податку на додану вартість у сумі 199 383,00 грн.

           Визначаючи позивачу податкові зобов’язання перед бюджетом та штрафні санкції відповідач виходив з того, що  ТОВ «Хонда Україна» (Дистриб'ютор) укладено з компанією «Хонда Мотор Ко, ЛТД» (Японія) ексклюзивний дистриб'юторський договір від 25.07.2006 б/н, за умовами якого Дистриб'ютор має право імпортувати та купувати товар, запасні частини на постійній основі у відповідності до ст. 3 цього договору, та реалізовувати або іншим способом використовувати імпортовані та придбані у такий спосіб товар і запасні частини юридичним особам, призначеним в якості уповноважених дилерів Дистриб'ютора. Умови замовлення і відвантаження Дистриб'ютору товару та запасних частин будуть узгоджені в окремих угодах про постачання, що укладаються між компанією «Хонда Мотор Ко. ЛТД» та/або афілійованим постачальником і Дистриб'ютором.

            У п. 5.4 ст. 5 договору від 25.07.2006р. б/н зазначено, що компанія «Хонда Мотор Ко, ЛТД» несе відповідальність за виплату Дистриб'ютору компенсації по гарантії щодо основного товару та подібного до нього, і забезпечує виплату Дистриб'ютору компенсації по гарантії кожним афілійованим постачальником щодо його товару, виробленого або закупленого афілійованим постачальником та товару подібного до нього.

           Перевіркою господарської діяльності позивача встановлено, що  ТОВ "Хонда Україна" були укладені з ТОВ «Стректура» ТОВ «Спецавтотехніка», ТОВ «Сателіт Моторс», ТОВ «Автодом Николаев», ТОВ «Максі Моторе», ТОВ «Арія Моторе», ПП «Автоцентр –М», ТОВ «Форсаж авто», СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест»,  ТОВ «Айкон-Авто», ТОВ «Дніпромор», ТОВ «Мак форд», ТОВ «АЛК-Інвест», ТОВ ВК ФК Компанія «Лев» (Дилери) дилерські договори, у п. 9.1 яких зазначено, що дилери розуміють і погоджуються, що гарантійному обслуговуванню підлягають тільки товари марки «Хонда», і що гарантійне, обслуговування здійснюється тільки на умовах, викладених у сервісній книжці та відповідно до гарантійної політики і процедур. За винятком зазначеного, дистриб'ютор  не приймає на себе та не уповноважує будь-яку іншу особу (включаючи дилера) приймати від імені дистриб'ютора будь-які інші зобов'язання або відповідальність у зв'язку з товарами марки «Хонда»або їх складовими. Відповідальність за будь-які додаткові зобов'язання, прийняті на себе дилером без спеціального письмового дозволу дистриб'ютора, буде нести виключно дилер. Пунктом 9.6 дилерських договорів зазначено, що дистриб'ютор погоджується компенсувати вартість робіт і запасних частин, використаних дилерами для виконання робіт з гарантійного обслуговування та у рамках проведених дистриб'ютором компаній з відкликання товарів або компаній з вдосконалення (модернізації) товарів. Розмір такої компенсації і порядок її виплати визначатимуться відповідно до гарантійної політики і процедур, та така компенсація буде повним і остаточним платежем дистриб'ютора дилеру за відповідні роботи.

           Згідно актів від 26.04.2007р. за  №№ 02, № 3, № 03, № 03-001; від 27.04.2007р. за № 04/1; від 30.07.2007р. за  № 6; від 30.01.2008р. за № 12, № 12-001 № 10; від 28.02.2008р. за № 01, № 1, № 02, № 02/1; від 29.05.2008р. за № 04; від 30.07.2008р. за № 003; від 27.06.2008р. за № 04; від 25.12.2008р. за № 2008032005, № 2008033003, № 006 № 04, № 200802306, - дилерами виконано роботи по гарантійному ремонту автомобілів марки «Хонда»на загальну суму 9 843 308,7 грн. В подальшому зазначені кошти  компенсовані позивачем.

            ТОВ «Хонда Україна» до перевірки не надано книгу обліку бракованих товарів та обліку покупців, за формою, встановленою в Порядку обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговуваннях затвердженого наказом ДПА України від 27.06.1997р. № 203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.1997р. за № 276/2080., або інші документи, які підтверджують ведення обліку здійснення гарантійних замін.

           З матеріалів справи слідує, що витрати на гарантійний ремонт здійснює безпосередньо виробник товарів-компанія «Хонда Мотор Ко, ЛТД» (Японія). Суми компенсації за гарантійний ремонт, які надходили від компанії «Хонда Мотор Ко, ЛТД» (Японія), включались позивачем як до валових витрат, так і до валових доходів. Однак з наданих копій банківських виписок  не вбачається , що позивач отримував від компанії «Хонда Мотор Ко, ЛТД» валютні кошти як компенсацію за гарантійний ремонт.

           Згідно з п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про прибуток» до валових витрат включаються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

           Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

           Колегія суддів апеляційної інстанції , з урахуванням аналізу положень зазначеного Закону та  Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) №203,  погоджується з висновком суду першої інстанції про те, право на включення до валових витрат вартості гарантійного ремонту надано лише його безпосередньому виконавцю або виробнику товару.

           Що стосується віднесення позивачем до валових витрат на рекламу, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що  в статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама визначається як  інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.

           Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про прибуток» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення інші відокремленні підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону  до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

          Відповідно п.п. 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про прибуток" до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

          Слід зазначити, що проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг) є певними інструментами марчандайзингу –комплекс  заходів, спрямованих на стимулювання продажів роздрібної торгової точки. Відповідно марчандайзингові заходи постачальника мають бути спрямовані на просування товарної  марки та стимулювати попит саме на цей товар.

          Перевіркою встановлено, що позивачем отримано від ТОВ «Дизайн бюро максимум», ТОВ «ІА Авто центр», ТОВ «Медійні системи»послуги з реклами . Рекламна продукція  не містила опису товарів марки «Хонда», а містила  інформацію про  імпортера та адреси дилерів. Позивачем не доведено, що реклама здійснена в такий спосіб стимулювала попит на товари, які вже придбані  дилерами ( роздрібним продавцем) прискорювала їх продаж та сприяла закупівлі наступної партії такого товару.

         Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції  приходить до переконання , що судом першої інстанції обґрунтовано визнано правомірність висновків відповідача про те, що позивачем в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про прибуток», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Україна «Про податок на додану вартість» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 343 964,00 грн., до валових витрат - 1 719 825,00 грн. вартості послуг з розміщення реклами торгової марки «Хонда».

           Відповідно до  частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

           Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

           Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтверджених доказами,  то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

           Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

                                                                         УХВАЛИВ:   

           Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОВ Хонда України» –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва  від 25 березня 2010 року – без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий-суддя І.О.Грибан

 суддя                                                                                                  А.Б.Парінов

 суддя                                                                                                   І.Й.Петрик