Справа №   1-137/11  р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     27.05.2011  року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді   Русіна  Алла  Анатоліївна

при секретарі               Пінчук І.О.

з участю прокурора     Пахомова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Радісне Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, має трьох неповнолітніх дітей, невійськовозобов"язаний, раніше судимий: вироком Новоукраїнського районного суду від  17.07.1998 р.  за  ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року)  до двох років  виправних робіт; вироком Новоукраїнського районного суду від 12.11.2010 р. за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік; вироком Новоукарїнського районного суду від 08.02.2011 року до трьох років позбавлення волі, по ч. 4 ст. 74 КК України до чотирьох років позбавлення волі

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

          ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, вчинив таємне викрадення чужого  майна (крадіжку) за таких обставин.

               28.01.2011 року близько 23-х годин ОСОБА_1, з корисливих спонукань,маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізовуючи його , прийшов до двору домоволодіння ОСОБА_2,  яке розташоване в АДРЕСА_2, де через хвіртку проник до двору зазначеного домоволодіння, після чого за допомогою драбини проник на горище житлового будинку, звідки викрав посівне насіння соняшника в кількості 40 (сорок) кілограмів, вартістю  8 гривен 45 копійок за один кілограм, на суму 338 гривен.

Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на  власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_2 було нанесено матеріальні збитки в розмірі 338  гривен.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і дав суду свідчення про те, що що він проживае в АДРЕСА_1 із своєю родиною.

Постійної роботи в нього не має, наймався по людям та утримував сім»ю за рахунок випадкових заробітків. Останнім часом в сім»ї склалося тяжке матеріальне становище тому ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку. Хоча  раніше неодноразово судимий та на той час, коли вирішив вчинити крадіжку, відбував умовний термін покарання також за злочин, передбачений ст. 185 ч. 3  КК України, однак думав, що уникне відповідальності. Таким чином , восени 2010 року він допомагав ОСОБА_2 прибирати земельну ділянку біля його власного домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2. Саме тоді ОСОБА_1  побачив, що там на горищі житлового будинку є насіння соняшника. 28.01.2011 року дружина в розмові сказала, що вдома не має навіть чим зажарити супу дітям, тому  ОСОБА_1  згадав про те, що у ОСОБА_2 на горищі є насіння соняшника та вирішив викрасти його. Того ж таки дня в нічний час ОСОБА_1 взяв вдома великий господарський мішок з поліпропілену, байкову ковдру та дитячі санки і пішов до двору домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване  за вказаною адресою. Десь о 23-й годині він підійшов до хвіртки з тильної сторони двору, що веде в господарський двір. Через неї  зайшов до господарського двору, при цьому санки з ковдрою залишив на вулиці біля хвіртки, а мішок взяв з собою. Далі  підійшов до будинку та по металевій драбині піднявся на горище будинку, дверцята якого були не замкнені. Далі ОСОБА_1 заліз на горище та почав в мішок набирати насіння після цього спустив його з горища, відніс до санок.  Вдома замотаний мішок з насінням він заніс в будинок та поклав в шафу в одній з кімнат будинку,  дружина бачила це, однак їй  сказав, що те насіння заробив в людей. В скоєному щиро роскаюється.

          Враховуючи думку всіх учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, застосувавши ст.299 ч.3 КПК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми навмисними протиправними діями здійснив таємне викрадення чужого майна, крадіжку поєднану з проникненням  у  інше приміщення, вчинену повторно.

               Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів, суд враховує:   

                  Ступінь тяжкості вчиненого злочину –скоєно закінчений умисний тяжкий злочин;   

                 Особу винного –підсудній за місцем проживання  характеризується посередньо, двічи судимий: вироком Новоукраїнського районного суду від  17.07.1998 р.  за  ст.140 ч.3 КК України  до двох років  виправних робіт; вироком Новоукраїнського районного суду від 12.11.2010 р. за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, вироком Новоукарїнського районного суду від 08.02.2011 року до трьох років позбавлення волі, по ч. 4 ст. 74 КК України до чотирьох років позбавлення волі, не  працює, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, фізично здоровий.

Обставиною, що пом”якшує відповідальність підсудного - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.  

Обставини, що обтяжують відповідальність підсуднього - відсутні.   

          Обираючи міру покарання підсудньому, суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів, доцільно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк із застосуванням ч.4 ст.70 КК України частково приєднати підсудному покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, невідбуте згідно вироку Новоукраїнського райсуду м.Кіровограда від 08.02.2011 року.   

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -   

                                                            ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого  ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

        В силу ст. 70 ч.4 КК України приєднати засудженому частково покарання не відбуте згідно вироку Новоукраїнського районного суду від 08.02.2011 року, призначивши остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років  трьох місяців позбавлення волі.

          Строк відбуття покарання обчислювати з 08 лютого 2011 року.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                    Головуючий:                                                              А. А. Русіна