справа № 2-1085/11                

категорія 41

                               заочне       

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

11 травня 2011 року Нахімовським районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого –судді Кравченко В.Є.

при секретарях –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, про визнання договорів побутового підряду невиконаними та стягнення грошової заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання договору від 10 травня 2010 року, та договору від 12 липня 2010 року, укладених між нею та підприємцем ОСОБА_3 а також з вимогами про стягнення заборгованості в загальному розмірі 123206,04 грн.

Позов мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 10 травня 2010 року був укладений договір на виконання ремонтно-будівельних робіт у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, згідно до умов якого, ОСОБА_3 зобов’язався виконати ремонт зазначеної квартири, а ОСОБА_2 зобов’язувалась своєчасно сплачувати за надані послуги. Згодом, 12 липня 2010 року між ОСОБА_2. та  ОСОБА_3 був укладеній додатковий договір на виконання ремонтно-будівельних робіт, за умовами якого ОСОБА_3 взяв на себе додаткові зобов’язання по проведенню ремонтно-будівельних робіт в квартирі позивача. Але, у встановлені договором строки ОСОБА_3 умов договору не виконав, строки виконання договірних зобов’язань прострочив, ремонтні роботи виконав тільки на суму 7748 грн., в решті відповідач припинив виконувати будь-які роботи за договорами, таким чином самоусунувся від виконання договірних зобов’язань, у зв’язку із чим позивач вважає, що відповідач безпідставно користується грошовими коштами позивача у сумі 34500 грн. Вважає, що у зв’язку із простроченням строків виконання зобов’язань відповідач повинен сплатити на її користь пеню в сумі 4545,44 грн.

Уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги, ОСОБА_2 просить суд розірвати договір від 10.05.2010 року та договір від 12.07.2010 року, які були укладені між нею та відповідачем на предмет ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача ОСОБА_3. залишок авансового платежу у сумі 26852, грн. та пеню за вказаними договорами у сумі 96354,04 грн., а всього суму у розмірі 123206,04грн.

Позивач та її представник позивача у судове засідання не з’явилися, подали клопотання в якому просять розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. У зв'язку з цим суд, керуючись приписами статей 169,224 ЦПК України, вважає можливим допустити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, прийняв до уваги клопотання позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 травня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладеній договір, відповідно до умов якого  ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання здійснити ремонт квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі, встановленому у завданні на виконання робіт до договору. 12.07.2010 року відповідач отримав від позивача на виконання договору від 10.05.2010 року авансовий платіж у сумі 8000 грн., що підтверджується додатком до договору від 12.07.2010 року та власноручним підписом ОСОБА_3.

Строк виконання ремонту квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором від 10.05.2010 року був встановленій сторонами до 10.07.2010 року /п. 5.1. договору/.

12 липня 2010 року у зв’язку із затримкою виконання ремонту за договором від 10.05.2010 року між позивачем та відповідачем був укладеній договір, відповідно до умов якого  ОСОБА_3 прийняв на себе зобов’язання здійснити ремонт квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі, встановленому у завданні на виконання робіт до договору. 12.07.2010 року відповідач отримав від позивача на виконання договору від 10.05.2010 року авансовий платіж у сумі 26500 грн., що підтверджується додатком до договору від 12.07.2010 року та власноручним підписом ОСОБА_3

Строк виконання ремонту квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором від 10.05.2010 року був встановленій сторонами до 01.08.2010 року /п. 5.1. договору/.

Всього за вказаними вище договорами позивач сплатила на користь відповідача грошові кошти в сумі 34500,00грн.

Крім того, відповідно до пункту 8.1. договорів від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року, а також умов додатку до договору від 12.07.2010 відповідач зобов’язався виплатити на користь позивача 1% суми договору за кожен день прострочення виконання умов договору, укладеного 10 травня 2010 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а згідно вимогам ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Зі змісту умов договорів від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року вбачається, що вказані договорі за своєю юридичною природою є договорами побутового підряду.

Відповідно до положень ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 2 ст. 867 ЦК України, замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Таким чином, вимоги позивача у частині розірвання договорів від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року у зв’язку із істотним порушенням умов цих договорів щодо строків виконання робіт суд знаходить обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вартість виконаних ремонтних робіт складає суму у розмірі 7148,00грн., відповідно вартість невиконаних за договорами від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року робіт складає 26852,00грн. (34500 –7148 = 26852,00грн).

Оскільки строк виконання робіт за договорами від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року спочатку був встановленій –до 10.07.2010 року, а потім був продовженій сторонами до 01.08.2010 року, днем прострочення виконання зобов’язань за договором є 02.08.2010 року.

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежного виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення пені за прострочення строків виконання робіт підлягає частковому задоволенню, а саме:

- за період з 02.08.2010 року по 22.02.2011 року (205 днів)

26852 х 205 днів х 1% = 55046,60грн.

Частиною 4 ст. 653 ЦК України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з обставин справи, сума у розмірі 34500,00грн. була сплачена позивачем на користь відповідача на виконання умов договорів від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року.

Такім чином, сплата позивачем вказаної грошової суми є виконанням прийнятих на себе зобов’язань в силу пунктів 4.1. договорів від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року., а тому не є збитками.

Вимоги про повернення частини авансу, на яку роботи не були виконані, не підпадає під дію статей 525, 526, 546, 610, 611, 612, 865, 867 ЦК України, на підставі яких був заявленій позов.

Зазначена сума є безпідставно отриманим майном, але ОСОБА_2 вимогу про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 26852,00 грн. на підставі статті 1212 ЦК України не заявляла.

Відповідно до вимог діючого цивільно-процесуального законодавства України визначення предмету та підстав позову належить виключно позивачу по справі.

Суд за власною ініціативою не має права зміняти підстави позову.

З огляду на вищевикладене вимоги ОСОБА_2 про стягнення частини авансу в розмірі 26852,00 грн. задоволенню не підлягають.

При цьому суд роз’яснює, що позивач не позбавлена права на звернення до суду з такою вимогою, але з інших підстав, ніж ті, що були заявлені у цій справі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача за правилами ст.88 ЦПК України у загальній сумі 687,47 грн.(550,47 + 120 + 8,50 + 8,50).

На підставі ст. ст. 525, 526, 546, 610, 611, 612, 865, 867 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання договорів побутового підряду невиконаними та стягнення грошової заборгованості –задовольнити частково.

Розірвати договір від 10 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Розірвати договір від 12 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за договорами від 10.05.2010 року та від 12.07.2010 року в розмірі 55046,60грн., судові витрати в розмірі 687,47 грн.

В решті позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано позивачем до апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя В.Є.Кравченко