Торезький міський суд Донецької області

Справа  № 2-а-6944/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           18 травня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді                                                                                   Арапіної Н.Є.

При секретарі                                                                                           Тумарової К.К.

За участю

Позивача                                                                                                   ОСОБА_1

Представника  відповідача                                                                     Червінчука А.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Шахтарська Пустового Андрія Васильовича, Управління ДАЇ   Головного управління МВС України в Донецькій області  про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,

                                                              В с т а н о в и в:

            Позивач звернувся з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Шахтарськ Пустового Андрія Васильовича про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.  Свої вимоги мотивував тим, що постановою інспектора ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Шахтарськ Пустового Андрія Васильовича від 06 квітня 2011 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 255 грн. за порушення вимог ч.1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просив визнати постанову про адміністративні правопорушення  незаконною та скасувати.

Під час розгляду  справи ухвалою Торезького міського суду залучено до участі у справі Управління  ДАЇ Головного управління МВС України в Донецькій області у якості третьої особи.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні

викладеним у позові. Додатково пояснив, що зупинився за межами перехрестя, щоб висадити пасажира. Інспектор під час складання протоколу записав свідка, але відмовив записати свідка, якого запропонував позивач.

Відповідач-інспектор дорожньо-патрульної служби відділення ДАІ роти ДПС з обслуговування адміністративної території  міста Шахтарськ  Пустовий А.В. у судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

          Представник відповідача - Управління  ДАЇ Головного управління МВС України в Донецькій області Червінчук А.В. позов не визнав. Пояснив, що протокол відповідає вимогам чинного законодавства та є доказом наявності правопорушення. До протоколу долучені письмові пояснення свідка ОСОБА_4 про зупинення позивачем автомобіля на перехрестті. Постанова про адміністративне правопорушення відповідає вимогам діючого законодавства. Матеріали адміністративного правопорушення містять пояснення свідка.  Просив відмовити у задоволенні позову.  

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

06 квітня 2011 року інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Шахтарська Пустовим А.В. складено протокол у відношенні позивача про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.12). 06 квітня  2011 року постановою інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної міста Шахтарська Пустового А.В. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.13).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.          

Частиною 1 ст. 122 КУпАП  передбачена адмінінстративна відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки.

Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Статтею 255 КУпАП передбачено  у справах про адміністративне правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, право складати протоколи про правопорушення (ст. 130 цього Кодексу) уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення передбачений статею 256 КУпАП. Відповідно до ст. 257 КУпАП протокол надсилається органові (посадовій особі),

уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

          Згідно ст.278 КУПАП орган(посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 283 КУпАП містить положення про те, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган(посадова особа) виносить постанову по справі, яка підлягає оскарженню (ст. 289 КУпАП).

Судом встановлено, що 06 квітня 2011 року інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Тореза Пустовим А.В. складено протокол у відношенні позивача про адміністративне правопорушення, яке передбачене  ч.1 ст. 122 КУпАП та постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Зі змісту протоколу вбачається,  що позивач 06 квітня 2011 року о 10 год.25 хв. по вул. Берегового міста Шахтарська,  керуючи транспортним засобом  «Деу Нексія»державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля на перехресті з пров.Театральним, чим порушив п.15.9 «г»Правил дорожнього руху, відповідальність  за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням роз”яснення п.п. 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року “ Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення”  суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом”якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Позивач не заперечував, що 06 квітня 2011 року керував належним йому транспортним засобом та  здійснив зупинку автомобіля на перехресті. Але вважає, оскільки він не зупинявся на проїзної частини дороги, а за її межами, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача, щодо зупинки транспортного засобу у незабороненому місці, оскільки наявність правопорушення підтверджена складеним протоколом про адміністративне правопорушення, який містить дані про  порушення п.15.9 «г»Правил дорожнього руху України,  зміст якого відповідає вимогам, які передбачені статею 256 КУпАП. До протоколу долучені письмові пояснення свідка ОСОБА_4 про зупинення позивачем автомобіля та залишення його на перехресті (а.с.14).

Судом встановлено, що дії позивача утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки п.15.9 «г»Правил дорожнього руху України заборона зупинка на перехрестях та ближче  10  м  від  краю  перехрещуваної проїзної  частини  за відсутності на них пішохідного переходу,  за винятком зупинки для надання переваги  в  русі  та  зупинки  проти бокового  проїзду  на Т-подібних перехрестях,  де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуг.   

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.283 КУоАП. Постанова містить: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладені обставини, установлені при розгляді справи; зазначений нормативний акт, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення;  постанова підписана  посадовою особою.

Судом не встановлено обставин, передбачених ст. 247 КУпАП,  що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

При накладанні стягнення враховані загальні правила накладання стягнення за адміністративне правопорушення. При розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративне стягнення накладене в межах, передбачених санкцією відповідної статті КУпАП.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.

Керуючись ч.1 ст.122, ст. 278 , 283, 284 КУпАП,  п.п. 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року “ Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення”, ст. ст. 2, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України,

                                                     П о с т а н о в и в :  

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Шахтарська Пустового Андрія Васильовича, Управління ДАЇ  Головного управління МВС України в Донецькій області  про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування відмовити.  

Повний текст постанови складений  23 травня 2011 року.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя           Н. Є. Арапіна