Справа № 2-100\11.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова, у складі:
головуючого судді Трофімова В.С.,
секретаря судових засідань –Рало Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою, третя особа ОСОБА_4, -
встановив:
06.07.2009 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про встановлення сервітуту. У позові позивачі просили суд у порядку встановлення особистого сервітуту надати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 право користування воротами № 3 та хвірткою № 4 домоволодіння АДРЕСА_1 що на той час знаходились у користуванні ОСОБА_4.
Під час розгляду зазначеної справи, ухвалою суду від 20.11.2009 року провадження у справі було зупинено у зв`язку зі смертю ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою суду від 17.05.2010 року відновлено провадження у справі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 оформила спадкові права на частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5. Судом встановлено, що належним позивачем у справі є правонаступник ОСОБА_5 –ОСОБА_2.
14.06.2010 року позивачка ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та надала суду уточнену позовну заяву в якій зазначила відповідачем ОСОБА_3, та просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою співвласниками будинку АДРЕСА_1 –ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначив межу в натурі на земельній ділянці по огорожі, яка існує в дворі вказаних співвласників між будинком та задньою огорожею, та виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку, яка існує між її гаражем зі сторони воріт гаража та зовнішньою огорожею з воротами, для обслуговування гаража та в’їзду(виїзду) до (з) нього, де межу встановити по боковій лінії гаража з боку будинку перпендикулярно до зовнішньої огорожі, яка проходить між воротами № 3 та хвірткою № 4; зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні Позивачем (ОСОБА_2.) та її членами сім’ї земельною ділянкою та воротами, які розташовані напроти гаража. Крім того позивачка у позові зазначає, що 19 травня 1995 року ОСОБА_5 став власником Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.05.1995 р., зареєстрованого та виданого 12-ю Харківською державною нотаріальною конторою, реєстр за № 1-2499. Власником другої Ѕ частки вказаного будинку була ОСОБА_7.
24.06.1995 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір про зміни ідеальних часток житлового будинку та про порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями, зареєстрований 12-ю Харківською державною нотаріальною конторою, реєстр за № 1-3992. 10.07.1995 р. Договір був зареєстрований в Харківському міському БТІ за реєстровим № 49966. Внаслідок укладення цього договору ідеальні 45/100 частки будинку належали ОСОБА_5, а 55/100 частки належали ОСОБА_4 В користування ОСОБА_5 в числі інших надвірних будівель відійшов гараж з літерою «Б», а в користування ОСОБА_4 –ворота № 3 та хвіртка № 4.
На цей час ОСОБА_4 подарувала свої 55/100 частки будинку АДРЕСА_1 синові - ОСОБА_3, який і став співвласником будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5. Спадщина після нього (45/100 частки будинку з надвірними будівлями) перейшла за заповітом ОСОБА_2, про що є свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2010 р., яке було видане приватним нотаріусом ОСОБА_8 З ОСОБА_2 зареєстрована та проживає її донька ОСОБА_9.
Сім’я ОСОБА_9 довгий час не користувалася гаражем (літ.Б). В 2009 році виникла необхідність їм користуватися. Але згідно з договором про зміни ідеальних часток житлового будинку та про порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями від 24.06.1995 р. в користування сім’ї ОСОБА_3 визначено ворота № 3 та хвіртку № 4, якими треба користуватися сім’ї ОСОБА_9 для заїзду та виїзду автомобіля до гаража. Сім’я ОСОБА_3 робить постійно перешкоди в користуванні вказаними хвірткою та воротами. Іншого заїзду до гаражу немає. А, оскільки ворота відкриваються усередину, то для їх відкривання треба заходити через хвіртку № 4.
Мирним шляхом урегулювати цей конфлікт не вдається, чим порушуються права власника гаража (порушені ст..ст. 316, 317, 319 ЦК України), з початку ОСОБА_5, а тепер і ОСОБА_2 як спадкоємця. Позивач не має можливості вільно користуватися своїм майном –гаражем.
Будинок № 6 з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 480 кв.м., яка знаходиться в загальному користуванні позивача та відповідача.
На цей час за усною домовленістю сторін у справі двір розділений огорожею на дві нерівні ділянки, менша з яких у Позивача. Гараж позивача розташований зі сторони Відповідача, так би мовити, на ділянці, якою користується останній. Між гаражем зі сторони його воріт та зовнішньою огорожею з воротами є земельна ділянка розміром приблизно 3,0 м х 2,0 м = 6 кв.м., тобто земельна ділянка для в’їзду в гараж, яку можна визначити в користування позивачу без завдавання незручностей відповідачу.
Раніше по вказаній земельній ділянці порядок користування співвласниками не визначався.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Пояснив, що набув право власності на 45/100 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, який знаходиться в місті Харкові по Ужгородському проїзду, 6. Власником 55/100 домоволодіння є відповідач ОСОБА_3
Між співвласниками склався певний порядок користування спірним домоволодінням, але відповідач ОСОБА_3 та його мати –третя особа ОСОБА_4 постійно порушують порядок користування земельною ділянкою. Позивач просить визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 згідно висновку експерта.
Представник позивача ОСОБА_10, діючий на підставі довіреності в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги визнали та пояснили, що не коять перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка примикає до в’їзду в гараж літ.»Б»та до воріт № 3. Також пояснили, що не проти користування позивачем ОСОБА_2 воротами № 3 та хвірткою № 4, які належать відповідачу ОСОБА_3 на праві власності згідно з «Договором учасників спільної долевої власності про змінення ідеальних долей жилого будинку та про порядок користування жилим будинком на надвірними будівлями»від 24.06.1995 року.
Судовий експерт ОСОБА_11, яка надавала експертний висновок, пояснила, що судова будівельно-технічна експертиза проведена у відповідності зі всіма встановленими технічними нормами та у відповідності з діючим законодавством, підтримала свій висновок в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно свідоцтву про право на спадщину за заповітом від 16.03.2010 року набула право власності на 45/100 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, який знаходиться в місті Харкові по Ужгородському проїзду, 6. Власником 55/100 домоволодіння є відповідач ОСОБА_3
Ухвалою суду від 09.07.2010 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої за № 6932 від 26.11.2010 року, обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 проводилося 24.09.2010 року у присутності позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_10, відповідача ОСОБА_3, третьої сторони ОСОБА_4
Дослідження проводилося методом вивчення і аналізу технічної документації, а також опису технічного стану оцінюваного об’єкту, візуального обстеження і замірів земельної ділянки по АДРЕСА_1, зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів. При цьому проводилися необхідні вимірювання. Висновок експертизи складено в лабораторії судових будівельно-технічних досліджень ХНДІСЕ ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса.
В користуванні позивача ОСОБА_2 знаходиться: частина житлового будинку літ. «А-1»(приміщення: 2-1 - житлова кімната розміром 12,0 кв.м.; 2-2 - житлова кімната розміром 17,0 кв.м.; 2-3 - кухня розміром 15,4 кв.м.; 2-4 - сіни розміром 3,4 кв.м.); гараж літ. «Б»; льох літ. «З»; вбиральня літ. «К»; Ѕ частина огорож І; зливна яма № 7; хвіртка № 5; Ѕ частина водопроводу № 6; Ѕ частина замощення.
В користуванні відповідача ОСОБА_3 знаходиться: частина житлового будинку літ. «А-1»(приміщення: коридор розміром 3,4 кв.м.; 1-2 - житлова кімната розміром 8,3 кв.м.; 1-3 - житлова кімната розміром 17,3 кв.м.; 1-4 - кухня розміром 10,4 кв.м.; 1-5 - сіни розміром 5,0 кв.м.; 1-6 - кладова розміром 3,8 кв.м.; літній душ літ. «В»; вбиральня літ. «Г»; льох літ. «Д»; Ѕ частина огорожі № 1, огорожі № 2; хвіртка № 4; ворота № 3; Ѕ частина водопроводу № 6; Ѕ замощення.
Між сторонами склалися правовідносини землекористування та власності, які регулюються Земельним Кодексом України.
На час розгляду справи в суді площа земельної ділянки будинковолодіння по АДРЕСА_1 фактично складає 480 кв.м..
Відповідно до п.7 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове або постійне користування, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Тобто, сторони правомірно користуються вказаною земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановленого строку. Згідно ст.. 95 ЗК України землекористувач має право самостійно господарювати на землі, тобто право на встановлення окремого користування частиною земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки у спільній земельній ділянці. Частиною 4 ст. 120 ЗК України встановлено, що переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.
Висновком № 6932 від 26.11.2010 року судової будівельно-технічної експертизи експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса за матеріалами справи № 2-2916/09 запропоновано один варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а саме:
1. Позивачу ОСОБА_2 виділяється в користування земельна ділянка площею 240 кв.м., що відповідає ідеальній частці:
- земельна ділянка площею 215,5 кв.м.:
- Ѕ площі загального користування двох співвласників 24,5 кв.м. (49 кв.м. х Ѕ);
2. Відповідачу ОСОБА_3 виділяється в користування земельна ділянка площею 240 кв.м., що відповідає ідеальній частці:
- земельна ділянка площею 215,5 кв.м.:
- Ѕ площі загального користування двох співвласників 24,5 кв.м. (49 кв.м. х Ѕ);
Земельна ділянка площею 49,0 кв.м. виділяється в загальне користування двох співвласників згідно зі схемою порядку користування земельною ділянкою, яка приведена в додатку № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Межа між земельними ділянками двох співвласників проходить у такий спосіб:
- від червоної лінії по АДРЕСА_1 розділивши огорожу на ділянки розмірами 6,5м та 9,5м, по прямій лінії довжиною 2,0м; далі по лінії розподілу житлового будинку; далі від житлового будинку, по прямій лінії довжиною 1,0м; потім поворот праворуч по прямій лінії довжиною 0,2м; поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 13,9м до границі земельної ділянки, розділивши огорожу на ділянки розмірами 6,7м та 9,3м:
- від огорожі з боку домоволодіння № 4, розділивши огорожу на ділянки розмірами 2,4м, 5,8м та 21,8м, по прямій лінії довжиною 3,05м; далі поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 1,0м, потім по стіні та воротам гаражу літ. «Б»до границі земельної ділянки з боку домоволодіння № 4.
Згідно ст. 104 Земельного Кодексу України –власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність»закріплює за власником можливість вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків, що передбачає можливість заінтересованої особи звертатися із заявою до суду та до інших органів державної влади.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд може захищати цивільне право у випадку його порушення або невизнання.
Оскільки відповідач частково порушує права позивача на користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1, суд частково задовольняє позов ОСОБА_2 та визначає порядок користування спірним домоволодінням згідно висновку експерта та погодженням між позивачем та відповідачем у судовому засіданні про користування хвірткою № 4 та воротами № 3 спірного домоволодіння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 39, 92, 95, 120, 152, п.7 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 8, 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 401-404 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою, третя особа ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1:
Частина земельної ділянки площею 49,0 кв.м. виділяється в загальне користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
Виділити в особисте користування ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 215,5 кв.м.;
Виділити в особисте користування ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 215,5 кв.м.;
Межа розподілу земельної ділянки проходить:
- від червоної лінії по АДРЕСА_1 розділивши огорожу на ділянки розмірами 6,5м та 9,5м, по прямій лінії довжиною 2,0м; далі по лінії розподілу житлового будинку; далі від житлового будинку, по прямій лінії довжиною 1,0м; потім поворот праворуч по прямій лінії довжиною 0,2м; поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 13,9м до границі земельної ділянки, розділивши огорожу на ділянки розмірами 6,7м та 9,3м:
- від огорожі з боку домоволодіння № 4, розділивши огорожу на ділянки розмірами 2,4м, 5,8м та 21,8м, по прямій лінії довжиною 3,05м; далі поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 1,0м, потім по стіні та воротам гаражу літ. «Б»до границі земельної ділянки з боку домоволодіння № 4.
Зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_2 хвірткою № 4 та воротами № 3 (які належать ОСОБА_3.) домоволодіння по АДРЕСА_1
Встановити для ОСОБА_2 право користування (сервітут) хвірткою № 4 та воротами № 3 (які належать ОСОБА_3.) домоволодіння по АДРЕСА_1
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині встановлення межі по боковій лінії гаража з боку будинку перпендикулярно до зовнішньої огорожі, яка проходить між воротами № 3 та хвірткою № 4, а також виділення в користування позивачу ОСОБА_2 земельну ділянку, яка існує між її гаражем зі сторони воріт гаража та зовнішньою огорожею з воротами –залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя: