справа № 2-832/11

                                             категорія № 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Кравченко В.Є.,

при секретарі              Пронкіній К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                       В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем, вказуючи, що їх сім'я фактично розпалася, з 2006 року вони не підтримують подружніх відношень, не ведуть сумісне господарство, разом не мешкають, шлюб існує формально, неповнолітніх дітей не мають, вважає, що подальше збереження сім'ї неможливо.

Заходи щодо примирення, застосовані судом, згідно з вимогами ст.111 СК України, позитивних наслідків не дали.  

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити, шлюб, укладений між сторонами розірвати. Зазначили про те, що на теперішній  час відсутні підстави для  його збереження, оскільки позивач  проживає окремо від своєї  дружини, намірів  сумісне продовжувати подружнє життя не має. Відповідач у судове засідання не з’явилася, повідомлялась належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомила, підстави про відкладення розгляду справи в силу приписів ст.169 ЦПК України, судом не встановлені.

Від відповідачки надійшли письмові заперечення, в яких сторона просила не розірвати їх шлюб, оскільки з її боку ще залишилися  почуття поваги та любові до чоловіка, до жовтня 2010 року вони  існували як повноцінна родина, вели сумісне господарство, намірів щодо розлучення  не мали.

Суд, вислухавши пояснення позивача його представника, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони знаходяться в зареєстрованому міським відділом РАГС м. Севастополя (актовий запис № 2008) шлюбі з 27.07.1973 року. На час припинення шлюбу на утриманні неповнолітні діти не перебувають, відповідач ініціювала позов про  розподіл сумісно набутого подружжям майна за час існування шлюбу.

Згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх  дітей,  що мають істотне значення.

Статтями 114,115 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі розірвання  шлюбу  судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до приписів статей 21,23 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Враховуючи ті обставини, що подружжя повинні прибувати у шлюбі за вільним бажанням, а також те, що матеріалами справи і поясненнями позивача підтверджується факт неможливості добровільного існування у майбутньому даного шлюбу, відсутність на утриманні неповнолітніх  дітей у сторін, окреме проживання сторін, відсутність сумісного господарства та бюджету, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання  шлюбу.

Заперечення відповідачки проти розірвання шлюбу судом прийняті до уваги, проте, враховуючи те, що заходи примирення сторін, вжити судом згідно зі ст.111 СК України, не дали бажаного результату, а також обставини ініціювання ОСОБА_2. позову про розподіл сумісно  набутого майна, свідчать про безпідставність заперечень дружини та відсутність підстав для  збереження цього шлюбу.

Судові витрати, понесені позивачем під час подачі позову в частині вимог про розірвання шлюбу, з урахуванням положень статті 88 ЦПК України, за наслідком розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 105, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 30, 60, 212, 213  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 липня 1973 року міським відділом РАГС м. Севастополя (актовий запис № 2008) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі –8,50 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                В.Є. Кравченко