Справа № 2-624/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

               18 лютого 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

             головуючого-судді              - Казака С.Ю.

              при секретарі                     - Постика Т.В.

              за участю позивача            - ОСОБА_1

              представника позивача     - ОСОБА_2     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, КВ ЖРЕП Кіровського району м.Дніпропетровська, територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та визнання ОСОБА_1 таким, що втратила право користування житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 18.02.2011 року вказаний позов було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

ОСОБА_1 під час розгляду справи було подано зустрічну позовну заяву, в якій останній зазначив, що з 1982 року проживає та користується житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1. Вказане житлове приміщення отримав для користування в зв’язку з трудовими відносинами, коли в червні 1982 року був прийнятий на роботу на Дніпропетровській радіозавод, де пропрацював більше десяти років до січня 1995 року. Він ніколи не втрачав інтересу до цього житлового приміщення. В квартирі знаходяться посуд, одяг, меблі, речі, що належать йому на праві власності. Крім того, ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в користуванні зазначеним жилим приміщенням. З цією метою останній вставив у вхідні двері до квартири новий замок, а ключі від замка йому не надав. В зв’язку з чим, він не має можливості користуватись квартирою. Також до квартири незаконно проникли інші особи. Цими діями ОСОБА_3 позбавив його реальної можливості користуватись квартирою. З цього приводу він звертався до прокуратури. Він сплачує комунальні платежі за користування квартирою, а тому відсутні правові підстави визнавати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, в зв’язку з відсутністю його понад встановлені строки. В зв’язку з цим, просив усунути йому перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити його до квартири.

В судовому засіданні позивач та його представник в повному обсязі підтримали позовні вимоги та посилаючись на викладені в позовній заяві підстави, просили задовольнити останню.

Відповідач та представник останнього в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили. Про день та час слухання справи представник відповідача повідомлялась належним чином (а.с.101).

З урахуванням зазначеного, а також думки позивача та його представника, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності відповідача та його представника, а також того факту, що представник ОСОБА_3 приймав участь в попередньому судовому засіданні, де висловив свою думку щодо позовних вимог, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_3 та його представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 20.04.1989 року зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.40,41).

Позивач ОСОБА_1 проживає в зазначеній квартирі з 1982 року та був зареєстрований в останній згідно довідки КВ ЖРЕП Кіровського району м.Дніпропетровська з 16.12.1988 року по 29.01.2010 року. Виписаний згідно рішення суду (а.с.41).

Як зазначив ОСОБА_1 він проживав в спірній квартирі до січня 2010 року. Після цього відповідачем ОСОБА_3 стали чинитись перешкоди в користуванні квартирою Останнім було змінено замки на вхідній двері, підселено до квартири інших осіб. З січня 2010 року він не має можливості потрапити до квартири та вимушений проживати у свого знайомого. В квартирі залишились його речі, посуд, меблі, одяг.

Також зазначив, що на його ім’я відкритого особисті рахунки у ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»та у МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»та він оплачує вказані комунальні послуги за квартиру, на підтвердження чого надані договір (а.с.61-63) та квитанції про оплату (а.с.64-69).

На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 також було надано заяву на адресу прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська про прийняття рішення щодо наявності в діях ОСОБА_3, ознак складу злочину, передбаченого ст.162 КК України, за фактом самовільного виселення з квартири та чинення перешкод в користування шляхом заміни замків на вхідній двері (а.с.54).

З наданого позивачем акту від 09.02.2010 року, складеному мешканцями квартир №№НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, вбачається, що ОСОБА_1 не зміг потрапити до квартири НОМЕР_4, оскільки на двері було встановлено новий замок ОСОБА_3, який чинить перешкоди ОСОБА_1 у проживанні та користуванні квартирою НОМЕР_4. На вимогу ОСОБА_1 ОСОБА_3 відмовився видати йому ключі від квартири (а.с.53).

Також з наданої позивачем заяви на адресу директора КВ ЖРЕП Кіровського району м.Дніпропетровська та відповіді на неї вбачається, що позивач 10.02.2010 року звертався до балансоутримувача будинку з приводу залучення представника підприємства для складання акту щодо чинення ОСОБА_3 перешкод в користуванні квартирою, на що отримав відповідь про необхідність надання правовстановлюючих документів на проживання в квартирі для вирішення ситуації (а.с.56,57).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили пояснення позивача ОСОБА_1, зазначивши, що проживають в будинку по АДРЕСА_1 з 1982 року. З цього ж часу в квартирі НОМЕР_4 став проживати ОСОБА_1 В подальшому до квартири було заселено також ОСОБА_3 Приблизно до січня 2010 року останні проживали за вказаною адресою. Але з січня 2010 року в квартирі НОМЕР_4 ніхто не проживає. Причини з яких в квартирі на теперішній час не проживає ОСОБА_3 їм не відомі. ОСОБА_1 не має можливості проживати в квартирі, оскільки ОСОБА_3 було змінено замки на вхідній двері, в зв’язку з чим він не може потрапити до квартири. Про це їм відомо, оскільки з цього приводу ОСОБА_1 звертався до них, а також до ЖЕКу, складався відповідний акт.   

                 Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

                 Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

                 Відповідно до ч.1 ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається  з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

                 Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

                 Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

                 Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                 З урахуванням наданих позивачем документів, досліджених в судовому засіданні, показань допитаних в суді свідків, суд вважає, що позивачем доведено факт чинення перешкод з боку відповідача ОСОБА_3 в проживанні в спірній квартирі з січня 2010 року, а тому приходить до висновку про необгрунтованість заперечень відповідача щодо не проживання ОСОБА_1 в квартирі без поважних причин та про відсутність передбачених ст.ст.71,72 ЖК України підстав для визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилими приміщенням.

                 Наданий ОСОБА_3 акт від 30.11.2009 року щодо не проживання ОСОБА_1 в квартирі з січня 2000 року суд не визнає належним доказом, оскільки фактично складений зі слів ОСОБА_3 та викладені в ньому обставини щодо не проживання ОСОБА_1 в квартирі спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема показаннями допитаних свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5                               

                 Враховуючи зазначені вище обставин та положення закону, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та слід задовольнити позовну заяву останнього усунувши ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1 та вселити його у вказану квартиру.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачені останнім при подачі позовної заяви судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71,72,109 ЖК України, ст.ст.10,11,27,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

                 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення –задовольнити повністю.

                 Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1 та вселити його в квартиру АДРЕСА_1.

                 Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені останнім при подачі позовної заяви судовий збір 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 38 грн. 50 коп. судових витрат.  

                 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

                 Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. Ю. Казак