Копія                                                                                                         Справа № 2-66

                                                                                                                                 р.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М  Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

17 січня2008 року Волочиський районний суд Хмельницької області

            В складі: головуючого-судді                        Чорного С.Б.

                             при секретарі                               Кошонько Н.С.

                            адвокатів                                       ОСОБА_9., ОСОБА_10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Волочиську справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення по 5000 грн. внесків в  рахунок  оплати послуг по будівництву,

                                                           В С Т А Н О В И В :

            26.11.07 р. позивачі  звернулись до суду    із зазначеним позовом, вказуючи, що в  1998 р. до них звернулись відповідачі по справі, з пропозицією внести за них, як членів ЖБК  “Антей”, кошти для оплати внесків на  будівництво котеджів на їх ім”я, під умовою, що після завершення будівництва, житло буде передано у  власність позивачів. Домовленість була  укладена в  усній формі. Протягом лютого-березня 1998  р. вони внесли кожна по 5000 грн. на прізвище відповідачів в банк на  рахунок  ЖБК “Антей” . Так  і  не  розпочавши будівництво, ЖБК “Антей” почав  повертати кошти членам кооперативу, в тому  числі повернув і  відповідачам кожній по  5000 грн.. На їх неодноразові звернення відповідачі  відмовились повернути їм вказані кошти, що стало підставою для звернення до Волочиського  РВ УМВСУ, а  в  подальшому  до суду.

             У судовому засіданні позивачі свої  вимоги підтримали повністю, посилаючись на  обставини, викладені  в заяві, доповнивши, що  квитанції на перерахування грошей  в банк заповнювала  ОСОБА_1.,  це гроші їх, а  не відповідачів,  про повернення грошей  ЖБК “Антей” відповідачам вони взнали в  вересні 2004  року,  тому  зразу почали звертатись до відповідачів  про повернення коштів, однак вони відмовились.

            Відповідачі  позов не  визнали повністю, пояснивши,  що з позивачами ніякої домовленності не  було, вони були членами ЖБК для покращення своїх житлових  умов, ОСОБА_3. передала кошти для сплати ОСОБА_4.,  а та, оскільки перебувала  в  декретній відпустці, попросила ОСОБА_1.,  яка була бухгалтером і  ходила в  банк,  сплатити ці  кошти в банк за них,  що нею і було зроблено. Крім того, в подальшому відповідачі подали до суду заяву, в якій  просять застосувати строк позовної давності.

            Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи,  інші докази, суд приходить до наступного.

            Свідок ОСОБА_5., бухгалтер ЖБК “Антей” пояснила, що відповідачі були  членами ЖБК “Антей”, оскільки працювали на Волочиському машинобудівному заводі, однак і не працівники заводу мали право вступити в  кооператив, позивачів на  той момент вона не знала, бачила їх  на  зборах кооперативу,  а  ОСОБА_3. їй повідомила, що гроші за неї має внести ОСОБА_6.. В  2004  році позивачі приходили з вимогою  повернення грошей, однак кошти в  сумі по  5000 грн.  були повернуті  в вересні  2004 року відповідачам, які були членами  кооперативу.

            Свідок  ОСОБА_7.,  директор ЖБК “Антей”, пояснив, що відповідачі  були членами кооперативу,  а позивачі ні,  членом  ЖБК міг бути  будь-який громадянин, не працівник  заводу, внески на  будівництво вносились  через банк на рахунок кооперативу.

            Свідок ОСОБА_8. пояснив, що ОСОБА_4. його бувша дружина, ОСОБА_3. - теща  бувша, ОСОБА_1. - сестра,  ОСОБА_6. - мати, а  оскільки в  нього  були борги перед ОСОБА_4. по сплаті  аліментів, він  в  2007  р. звернувся в суд із заявою про розподіл майна подружжя, де вказав спірні кошти як спільно нажите майно, про це взнала його мати ОСОБА_6. і сказала, що  це її гроші і  він цю справу припинив.

            Згідно  пояснень  відповідачів у  відмовних матеріалах Волочиського  РВ УМВСУ,  даних ними  23.06.07 р. і  26.06.07 р., відсутні суперечності з їх поясненнями в судовому засіданні, тому  суд не може стверджувати про наявність між  сторонами будь-якої домовленності про передачу грошей відповідачам,  а ними в  свою чергу в  подальшому позивачам квартир, як ті стверджують, що  стало підставою для прийняття постанови про відмову в  порушенні кримінальної  справи проти  відповідачів (а.с. 33-55).

            Згідно копій касових ордерів від 05.02.1998 р.,  06.02.1998 р.  і  17.03.1998 р. (а.с. 11),  через банк “Україна” на  рахунок  ЖБК  “Антей” від імені ОСОБА_4. і ОСОБА_3. перераховано в загальній  сумі 10000 грн.. Як вказують позивачі і  не заперечують відповідачі, вказані ордери заповнювались ОСОБА_1.,  однак це не  може слугувати доказом на підтвердження належності цих коштів позивачам.

            Згідно платіжних доручень №№ 1, 2 від  17.09.2004 р. (а.с. 10), ЖБК “Антей” повернуто відповідачам по  5000 грн. кожній, що ніким не заперечується.

            Згідно поданої  до суду 21.05.07 р. позовної заяви ОСОБА_8. до  ОСОБА_4. про поділ майна подружжя, ОСОБА_8. зазначено, що  вони спільно в  лютому-березні 1998 р. внесли в касу ЖБК “Антей” 12500 грн. на її прізвище на  будівництво квартири, ці  кошти були їх  спільними заощадженнями. Вказані обставини ставлять під сумнів пояснення свідка ОСОБА_8. в суді.

            Згідно  ст. 208 ЦК України, зазначений  позивачами  правочин мав бути вчинений в  письмовій формі. Оскільки наявність такого  правочину (домовленності) між сторонами по справі не  підтверджено будь-якими належними і достатніми доказами,  а згідно ст.  218  ЦК України рішення  суду не може грунтуватися на  свідченнях свідків, тому вимоги позивачів є необгрунтованими і  задоволенню не  підлягають, що є підставою для  відмови в задоволенні позову.

            Щодо заяви відповідачів про застосування судом строку  позовної  давності, то  враховуючи,        що позивачі ще в липні  2007  року звертались в  суд  до відповідачів з аналогічним позовом (справа № 2-1258), однак їх  позов залишався без руху в  зв”язку з  недоліками  позовної заяви, а по причині не усунення недоліків, ухвалою від  31.07.2007 р. позовну заяву було їм повернуто, тому суд не вважає за можливе застосувати строк позовної давності, вваажаючи, що  позивачами його  не пропущено.

            Керуючись ст.ст. 208, 218, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 57 - 65, 212-215, 293 ЦПК України, суд

                                                           В И Р І Ш И В :

            Відмовити ОСОБА_1і  ОСОБА_2в задоволенні їх позову  до ОСОБА_3і  ОСОБА_4про  стягнення  по 5000 грн.  внесків в  рахунок оплати  послуг по будівництву.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

             В разі  неподання  в  10-денний  строк заяв   про апеляційне  оскарження  або   апеляційних скарг,  рішення  набирає  законної  сили.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя Волочиського

районного суду                                                                                                       Чорний С.Б.