справа № 2-105/11

І інстанція

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді –Кравченко В.Є.,   

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення грошевих коштів та компенсацію моральної шкоди та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та відшкодування матеріальної  шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Нахімовській районний суд м. Севастополя з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 06 червня 2007 року уклав з останнім договір підряду на зборку каркасного садового будинку на садовій ділянці № 80-83 в межах  СК «Дерзкий». Строк виконання робіт, відповідно до п. 6.2 договору, був встановлений у 60 робочих днів, на виконання своїх зобов’язань позивач вніс у касу відповідача суму авансу у розмірі 3000 доларів США, проте, відповідач фактично усунувся від належного виконання умов договору, а виконане їм влаштування фундаменту, на думку замовника робіт, не відповідає будівельним нормам та правилам  та не може бути використане у майбутньому для будівництва каркасного будинку. У досудовому порядку позивач  звертатися до ОСОБА_2 з пропозицією розірвати договір підряду та повернути отримані гроші. Підставою звернення до суду з позовом, є обставини свідомого ухилення останнього від офіційного оформлення розірвання договору та повернення суми авансу, у зв’язку з чим, посилаючись на норми статей 623, 651, 653, 867, 873, 875, 882 ЦК України та положення Закону України «Про захист прав споживачів», просить суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача суму авансу, еквівалентну на час звернення до суду сумі - 23100,00 грн. Також, згідно зі ст.ст. 23,1167 ЦК України, позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, у розмірі  5000,00 грн., обставини спричинення якої вмотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором, зменшення обсягу сімейного бюджету та неодержання очікуваного результату щодо збудованого каркасного будиночку для відпочинку родини, що призвело до погіршення звичайного образу життя позивача та спілкування з членами його родини. Через невідповідальні дії відповідача при виконанні договору підряду позивач був вимушений звернутися до суду, що також  призвело до погіршення  стану здоров’я позивача, яке виразилось у душевних стражданнях.   

У судовому засіданні представник позивача підстави заявлених вимог підтримала у повному обсязі, також просила за наслідком розгляду справи вирішити питання про відшкодування позивачу документально підтверджених судових витрат по сплаті інформаційно - технічного забезпечення судового розгляду справи та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, у сумі 2889,60 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, звернувся  до суду з зустрічною позовною заявою, у якій просив розірвати договір підряду з тих підстав, що позивач фактично порушив умови договору в частині фінансування робіт, не прийняв виконані роботи з влаштування фундаменту за актом та відмовився оплатити придбані відповідачем матеріали понад суми авансу, отриманої від позивача, у зв’язку з чим просив стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти за придбані матеріали, у сумі 4971 грн.

Провадження по справі зупинялось на підставі ухвали суду від 23.03.2010 року у зв’язку з призначенням судової будівельної - технічної експертизи по справі.

На вирішення  експертів було  поставлено наступні питання:

- який об’єм виконаних робіт з будівництва каркасного будинку на земельній ділянці № 80-83, що розташована в СТ «Дерзкий»в м. Севастополі?

-  чи відповідає обсяг виконаних робіт умовам договору підряду від 06.07.2007 року?

- чи відповідають будівельним нормам та правилам роботи з будівництва каркасного будинку? Якщо роботи з будівництва каркасного будинку на земельній ділянці відповідають будівельним нормам та правилам, яка їх вартість?

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та вивчивши матеріали справі, дослідив висновок експерта, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову в частині розірвання договору та стягнення  внесеної замовником суми авансу, а також визнав вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування  моральної шкоди та вимоги зустрічного позову такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що 06.06.2007 року між сторонами укладено договір підряду, відповідно до якого замовник ОСОБА_1.) доручає, а виконавець (ОСОБА_2.) приймає на себе обов’язок з проведення робіт по зборці каркасного будинку, розміром 5мх6м з оздоблюванням.

Пунктом 1.3 договору був встановлений наступний порядок проведення робіт:                                1. Фундаментні роботи;  2. Зборка каркасу;  3. Оздоблювальні роботи.  

Відповідно до п. 1.7 замовник зобов’язується сплатити виконавцю грошові кошти за виконані роботи, в розмірі 9 500 доларів США. Строк виконання робот встановлений у п.6.2 договору у 60 робочих днів.

На виконання пункту 1.7 договору і своїх зобов’язань позивачем було внесено у касу підприємця ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 3000 доларів США., що підтверджується відповідною квитанцією № 114 від 06.06.2007 року, наданої позивачем, та не заперечується представником відповідача. Як встановлено судом, за поясненнями сторін саме ці грошові кошти протягом шості тижнів були освоєні відповідачем, проведені роботи з виконання першого етапу робіт з влаштування фундаменту.

Представник відповідача за первісним позовом, не спростовуючи факту одержання від позивача 3000 доларів США, стверджує про те, що фундаментні роботи булі виконані підрядником належним чином, зі внесенням його особистих коштів, а до  другого етапу обумовлених робіт  він не приступив у зв’язку з наявністю прострочки  фінансування подальших будівельних робіт з боку ОСОБА_1

Суд враховує, що сторони були попереджені про обов’язок, згідно зі ст. 27 ч.2 ЦПК України, для підтвердження своїх вимог чи заперечень подати усі наявні у них докази.  Тому на підставі ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, а саме керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства суд розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, які представлені кожною стороною.

Згідно положень  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення  у  цивільній справі»і роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.  За приписами  ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Оцінюючі докази по справі, у порядку статті 212 ЦПК України,  суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 432 від 23.10.2010 року, виконані роботи не відповідають умовам договору від 06.06.2007 року та встановленим державним будівельнім нормам та правилам, отже, роботи з влаштування фундаменту не можуть бути використані для подальшого поетапного проведення будівельних робіт, вартість виконаних робіт визначити неможливо.

Надані представником ОСОБА_2 в оригіналі накладні від 13.06.2007 року, накладні № 151/ПН та № 2577, № 2343 від 16.06.2007 року, № ? від 07.06.2007 року, б/н від 13.06.2007 року, витратна накладна від 06.06.2007 року  за № ЧП –000037, товарний  чек  від 07.06.2007 року, квитанція до прибуткового ордеру від 07.06.2007р. свідчать про здійснення відповідачем ОСОБА_2 підприємницької діяльності у вказаний період часу, проте, відповідачем не доведена належність витрачених коштів та придбаних матеріалів до спірного договору. Тому, в силу ч. 1 і ч.3 ст.58 ЦПК України, ці документи не оцінюється  судом як  належні  докази виконання першого етапу будівельних робіт з влаштування фундаменту каркасного будиночку за спірним договором. Крім того, суд оцінює ці  документи первісної бухгалтерського звіту критично, оскільки на декількох відсутні реквізити продавця, що свідчить що вони не є розрахунковими документами.

Суд вважає, що представник відповідача не привів переконливих доказів в обґрунтування своїх заперечень на позов, в свою чергу, не довів суду обставин зустрічного позову та підстави для відшкодування шкоди у сумі 4971 грн. Також суд вважає недоведеною представником позивача за зустрічним позовом факту  прострочки кредитору у внесенні коштів для  продовження  будівництва та розірвання  договору саме з цих обставин.  Інших підстав для задоволення зустрічного позову судом не встановлено.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили обставини того, що на земельній  ділянці позивача будівельні  роботи не  здійснювались, вони тільки бачили, як на ділянку завозилась морська галька і клейонка. Показання свідка з боку відповідача, ОСОБА_5 суд оцінив критично, оскільки він зазначив, що  за дорученням ОСОБА_2 здійснював роботи з влаштування  фундаменту, площею 10х6 метрів, глибиною 50 см,  проте ці показання не узгоджуються   з висновком експерта, який  зазначив, що роботи по устрою монолітної бетонної плити були проведені обсягом 3,3 куб м. Крім того, даний свідок точно не показав місце проведення їм робіт, сумнівався у тому, що працював  саме на  ділянці № 80-83 в межах  СК «Дерзкий», офіційно не був оформлений  на роботу ПП Мирошниченко. В силу ч.4 ст.61 ЦПК України,  доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До того ж оцінюючі  докази у справі суд знаходить переконливим висновки експерта, з яких вбачається, що  при будівництві  каркасного  будинку  були виконані роботи  по устрою  монолітної бетонної плити, обсяг цих робіт  не відповідає умовам договору підряду  та будівельним нормам та правилам, вартість  робіт визначити з цих підстав не можливо.

Посилання представника ОСОБА_2, що він не повідомлявся про час проведення експертом дослідження об’єкту, у зв’язку з чим висновок експертизи не можна вважати об’єктивним доказом по справі, судом сприймається критично, оскільки  суд повідомляв учасників судового процесу про необхідність виконання  вимог експерта, надсилав на адресу відповідача клопотання експерта (вих. № 15464 від 28.05.10), його представник брав участь в судовому засіданні, на якому  призначалась експертиза отже, стороні було відомо про проведення дослідження, в ухвалі суду від 23.03.2010 року, сторонам роз’яснювалась ст.146 ЦПК України щодо наслідків  ухилення від участі в експертизі.

Крім того, надані відповідачем докази не спростовують заявлених позовних вимог, а посилання у зустрічному позові про відмову ОСОБА_1 підписати акт виконаних робіт не підтверджуються стороною документально.

Також спростовуються матеріалами справи доводи представника ОСОБА_2 про те, що йому не було відомо про намір замовника  розірвати договір підряду внаслідок неналежного виконання робіт. Оскільки 30.11.07 ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2  була надіслана   письмова претензія, яку він одержав 18.12.2007 року ( арк.. с. 44-45).

Задовольняючи частково первісний позов суд виходив з наступних норм матеріального права.

         Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана   вчинити   на   користь  другої  сторони (кредитора) певну дію, а саме,  виконати  роботу,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

  Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися у встановлений строк відповідно до вказівки закону та договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності зі ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ст. 852 ч.2 та ч. 3 ст.858 ЦК України за наявності в роботі істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Аналізуючи сукупність встановлених по справі обставин, суд вважає, що позивач за первісним позовом наданими доказами довів у суді, що при належному виконанні позивачем своїх зобов'язань за договором, відповідач допустив істотне порушення зі свого боку умов  виконання договору. Загальна сума переданих позивачем відповідачу грошових коштів на момент звернення до суду складає 23 100 грн. Розмір суми авансу, яку позивач вимагає повернути в сумі, еквівалентної 3000,00 доларів США, узгоджується з курсом НБУ України на 30.03.2009 року (довідка СФ «Приватбанку»від 30.03.2009р. за вих. № 14/599) та відповідає ч.3 ст.623 ЦК України.

Відповідачем за первісним позовом не надано до суду ніяких доказів щодо належного виконання спірного договору підряду. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача  щодо розірвання договору та стягненню сплаченої суми авансу та обраний спосіб захисту узгоджуються  зі статтями 15,16 ЦК України, засновані на законі і підлягають задоволенню.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо компенсування моральної шкоди, заподіяної невиконанням умов договору, оскільки відповідно до статті 1167 ЦК України, підставами для відшкодування моральної шкоди є неправомірні рішення дії чи бездіяльність, отже, ця норма не підлягає застосуванню  до договірних зобов’язань.

Також суд не знаходить підстав для  стягнення  моральної шкоди на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачем належними доказами не доведено, що неправомірними діями відповідача була спричинена шкода здоров’ю.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати, які підтверджені документально, підлягають стягненню зі сторони, проти якої ухвалено рішення. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи та витрати, які  зазнав позивач за оплату експертизи, в сумі 2889,60 грн., на користь держави підлягає стягненню судовий збір, в сумі  231,00 грн. та 90,00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи на момент ухвалення  рішення.

З оглядом наведеного, керуючись  ст.ст. 6,15, 16, 525, 526, 610-612, 615, 623, 651, 852,858 ЦК  України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 27,31, 57-60, 62, 84, 88, 123, 209, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд

                                                         В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення грошевих коштів та компенсації моральної шкоди, - задовольнити частково.

Розірвати договір підряду від 06.06.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 100, 00 грн. у рахунок повернення сплаченої суми авансу за виконання робіт за договором   підряду від 06.06.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з  інформаційно-технічним забезпеченням судового розгляду справи, в сумі 30,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, повязані з проведенням судової експертизи, в сумі 2889,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, в сумі 231,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, у сумі 90,00 грн.

В частині первісного позову про стягнення  моральної шкоди - відмовити.

     У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору підряду та відшкодування матеріальної шкоди відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                       В.Є. Кравченко

Повний текст рішення виготовлений 25 травня 2011 року