Номер справи1-30/2011р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року
Літинський районний суд Вінницької області в складі
головуючого- судді: Сільченка О.В.
при секретарі: Плахотнюк Л.М.
за участю прокурора Зелениця Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Літина справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт.Літина, Літинського району Вінницької області, українець, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працює, проживає в АДРЕСА_1 раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України;
В С Т А Н О В И В :
21 липня 2010 року ОСОБА_1 засуджений Літинським районним судом Вінницької області по ст.185 ч.І КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
18.08.2010 року з метою виконання вироку Літинського районного суду Вінницької області, ОСОБА_1 був направлений в Літинське комунальне підриємство «Комунсервіс» для відбуття призначеного покарання у виді громадських робіт та йому було встановлено дні явки на реєстрацію - третя п'ятниця кожного місяця.
За весь період відбування покарання ОСОБА_1 був забезпечений керівництвом КП «Комунсервіс» різними видами громадських робіт. ОСОБА_1 був ознайомлений із графіками відбування покарання та часом виконання робіт, згідно з якими він зобов'язаний виконувати громадські роботи, однак ОСОБА_1, умисно, без поважних причин, не з'явився на громадські роботи та не вібував їх. Крім цього, 07.09.10 р., не повідомивши кримінально- виконавчу інспкцію, самовільно залишив постійне місце проживавння та виїхав до м. Овруч Житомирської області, внаслідок чого інспектором КВІ його було оголошено у розшук. Внаслідок самовільного залишення постійного місця проживання, ОСОБА_1 жодного разу не з»явився без поважних причин на реєстрацію до Літинської КВІ.
Під час розгляду справи підсудний свою вину визнав повністю, каявся, та пояснив, що він ходив працювати у жителів села. Маючи захворювавння сонячного дериатиту, він не міг працювати на сонці, а тому не прийшов до КП «Комунсервіс» для відбування громадських робіт. На реєстрацію не з»являвся, так як самовільно поїхав до м. Овруч, де перебував тривалий час.
Крім визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 доведена поясненнями свідків та матеріалами кримінальної справи.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором кримінально виконавчої інспекції , де знаходився на обліку ОСОБА_1 Вироком суду йому було призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт, від яких у КП «Коменсервіс» він ухилився та до громадських робіт зовсім не приступив. На відмітку у встановлений час до КВІ не з»являвся, в результвті чого його було оголошено у розшук..
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 звернувся до неї за медичною допомогою. При огляді вона виявила сонячний дерматит на руках. Вона призначила лікування та він більше до неї не звертався.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_1 прибув до КП «Комунсервіс», однак у нього були хворі руки. Він пішов до лікарні, і на роботу більше не вийшов, не відбувши жодної години громадський робіт за вироком суду.
В особовій справі № 17 \2010 р. ( а.с. 48-95) містяться докази про його ухилення від призначеного судом покарання у виді громадських робіт та ухилення від реєстрації у кримінально- виконавчій інспекції.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, як особи за місцем проживання характеризуються позитивно, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, що пом"якшують його покарання, суд враховує щире каяття, сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що відповідоно до ст. 67 КК України обтяжують покарання відсутні.
Суд вважає, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного покаранням та попередження вчинення ним нових злочинів може бути покарання у виді арешту.
Відповідно до ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи із співвідношення : одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, а тому при переводі ОСОБА_1 невідбутої частини покарання у виді 200 годин громадських робіт у покарання у виді арешту, яке є більш суворим видом покарання, буде дорівнювати 25 днів арешту.
Відповідно до ст. 73 КК України при складанні покарань допускається обчислення строків покарання у днях.
Керуючись ст.ст.323, 333-335 КПК України;
П Р И С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на п»ять місяців.
На підставі ст.ст. 71-73 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Літинського районного суду від 21.07.10 р. та визначити у виді арешту строком на п»ять місяців 25 днів.
Запобіжний захід підписку про невиїзд ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області черезЛітинський районний суд протягом 15 діб.
Суддя:О. В. Сільченко