ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

27 вересня 2006 р.

№ 37/410-05

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

 

на постанову

від 24.05.2006 Харківського апеляційного господарського суду

 

у справі господарського суду

№ 37/410-05 Харківської області

 

за  позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

 

до	Відкритого акціонерного товариства  “ Московський”, с. Грушівка  Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”, м. Київ

 

про  зустрічний позов  до  про

визнання договору дійсним   Відкритого акціонерного товариства “Московський”, с. Грушівка     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків  визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача -                                    ОСОБА_2

від відповідача -                               Ковтун Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1  звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Московський", Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання дійсним договору застави від 15.04.03, укладеного між суб'єктом  підприємницької діяльності ОСОБА_3  та ВАТ "Московський".

На обґрунтування позову зазначено про те, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору застави, що ускладнює захист заставодержателем своїх прав.

Відкритим акціонерним товариством "Московський" заявлено зустрічний позов до суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 про визнання  договору застави від 15.04.03 недійсним, оскільки вказаний договір не був нотаріально посвідчений та без згоди первісного заставодержателя -ВАТ КБ  "Надра" передано вже заставлене майно.

Рішеням господарського суду Харківської області від 14.03.06 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  задоволено, визнано дійсним договір застави від 15.04.03, в решті первісний позов залишено без розгляду.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.   Задовольняючи первісний позов, господарський суд послався на положення ст. 220 ЦК України, вказуючи на те, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, про що свідчать  листи на адресу ВАТ "Московський" від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4   та позивача з пропозицією нотаріально посвідчити  договір застави від 15.04.03. У зв'язку  з задоволенням первісного позову, відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 24.05.06 рішення господарського суду Харківської області від 14.03.06 в частині задоволення первісного позову скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ВАТ "Московський" про визнання недійсним договору застави від 15.04.03 укладений між ВАТ "Московський" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 задоволено. Договір застави від 15.04.03 визнано недійсним.

Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що предметом застави за договором від 15.04.03 є цілісний майновий комплекс (тобто  нерухоме майно), така угода відповідно до ст.13 Закону України "Про заставу" повинна бути нотаріально посвідчена на підставі відповідних            правоустановчих документів.

Позивач не надав суду належних доказів про те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 оскаржує постанову  апеляційної інстанції і у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати постанову, а рішення господарського суду Харківської області від 14.03.06 залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом вимог ст.43 ГПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Скаржник вважає, що ним надано достатні докази про те, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору застави  від 15.04.03, зокрема, це ксерокопії листів-звернень до представника ВАТ "Московський" арбітражного керуючого  ОСОБА_5.

часників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями 15 квітня 2003р. суб'єктом  підприємницької діяльності   ОСОБА_3  та Відкритим акціонерним товариством "Московський" укладено договір застави, в п.1 якого зазначено, що згідно платіжного доручення  НОМЕР_1  на оплату за яблука заставодавцем (ВАТ "Московський") визнається борг перед заставодержателем в сумі 138000 грн.

В рахунок забезпечення зобов'язань  по поставці яблук заставодавець  передає, а заставодержатель приймає в заставу майно, зазначене у додатку  НОМЕР_4, що є невід'ємною  частиною договору.

Згідно додатку НОМЕР_4 до договору застави від 15.04.03 (арк.спр.8) предметом застави є цілісний майновий комплекс, оцінка якого за домовленістю сторін складає 138000 грн.

11 листопада 2003р. між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3  та суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_4  укладено договір уступки вимоги за   НОМЕР_2, відповідно до якого попередній кредитор уступає новому кредитору право вимоги заборгованості  ВАТ "Московський" в сумі 138000 грн.

16 травня 2005 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4  та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір уступки вимоги, за яким попередній кредитор ОСОБА_4   уступає новому кредитору право вимоги  до ВАТ "Московський", що виникло на підставі договору  НОМЕР_3.  Виконання зобов'язань боржником (ВАТ "Московський") вказано у договорі від 16.05.05 забезпечено договором застави цілісного майнового комплексу від 15.04.03.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про заставу", ст.47 Цивільного кодексу (в редакції 1963р.), чинного на момент укладення угоди нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст.48 цього Кодексу.

Договір застави майна, який було укладено 15 квітня 2003 року  суб'єктом підприємницької діяльності  ОСОБА_3  та ВАТ "Московський" нотаріально посвідчено не було.

Доводи позивача, зокрема ксерокопії листів на адресу відповідача, нового кредитора за договором уступки вимоги від 16.05.05 на підтвердження того, що попередній кредитор ОСОБА_4  та він зверталися  до відповідача з вимогою нотаріально засвідчити договір застави від  15 квітня 2003р., а відповідач ухилився від цих дій ретельно досліджені апеляційною інстанцією і відхилені як неспроможні, а тому додаткова оцінка цих обставин, відповідно до ч.2 ст.111⁷ Господарського процесуального кодексу України  не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймається з огляду на вимоги частини другої ст.111⁵  та ч.1, 2 ст. 111⁷  Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111⁹, 111¹⁰ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

 

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

 

                                                                                                      Н.Дунаєвська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

гв