Справа № 2-562/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" травня 2011 р.                                                                                                   м. Іршава                                                  

Іршавський районний суд Закарпатської області

                                              в особі    головуючого судді : Марковича І.І.

                                            при секретарі : Чеботарьовій Г.М.

                                            за участю позивача - ОСОБА_1

                                            представника позивача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Загатянське лісове господарство»про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 28.04.2011 року звернулася з даним позовом, посилаючись на те, що 30.03.2011 року наказом №37-к її було звільнено з посади завідувача центральним складом Державного підприємства «Загатянське лісове господарство»на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпПУ (систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором). Вказане звільнення вважає незаконними та безпідставним, а накладені на неї дисциплінарні стягнення, що стали  підставою звільнення, –такими, що винесені з порушенням передбаченого ст. 149 КЗпП України порядку їх накладення, зокрема :

- Наказ №20 від 17.03.2010 року «Про облік застосування та використання бланків суворої звітності», яким без жодних пояснень, встановлення вини та підстав позивачці було оголошено догану за халатне зберігання та використання бланків суворої звітності, при цьому її не було повідомлено під розписку про такий.

- Наказ №79-к від 31.08.2010 року «Про дисциплінарне стягнення», яким позивачці оголошено догану за порушення трудової дисципліни –запізнення на роботу у зв’язку з перевіркою наявності дощок, які рахуються за центральним складом, хоча це входить в прямі обов’язки завідувача центральним складом.

          - Наказ №101-к від 16.11.2010 року «Про дисциплінарне стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено попередження за порушення трудової дисципліни –в робочий час займалася сторонніми справами –виписувала запрошення на вибори до місцевих рад. Такі громадські обов’язки на неї були покладені як на секретаря Загатянскої сільської дільничної виборчої комісії з виборів депутатів місцевих рад, однак виписувала вона запрошення вдома до пізньої ночі з метою своєчасного надання виборцям,  а на роботі лишень переставляла з робочого стола в сумку.

          - Наказ №33 від 25.03.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено догану за невиконання наказу по лісгоспу від 31.01.2011 року №12 щодо передачі матеріальних цінностей (бухгалтерської документації). Однак передача не відбулася не з вини позивачки, а тому, що комісія, створена наказом №12, не засідала і для прийняття-передачі матеріальних цінностей позивачку не запрошувала, тобто наказ не виконала комісія, а до відповідальності притягнуто ОСОБА_1

          - Наказ №37-к від 30.03.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача центральним складом Державного підприємства «Загатянське лісове господарство» на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпПУ.

          Також незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивачка вважає накази:

- №11-к від 31.01.2011 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», в якому йдеться про реорганізацію служби бухгалтерського обліку та введення централізованої комп’ютерної системи обробки бухгалтерських даних, і, як наслідок, скорочення бухгалтерів підрозділів (Загатянського та Великодільського лісництв). Насправді жодної реорганізації служби бухгалтерського обліку не відбулося, а спеціалізованої бухгалтерської програми не придбано і не встановлено;

- № 12 від 31.01.2011 року, яким обов’язки бухгалтера Великодільського лісництва покладено на ОСОБА_3 з 01.01.2011 року без попередження, доплати та згоди останньої, тоді як наказом по підприємству № 24-к від 12.03.2007 року та наказами 32 від 27.04.2009 і 32-к від 22.04.2010 року обов’язки бухгалтера Великодільського лісництва покладені на позивачку з доплатою 60 % посадового окладу, до того ж ніхто про зняття з неї таких обов’язків не попереджав і фактично не знімав.

Позивачка вважає, що Відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїй сім’ї на життя, і як результат, їй завдано також моральних страждань, що полягають у наступному: із-за переживань вона, а відповідно і члени її сім’ї, втратили душевний спокій  і сон, постійно перебувала та перебуває у роздратованому стані, оскільки її фактично звільнили через її невинуватість; моральні страждання, нанесені їй незаконними діями відповідача негативно відобразилися на здоров’ї і її родини, які також не менше переживають, та, окрім того, викликає хвилювання і той факт, що їй важко буде працевлаштуватись, так як її звільнили за п.3 ст.40 КЗпП України.    

У зв’язку з наведеним, позивачка просить суд поновити строк на оскарження наказів: №20 від 17.03.2010 року «Про облік застосування та використання бланків суворої звітності», №79-к від 31.08.2010 року «Про дисциплінарне стягнення»№101-к від 16.11.2010 року «Про дисциплінарне стягнення», для скасування наказів, та зняття дисциплінарних стягнень, накладених на ОСОБА_1 з порушенням норм чинного законодавства України, визнати незаконними та скасувати накази по державному підприємству «Загатянське лісове господарство»: №20-к від 17.03.2010 року, №79-к від 31.08.2010 року, № 101-к від 16.11.2010 року, №11-к від 31.01.2011 року, №12-к від 31.01.2011 року, №30-к від 17.03.201 року, №33-к від 25.03.2011 року, №37-к від 30.03.2011 року,

визнати незаконними та скасувати рішення засідання профспілкового комітету ДП «Загатянське ЛГ», оформленого Протоколом №7 від 29.03.2011 року «Про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за п.3 ст.40 КЗпП України», а також поновити її на посаді завідувача центрального складу ДП «Загатянське ЛГ»з доплатою 60 % посадового окладу за суміщення посад –виконання обов’язків бухгалтера Великодільського лісництва, стягнути з ДП «Загатянське ЛГ»на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2011 року, доплату за суміщення посад за період з 01.02.2011 року, стягнути судові витрати, понесені при сплаті державного мита та судового збору,  відшкодувати їй 7500,00 грн. моральної шкоди, визнати дії виконуючого обов’язки директора ДП «Загатянське ЛГ»ОСОБА_4 грубим порушенням КЗПП України та Конституції України та притягнути винних до відповідальності.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві, та просить такий задоволити.

Представник позивача  ОСОБА_2 позов підтримав, вважає звільнення позивачки упередженим ставленням директора Загатянського ЛГ до неї, оскільки вона є сестрою колишнього директора ОСОБА_5, на неї неодноразово було накладено різні стягнення, що також є незаконними. Позивачка добросовісно виконувала свої обов’язки як завідувача центрального складу, так і бухгалтера, просить суд позов задоволити повністю.

          Відповідач –представник ДП «Загатянське ЛГ», будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, а тому справу розглянуто на підставі ст.169 ЦПК України у його відсутність.  

          Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що працював директором ДП «Загатянське ЛГ», нинішній директор ОСОБА_4 являвся його підлеглим, а оскільки позивачка є його сестрою, директор ОСОБА_4 упереджено ставиться до неї.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, покази свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу №53-к від 21.07.2003 року (а. с. 63, 55) позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу завідуючої центральним складом в Загатянський держлісгосп, який був перейменований згідно наказу Державного комітету лісового господарства України №425 від 04.10.2005 року в державне підприємство «Загатянське лісове господарство».

30.03.2011 року ОСОБА_1 наказом №37-к (а. с. 39) було звільнено з посади завідувача центральним складом Державного підприємства «Загатянське лісове господарство»на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпПУ (систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором). Підставою звільнення слугували дисциплінарні стягнення, накладені на неї наступними наказами:

- Наказ №20 від 17.03.2010 року «Про облік застосування та використання бланків суворої звітності»(а. с. 34), яким без жодних пояснень, встановлення вини та підстав позивачці було оголошено догану за халатне зберігання та використання бланків суворої звітності, при цьому не було враховано, що посадовою інструкцією головного бухгалтера лісництва (а. с. 44) передбачено прийняття документів про рух та списання товарно-матеріальних цінностей не від майстрів та лісників, а безпосередньо від лісничого. До того ж, її не було повідомлено під розписку про такий наказ.

          У відповідності до ч.4 ст.149 КЗпП України, стягнення оголошується    в    наказі  (розпорядженні)  і повідомляється працівникові під розписку. Відповідач не надав суду доказів того, що він належним чином повідомив ОСОБА_1 з даним наказом.

- Наказ №79-к від 31.08.2010 року «Про дисциплінарне стягнення»(а.с.35), яким позивачці оголошено догану за порушення трудової дисципліни –запізнення на роботу у зв’язку з перевіркою наявності дошок, які рахуються за центральним складом, хоча це входить в прямі обов’язки завідувача центральним складом.

          - Наказ №101-к від 16.11.2010 року «Про дисциплінарне стягнення»(а.с.36), яким ОСОБА_1 оголошено попередження за порушення трудової дисципліни –в робочий час займалася сторонніми справами –виписувала запрошення на вибори до місцевих рад. Такі громадські обов’язки на неї були покладені як на секретаря Загатянскої сільської дільничної виборчої комісії з виборів депутатів місцевих рад (а. с. 45), однак виписувала вона запрошення вдома до пізньої ночі з метою своєчасного надання виборцям,  а на роботі лишень переставляла з робочого стола в сумку.

          Статтею 119 КЗпП України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов'язків,  якщо за чинним законодавством  України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується  збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

          Крім того, чинним законодавством не передбачено такого виду дисциплінарного стягнення як «попередження».

          - Наказ №33 від 25.03.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»(а. с. 38), яким оголошено догану за невиконання наказу по лісгоспу від 31.01.2011 року №12 щодо передачі матеріальних цінностей (бухгалтерської документації). Однак передача не відбулася не з вини позивачки, а тому, що комісія, створена наказом №12, не засідала і для прийняття-передачі матеріальних цінностей позивачку не запрошувала, тобто наказ не виконала комісія, а до відповідальності притягнуто ОСОБА_1

          30.03.2011 року наказом №37-к від (а. с. 37) ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача центральним складом Державного підприємства «Загатянське лісове господарство»на підставі п.3 ст.40 КЗпПУ.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно  п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому   конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст.  40  п.1 ст.  41 КЗпП України , чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1 , 148, 149 КЗпП України  правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.     

              У силу ст. 10 ЦПК України  саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення  працівником дисциплінарних проступків.

           Але і в наказі про оголошення догани, і в наказі про звільнення не вказано, яким чином вказані порушення трудової дисципліни завдали шкоди підприємству, тяжкість вказаного проступку.

          На підставі п.3 ст. 40  КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувались заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу у встановленому для цього порядку.

Виходячи із зазначеного, при звільненні позивачки за ст. 40  КЗпП України, ДП «Загатянське ЛГ»повинно було навести конкретні факти допущеного ОСОБА_1 невиконання вказаних обов’язків, зазначити, коли саме вони мали місце, яким документом визначено коло обов’язків завідуючої центральним складом, що це за проступки і коли конкретно вона їх вчинила. У даному ж разі відповідач обмежився лише загальними посиланнями на те, що до позивачки раніше застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, при цьому жодних доказів не наведено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дані накази слід визнати незаконними та скасувати в частині накладення дисциплінарних стягнень на позивачку ОСОБА_1

           Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі  звільнення  без  законної  підстави  або  незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен  бути  поновлений  на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.  При винесенні рішення про поновлення на  роботі  орган,  який розглядає  трудовий  спір,  одночасно  приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу  або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи,  але не більш як за один рік.  Рішення про поновлення на роботі  незаконно  звільненого  або переведеного  на  іншу роботу працівника,  прийняте органом,  який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.  

         Таким чином з відповідача слід стягнути в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з  01.04.2011 року по 18.05.2011 року, тобто дня постановлення рішення про поновлення на роботі, згідно поданої суду довідки про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням (а. с. 62) в сумі 2162, 90 грн. (середня заробітна плата (1924, 80 грн. + (1306, 55 грн. –437, 60 грн.)) / 2  ) / 31 календ. день х 48 календ. днів).  Розрахунок здійснено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», п.4 якої передбачає, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, саме тому при обчисленні середньої заробітної плати судом не враховано суму 437, 60 грн. (лікарняних) відповідно до поданої довідки (а. с. 62) .

          Стосовно позовної вимоги про стягнення з ДП «Загатянське ЛГ»на користь ОСОБА_1 доплати за суміщення посад за період з 01.02.2011 року, то таке, на думку суду, підлягає до задоволення за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 1372, 90 грн. (згідно довідки а. с. 61), оскільки в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до  № 24-к від 12.03.2007 року, № 32 від 27.04.2009 року (а. с. 22) і 32-к від 22.04.2010 року (а. с. 21) обов’язки бухгалтера Великодільського лісництва покладені на позивачку з доплатою 60 % посадового окладу. Згідно постанови Ради Міністрів СРСР  №1145 від 04.12.1981 року «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» про зміну умов суміщення професій (посад), зменшення або відміну доплат працівника необхідно письмово про це попередити. Ч.3 ст. 32 КЗпП України розглядає суміщення професій як зміну істотних умов праці, про яку працівник повинен бути повідомлений не пізніш наж за два місяці.  Відміна або зменшення доплати за суміщення також оформляється наказом.  Суду не представлено жодного доказу  - ні попередження позивачки про  відміну доплат, ні відповідного наказу.

            Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

           П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 визначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо), яких зазнав позивач, та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позивачкою позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 7000 грн. підлягають частковому задоволенню - в сумі 5000 грн.

У частині позовних вимог щодо визнання незаконними та скасуванню наказів №11-к від 31.01.2011 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», № 12 від 31.01.2011 року, та рішення засідання профспілкового комітету ДП «Загатянське ЛГ», оформленого Протоколом №7 від 29.03.2011 року «Про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за п.3 ст.40 КЗпП України» слід відмовити, оскільки право самого підприємства визначати штат і чисельність працівників нормативно закріплено ч.3 ст.64 Господарського кодексу України, а профспілка –є виборним колегіальним органом, рішення якого приймаються добровільним голосуванням, крім того законодавством не передбачено порядок оскарження протоколу профспілки.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 212,  214, 215 ЦПК  України, ст.ст. 221, 233, 234, 235, 237-1,  КЗпП України, суд, -

                                                      Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Поновити строк на оскарження наказів: №20 від 17.03.2010 року «Про облік застосування та використання бланків суворої звітності», №79-к від 31.08.2010 року «Про дисциплінарне стягнення»№101-к від 16.11.2010 року «Про дисциплінарне стягнення», для скасування наказів, та зняття дисциплінарних стягнень, накладених на ОСОБА_1 з порушенням норм чинного законодавства України.

Визнати незаконними та скасувати накази по державному підприємству «Загатянське лісове господарство»: №20-к від 17.03.2010 року, №79-к від 31.08.2010 року, № 101-к від 16.11.2010 року, №33-к від 25.03.2011 року, №37-к від 30.03.2011 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача центрального складу ДП «Загатянське ЛГ»з доплатою 60 % посадового окладу за суміщення посад –виконання обов’язків бухгалтера Великодільського лісництва.

Стягнути з ДП «Загатянське ЛГ»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2011 року по 18.05.2011 року у сумі 2162, 90 грн.

Стягнути з ДП «Загатянське ЛГ»на користь ОСОБА_1 плату за суміщення посад за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року у сумі 1372, 90 грн.

Стягнути з ДП «Загатянське ЛГ»на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ДП «Загатянське ЛГ»на користь ОСОБА_1 250,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місць в сумі 1396, 88 грн. підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:   І. І. Маркович