ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2011 р. Справа № 2a-1265/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Григорука О.Б.
Суддів: Боброва Ю.О.,
Кафарського В.В.,
при секретарі Руда В.О.
за участю: позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідачів - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командира військової частини А2314
про визнання протиправним та скасування наказу №114 від 26.02.2011 року (в частині) та пункт 3 наказу №61 від 31.03.2011, поновлення на посаді, зобов'язання вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Військової частини А2314 про визнання протиправним та скасування наказу №114 від 26.02.2011 року (в частині) та п. 3 наказу №61 від 31.03.2011 року, поновлення на посаді, зобов’язання вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані накази про звільнення позивача з військової служби прийняті відповідачами з порушеннями вимог чинного законодавства. Зазначив, що вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 15.07.2010 року позивача визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України і засуджено до покарання у вигляді одного року обмеження волі, і суд застосувавши ст. 58 КК України замінив вид покарання замість обмеження волі призначено покарання у вигляді службового обмеження на той самий строк. Протягом цього часу здійснюється відрахування в дохід держави 10% грошового забезпечення. Вирок набрав законної сили 31 липня 2010 року. В зв’язку з тим, що командиром військової частини фактично проводиться виконання вироку суду вважає звільнення з військової служби протиправним.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивачем подано суду заяву про уточнення до адміністративного позову, якою просив також, крім позовних вимог зазначених у позовній заяві, стягнути з відповідачів витрати на отримання правової допомоги в сумі 1200,00грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 12000,00грн. Вказана заява прийнята до розгляду судом в частині заявлених вимог щодо стягнення судових витрат. В частині заявлених вимог щодо стягнення моральної шкоди судом відмовлено в прийнятті вказаної заяви на підставі ч. 1 ст. 51 КАС України, оскільки при поданні позову позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення моральної шкоди, зміна предмету або підстав позову можлива до початку судового розгляду справи по суті.
Представник відповідачів щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмовому запереченні на адміністративний позов.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із матеріалів послужного списку, ОСОБА_2 перебував на військовій службі в Збройних Силах України з 25.07.1998 року. Військова присяга прийнята позивачем 24 серпня 1998 року. Наказом Командувача Повітряних Сил України Збройних Сил України №84 від 03.03.2009 року ОСОБА_2 присвоєно військове звання капітана. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами остання посада, яку займав позивач перед звільненням – начальник зміни групи зв»язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А 2314. Позивач проходив військову службу за контрактом.
15 липня 2010 року вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону ОСОБА_2 було визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, на підставі якої призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік. Застосовано до ОСОБА_2 ст. 58 Кримінального кодексу України, відповідно до якої замість обмеження волі призначено покарання у вигляді службового обмеження на той самий строк – один рік. Вироком визначено, що із суми грошового забезпечення ОСОБА_2 проводити відрахування в дохід держави в розмірі десяти відсотків грошового забезпечення протягом одного року. Крім цього, вироком визначено, що під час відбування покарання ОСОБА_2 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання (а. с. 9-11). Вирок набув законної сили 31 липня 2010 року.
Наказом Командувача Повітряних Сил України Збройних Сил України №114 (по особовому складу) від 26.02.2011 року звільнено у запас за пунктом "є" частини 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді обмеження волі).
У відповідності до пункту 3 Наказу Командира військової частини А2314 від 31.03.2011 року №61 (по стройовій частині) на підставі наказу Командувача Повітряних Сил України Збройних Сил України №114 (по особовому складу) від 26.02.2011 року ОСОБА_2 виключено із списків особового складу військової частини А2314 та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до п."є" ч.6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.
Як встановлено судом, у відповідності до вироку ОСОБА_2 було визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, на підставі якої призначено покарання у вигляді службового обмеження.
Відповідно ст. 47 Кримінально-виконавчого кодексу України суд, який постановив вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набрання ним законної сили направляє копію вироку командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.
Згідно статті 14 Кримінально-виконавчого кодексу України військові частини виконують покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості.
Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир військової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини справи, суд вважає, що наказ Командувача Повітряних Сил України Збройних Сил України №114 (по особовому складу) від 26.02.2011 року, в частині звільнення капітана ОСОБА_2 у запас за пунктом "є" частини 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді обмеження волі) є безпідставним, оскільки щодо ОСОБА_2 винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, яким застосовано покарання у виді службового обмеження строком на один рік. Вказане покарання прийняте до виконання військовою частиною А2314 та строк відбування вказаного покарання не сплинув.
При цьому, колегія суддів зазначає, що порядок звільнення від відбування покарання визначений розділом V Кримінально-виконавчого кодексу України, у відповідності до якого відповідачі не наділені повноваженнями звільняти позивача від відбування покарання, яке призначене за вироком суду, який набув законної сили.
Таким чином, наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 26 лютого 2011 року №114 в частині звільнення капітана ОСОБА_2 з військової служби у запас відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за пунктом "є" (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді обмеження волі) та п. 3 наказу Командира Військової частини А2314 від 31 березня 2011 року №61 (по стройовій частині), яким капітана ОСОБА_2 звільнено у запас та виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення є протиправними та підлягають скасуванню, а ОСОБА_2 слід поновити на військовій службі на посаді начальника зміни групи зв'язку та телемеханіки вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини А2314, для продовження відбування покарання згідно з вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 15 липня 2010 року.
У зв"язку із поновленням позивача на службі слід зобов'язати Військову частину А2314 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове та інші види матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.04.2011 року по 28.04.2011 року, з врахуванням утримань встановлених вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 15 липня 2010 року.
Відповідно до ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та зобов'язання проведення нарахування та виплати грошового та інших видів матеріального забезпечення слід звернути до негайного виконання.
Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
У відповідності до заяви про уточнення до адміністративного позову позивач просить стягнути з відповідачів витрати на отримання правової допомоги. На підтвердження вказаних витрат суду подано копію угоди про надання правової допомоги від 09 квітня 2011року. У відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, які підлягають стягненню на користь сторони повинні бути фактично здійснені та документально підтверджені. Угода про надання правової допомоги від 09 квітня 2011року не є доказом фактичного понесення судових витрат. Інших доказів, які б документально свідчили про понесені витрати на правову допомогу позивачем не надано, а тому заявлені позивачем витрати стягненню не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 26 лютого 2011 року №114 в частині звільнення капітана ОСОБА_2 з військової служби у запас відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за пунктом "є" (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді обмеження волі).
Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Командира Військової частини А2314 від 31 березня 2011 року №61 (по стройовій частині), яким капітана ОСОБА_2 звільнено у запас та виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.
Поновити капітана ОСОБА_2 на військовій службі на посаді начальника зміни групи зв'язку та телемеханіки вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини А2314.
Зобов'язати Військову частину А2314 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове та інші види матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.04.2011 року по 28.04.2011 року.
Постанова в частині поновлення на посаді та зобов'язання проведення нарахування та виплати грошового та інших видів матеріального забезпечення набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та підлягає до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Григорук О.Б.
Суддя: Кафарський В.В.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 29.04.2011року.