ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 травня 2011 р.                                  м. Вінниця                        Справа № 2а/0270/1448/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгену Броніславовичу,  

за участю представника позивача Лебедєвій Олені Сергіївні,

у відсутність представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до Дочірнього підприємства «Сентлі»Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Україна»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

25 березня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (УПФ України в Замостянському районі) звернулося в суд з позовом  до Дочірнього підприємства «Сентлі»Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Україна»(ДП «Сентлі», Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 60236 грн. 44 коп.

Зазначили, що ДП «Сентлі»зареєстроване в УПФ України в Замостянському районі і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Станом на час звернення до суду за відповідачем рахується борг по сплаті страхових внесків у розмірі 60236 грн. 44 коп.

Про сплату вказаної суми Підприємству надсилались вимоги, проте заборгованість відповідачем не сплачена і вимоги в установленому законом порядку не оскаржені.

Посилаючись на те, що несплата основного платежу тягне за собою ненадходження коштів до відповідного фонду та порушує інтереси держави у системі пенсійного забезпечення, вимоги фонду відповідачем не виконані та в установленому порядку не оскаржені, –просили стягнути з ДП «Сентлі»суму заборгованості на їх користь в судовому порядку.  

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Відповідач - ДП «Сентлі»в судові засідання не з’являвся, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 27 квітня 2011 року, від 12 травня 2011 року (а.с. 54, 55).

При цьому, суд врахував, що частиною сьомою статті 56 КАС України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до частини першої статті 58 КАС України керівник ДП «Сентлі»наділений правом самостійно представляти інтереси підприємства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.

Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвали суду від        28 березня 2011 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань відповідач не надсилав, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим судом ухвалено розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник УПФ України в Замостянському районі - завідувач юридичного сектору Лебедєва Олена Сергіївна (довіреність на а.с. 45)  позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані в матеріали справи докази.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).

Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, ДП «Сентлі»зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17 травня 2006 року (а.с. 6).

Згідно з довідкою управління статистики у Вінницькій області №835, це Підприємство включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8), а згідно його заяви до УПФ України в Замостянському районі –зареєстроване позивачем платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 7).

Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону №1058).

Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року №64/8663 на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 вказаної Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплатизаробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до чинного законодавства, ДП «Сентлі»18 травня 2009 року до УПФ України у Замостянському районі подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2009 року в розмірі 124 грн. 10 коп., 16 червня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2009 року в розмірі 71 грн. 38 коп., 14 липня 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2009 року в розмірі 64 грн. 24 коп., у серпні 2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2009 року в розмірі 13 грн. 90 коп., однак вказані суми не сплачено (а.с. 16-23).

Відповідно до частини десятої статті 20 Закону №1058 до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Зокрема, пункт 2 цієї статті передбачає, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Підпунктом 9.3.2 Інструкції уточнено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку, що формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов’язань. Дані картки особового рахунку є підставою для застосування зазначених фінансових санкцій.

Відповідно до частини п’ятої статті 106 Закону №1058, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від           19 січня 2002 року №2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 березня   2002 року №212/6500, проведення операцій з обліку платежів спеціалістом відділу (підвідділу) надходження доходів здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів також проводяться органами Пенсійного фонду України в автоматичному режимі.

Таким чином, оскільки відповідачем суми боргу  погашалися частково із запізненням, позивачем з урахуванням автоматичного зарахування винесені наступні рішення:

-від 21 листопада 2008 року №1066, згідно якого до ДП «Сентлі»застосована фінансова санкція в розмірі 3490 грн 15 коп. та нарахована пеня в розмірі 605 грн. 37 коп. за період з 20 листопада 2006 року по 05 червня 2008 року (а.с. 24);

-від 21 листопада 2008 року №1067, згідно якого до ДП «Сентлі»застосована фінансова санкція в розмірі 27851 грн. 62 коп. та нарахована пеня в розмірі 8987 грн. 01 коп. за період з 22 січня 2007 року по 22 серпня 2008 року (а.с. 25);

-від 21 листопада 2008 року №1068, згідно якого до ДП «Сентлі»застосована фінансова санкція в розмірі 15374 грн. 52 коп. та нарахована пеня в розмірі 3236 грн. 50 коп. за період з 20 лютого 2007 року по 05 червня 2008 року (а.с. 26);

-від 07 серпня 2009 року №834, згідно якого до ДП «Сентлі»застосована фінансова санкція в розмірі 122 грн. 96 коп. та нарахована пеня в розмірі 294 грн. 69 коп. за період з 20 червня 2008 року по 17 грудня 2008 року (а.с. 29).

Дані рішення отримані відповідачем 21 листопада 2008 року та 10 серпня 2009 року відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень  (а.с. 28, 29).

В подальшому рішення відповідачем не оскаржувались, тобто на даний час є узгодженими.

Враховуючи, що добровільно відповідачем заявлені у розрахунках суми не сплачені, законодавством у таких випадках передбачено повноваження на вжиття заходів для погашення заборгованості, зокрема, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду. А в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.  

На виконання вказаних положень закону, УПФ України у Замостянському районі направлялись відповідачу вимоги від 05 серпня 2009 року №Ю-42 та від 03 вересня 2009 року №Ю-42, отримані ДП «Сентлі»10 серпня 2009 року та 09 вересня 2009 року відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 34, 35).

Нарахована позивачем сума протягом десяти робочих днів після отримання вимог відповідачем не сплачена, а самі вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені.

Таким чином, 60236 грн. 44 коп. заборгованості відповідача перед УПФ України у Замостянському районі знайшли своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.  

В силу частини третьої статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який  справляється  на  всій  території  України  в  порядку,  встановленому цим Законом.

Не проведення розрахунків з Пенсійним фондом істотно зачіпає інтереси держави, перешкоджає їй в здійсненні своєчасного та в повному обсязі фінансування пенсійних виплат відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Такий випадок передбачений, зокрема, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно із пунктом 7 частини першої статті 64 якого, виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи наділені правом стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, а згідно із частиноютретьою статті 106 цього Закону орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В таких адміністративних справах за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб’єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги УПФ України у Калинівському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума до стягнення складається із сум внесків, які визначенні відповідачем у поданих до управління розрахунках самостійно, що свідчить про їх погодження, в установлений строк ці суми не сплачені, що потягло за собою виникнення заборгованості, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в установленому законом порядку не оскаржені, а відтак є узгодженим, докази про сплату заборгованості відсутні, а також враховуючи те, що УПФ України у Замостянському районі має право звернутися до суду про стягнення недоїмки, а суд наділений повноваженнями на стягнення такої заборгованості, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позову.  

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сентлі»Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Україна»(м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16, код ЄДРПОУ 34364277, р/р 26004000877001 в Філії АКБ «Надра м. Вінниця», МФО 302355) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7, р/р 25605323530103, в ОПЕРВ ВАТ «Держощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) заборгованість в сумі 60236 грн 44 коп. (шістдесят тисяч двісті тридцять шість гривень сорок чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна