Справа № 2-603/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

28 лютого 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

      головуючого-судді                        - Казака С.Ю.

      при секретарі                                       - Бабка Г.Г.

      за участю представника позивача - Трошина В.В.

      відповідачів                                   - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом МКП «Дніпропетровський електротранспорт»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам з урахуванням інфляційних та трьох відсотків річних, зобов’язання зняти з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що на балансі МКП «Дніпропетровський електротранспорт»знаходиться гуртожиток №5 по АДРЕСА_1. 05.12.1991 року кімната НОМЕР_1 в гуртожитку була надана відповідачці ОСОБА_2, як службова житлова площа. В останній разом з ОСОБА_2 були прописані її сини –ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказана кімната була надана відповідачці в зв’язку з роботою на підприємстві. ОСОБА_2 працювала на підприємстві з 01.01.2003 року по 14.10.2007 року та звільнилась за власним бажанням. З 2008 року та по теперішній час остання та її сини не проживають в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, що підтверджується відповідними актами. Протягом тривалого часу відповідачі не сплачують за комунальні послуги та квартплату. За період з 01.01.2009 року по 31.01.2010 року мають заборгованість в розмірі 1895 грн. 60 коп. В зв’язку з цим, просили суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1, зобов’язати третю особу зняти останніх з реєстрації за вказаною адресою та стягнути з відповідачів заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 1895 грн. 60 коп., інфляційні в розмірі 164 грн. 65 коп., 3% річних в сумі 31 грн. 22 коп., а всього 2091 грн. 47 коп.

         В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на викладені в позові підстави, просив задовольнити останній. Також зазначив, що під час розгляду справи відповідачкою було сплачено заборгованість за комунальні послуги в розмірі 1000 грн. В зв’язку з чим, просив стягнути заборгованість з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вирахуванням цієї суми.  

         Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що дійсно з 2008 року, близько трьох років не проживають в гуртожитку. Мешкають в квартирі своїх знайомих, які виїхали тимчасово з міста та надали їй квартиру для проживання. Вважає, що не дивлячись на звільнення з підприємства, вони не втратили право на проживання в кімнаті, оскільки мешкали в ній постійно з 1991 по 2008 роки. Також відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що на теперішній час нею частково сплачена заборгованість за комунальні послуги в сумі 1000 грн.

          Представник третьої особи - Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився. Надали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

         Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, в судовому засіданні 25.11.2010 року просила винести рішення відповідно до діючого законодавства. В подальші судові засідання не з’явився. Про причини неявки не повідомив. Про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

          З урахуванням зазначеного та думки представника позивача та відповідачів, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності не з’явившихся представників третіх осіб, суд визнав за можливе провести розгляд справи у відсутності останніх.

         Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

          Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що гуртожиток №5 по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі МКП «Дніпропетровський електротранспорт»(а.с.7).

         Згідно посвідчення №104 від 05.12.1991 року кімната НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1 була надана як службова житлова площа водію трамвайного депо №2 ОСОБА_2 (а.с.33).

         Згідно довідок ЖЕД МКП «Дніпропетровський електротранспорт»від 24.12.2009 року та 15.02.2010 року та карток прописки відповідачка зі своєю сім’ю –дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживали в кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1 з 31.01.1992 року та зареєстровані за вказаною адресою (а.с.24-25,31,32).

         Згідно наказу №701к від 15.10.2007 ОСОБА_2 була звільнена з підприємства з посади водія трамваю за власним бажанням (а.с.29).

         З наданих позивачем актів, складених щомісяця за період з травня 2008 року по липень 2010 року, а також розрахунку, вбачається, що протягом вказаного часу відповідачі не проживають в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку та станом на 01.02.2010 року мають заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в сумі 895 грн. 60 коп. (а.с.60-85,95).

         Вказані факти не заперечували в судовому засіданні і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

         Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

         Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

         Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

         Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з робо-тою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

         Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у ст.125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

         Відповідно до ст.125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у
ст.124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

         З урахуванням зазначених вище обставин та положень ст.125, ч.3 ст.132 ЖК України, суд вважає безпідставними посилання позивача, як на підставу для визнання відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою, як службовим жилим приміщенням, на факт звільнення відповідачки ОСОБА_2 з підприємства за власним бажанням.

         Разом з тим, враховуючи, що відповідачі залишили місце проживання (кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку  №5 по АДРЕСА_1) та на протязі трьох останніх років постійно проживають за іншою адресою (АДРЕСА_2), суд вважає, що останні відповідно до ст.71 ЖК України втратили право користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1 та у відповідності до ст.72 ЖК України їх слід визнати такими, що втратила право користування вказаним приміщенням, задовольнивши вимоги позивача в цій частині.

         В частині позовних вимог щодо зобов’язання Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації відповідачів за адресою: кімната НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1, то в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо зняття відповідачів з реєстрації без зобов’язання це зробити третю особу, оскільки само по собі рішення суду є підставою для вчинення третьою особою відповідних дій щодо зняття відповідачів з реєстрації.

         Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться.

         Відповідно до ч.1 ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого  приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

         Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

         З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам підлягають частковому задоволенню та з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути в солідарному порядку заборгованість за період з 01.01.2009 року по 31.01.2010 року в сумі 895 грн. 60 коп., враховуючи часткову сплату відповідачкою під час розгляду справи суми заборгованості в розмірі 1000 грн.

         Щодо стягнення з відповідачів на підставі ст.625 ЦК України інфляційних в розмірі 164 грн. 65 коп.  та 3% річних в розмірі 31 грн. 22 коп. за несвоєчасну сплату зазначених вище послуг, то в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити, як таких, що не ґрунтуються на законі, оскільки ст.625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання.

         А в даному випадку між сторонами виник спір з приводу оплати наданих послуг по утриманню житла.

        Також відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню, пропорційно до задоволених позовних вимог,  судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

        На підставі викладеного та керуючись ст.ст.64,68,71,72,125,132 ЖК України, ст.ст.509,5216,625 ЦК України, ст.ст.10,11,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

         Позовну заяву МКП «Дніпропетровський електротранспорт»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам з урахуванням інфляційних та трьох відсотків річних, зобов’язання зняти з реєстрації - задовольнити частково.

          Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням –кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1.

         Зняти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: кімната НОМЕР_1 в гуртожитку №5 по АДРЕСА_1.

         Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 895 грн. 60 коп., судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

         В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. Ю. Казак