Справа №2-288/11                                                                                  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18.02.2011  року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючого судді                                                            Румянцева О.П.

          при секретарі                                                            Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,  -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2010р. позивач звернувся до суду із позовом до  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

В позовній заяві позивач вказує, що 7 грудня 2009 року о 17.30 год. в м. Дніпропетровську по вул. Буковинська, 9, сталася дорожньо-транспортна пригода: а саме, при зміні напрямку руху ліворуч водій автомобілю Рено, д/н НОМЕР_1, з напівпричепом Кроне, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_3 не переконався в безпеці цього маневру, та скоїв зіткнення з автомобілем Шевроле, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2010 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 грн. Транспортний засіб Шевроле, д/н НОМЕР_3, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № НОМЕР_4 виданого МРЕВ-2 м. Дніпропетровська від 24.11.2005 року. Транспортний засіб Рено, д/н НОМЕР_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КХС НОМЕР_5, виданого МРЕВ від 08.10.2005 року. Напівричіп Кроне д/н НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС НОМЕР_6 виданого МРЕВ 24.04.2007 року. Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Рено, д/н НОМЕР_1, його тип є вантажний. Водій ОСОБА_3 під час ДТП виконував свої трудові функції та обов’язки. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Рено, д/н НОМЕР_1, та напівпричепом Кроне, д/н НОМЕР_2, –ОСОБА_4 була застрахована у ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»відповідно до страхових полісів. Позивач звернулася до вищезазначеної страхової компанії із заявою про настання страхового випадку та відшкодування спричиненої шкоди. Пройшло майже місяць після надання копії постанови суду, а страхове відшкодування позивачу не виплатили. На письмову заяву позивача Дніпропетровська філія ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»надали письмову відповідь, в якій зазначали, що страхова компанія визначила суму збитків від пошкодження транспортного засобу Шевроле у розмірі 2802 грн. 39 коп., та ще те, що після настання страхового випадку ані страхувальник ОСОБА_4, ані водій ОСОБА_3 до страхової компанії не звертались і документів, що підтверджують законне керування водієм ОСОБА_3 не надали, що з об’єктивних причин позбавляє ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»здійснити страхове відшкодування. Страховик неодноразово усно та письмово звертався до страхувальника з вимогою надати відповідні документи, що підтверджують законне право керування ОСОБА_3 забезпеченим транспортним засобом. Таким чином позивач не в змозі отримати страхове відшкодування за спричинені протиправними діями відповідачів на ремонтно-відновлювальні роботи транспортного засобу Шевроле. Моральну шкоду від ДТП позивач оцінює в 10000 грн. Позивач просив стягнути з відповідача 1 ОСОБА_2 та відповідача ВАТ «УКС «Дженералі Гарант»солідарно: матеріальну шкоду у розмірі 4232 грн., стягнути з відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

18.02.2011 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив виключити з числа співвідповідачів ВАТ СК «Дженералі Гарант», у зв’язку із виплатою ними страхового відшкодування у розмірі 2292,39 грн., та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1939,61 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

 Представник позивача у судове засідання не з’явився, та до початку розгляду справи подав до суду заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги та розглянути справу у його відсутність в заочному порядку.    

      Відповідачі у  судове засідання не з’явились, повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома, що дає суду підстави розглянути справу у заочному порядку відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України.  

      Суд, приймаючи до уваги  пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

 Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 У судовому засіданні встановлено, що 07.12.2009 року о 17.30 год. в м. Дніпропетровську по вул. Буковинській сталось ДТП між автомобілями Рено, д/н НОМЕР_2, з напівпричепом Кроне, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, та Шевроле, д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1(а.с. 21).

          Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобілю Шевроле Лачетті, державний номер НОМЕР_3, є позивач ОСОБА_1 (а.с. 23).

          Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2010 року винним в ДТП визнаний відповідач ОСОБА_3 (а.с. 9).

          Згідно акту виконаних робіт № 215 від 06.05.2010 року у пошкодженого автомобіля Шевроле, державний номер  НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, при технічному огляді були виявлені  дефекти, що підлягають усуненню в ході ремонту на загальну суму 4232,00 грн. (а.с. 15-16 ).

Відповідно до страхового акту № 1018436 (98325) від 10.01.2011 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»вказану подію визнано страховою та виплачено розмір збитку завданого об’єкту страхування у розмірі 2292,39 грн. (а.с. 37-39).

            Посилання позивача на ті обставини, що відповідач ОСОБА_3 під час ДТП виконував свої трудові обов’язки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, т.я. не було надано жодних доказів на підтвердження цього факту.

            Таким чином в даному випадку суд не може застосовувати положення ст. 1172 ЦК України, оскільки дані правовідносини мають регулюватися у відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України –майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.   

           Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України  розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

          Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України –моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

          Проте сума заявленої моральної шкоди у розмірі 10000 грн., на думку суду є занадто завищеною, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.            

          За таких обставин, суд вважає за можливе частково задовольнити позов. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди  в розмірі 1939,61 грн., моральну шкоди у розмірі 500 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього  2610,61 грн..  

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64,  88, 114, 118, 119, 215, 224-226  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду у розмірі  1939,61 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн., судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 2610,61 грн. (дві тисячі шістсот десять гривень шістдесят одна копійка).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                    О.П.Румянцев