ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 вересня 2006 р. | № 30-15-28/271-05-6348 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О. В. –головуючого Полянського А. Г. Фролової Г. М. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства “Поліграфмаш” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року |
у справі | № 30-15-28/271-05-6348 господарського суду Одеської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Бор” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Поліграфмаш” |
про | визнання права власності на об’єкти лізингу |
та зустрічним позовом | Відкритого акціонерного товариства “Поліграфмаш” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Бор” |
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору | Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси |
про | визнання недійсним договору фінансового лізингу без номера від 28.01.2003 року |
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31116095600007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;
Символ звітності банку (095)
Додана до касаційної скарги квитанція про сплату держмита від 02.08.2006 року №7 не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки одержувач платежу зазначений невірно.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Поліграфмаш” не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Поліграфмаш” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року у справі № 30-15-28/271-05-6348 господарського суду Одеської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О. Муравйов
Судді : А. Полянський
Г. Фролова