У Х В А Л А               

                                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                   № 4-с-4/2011

19 травня 2011 року              Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:  

головуючого судді                 Слабкіної О.А.

при секретарі                          Ружинській О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ханженково цивільну справу за  скаргою  ОСОБА_4, в інтересах якої діє за дорученням ОСОБА_2  на дії  державного виконавця  Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції  „Про визнання дій  старшого виконавця Совєтського відділу ДВС Гараш Я.М.  про відмову  у наданні для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження  у присутності адвоката - протиправними та зобов’язання   старшого державного виконавця  Совєтського відділу ДВС Гараш Я.М.  надати матеріали  виконавчого провадження  у присутності адвоката без будь яких  обмежень та  умов”, -

                                                       В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із скаргою і просить визнати дії державного виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції протиправною та зобов’язати  державного виконавця Совєтського відділу ДВС  Гараш Я.М. надати їй для ознайомлення  матеріали виконавчого провадження у присутності адвоката без будь яких обмежень та умов.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 квітня 2011 року  вона, як сторона виконавчого провадження, стягувач звернулась із письмовою заявою до   відділу Советського ДВС  Макіївського управління про надання для ознайомлення та  зняття копій виконавчого провадження. 28 квітня 2011 року вона  прийшла до  відділу ДВС  для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження  за допомогою адвоката  ОСОБА_2 Проте, державний виконавець Гараш Я.М. не  дозволила їй  користуватися правовою допомогою адвоката, заявив, що норми ст. 64 Конституції України для неї  не «указ» і виконувати вона її не буде.Також державним виконавцем Гараш Я.М.  були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження»,  в якому прямо  вказано, що  працівник органу державної виконавчої служби зобов’язані  сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати  порушення прав громадян, гарантованих Конституцією України.  

Представник заявниці у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_4  та наполягав на задоволенні заявлених вимог, оскільки державним виконавцем  Совєтського відділу ДВС порушені  права  заявниці, тому що  ОСОБА_4, сторона по виконавчому провадженню,  прийшла  і особисто хотіла, за його допомогою,  ознайомитись з матеріалами справи,  про що і заявила  державному виконавцю Гараш. Він  на  підтвердження  своєї особи пред’явив  державному виконавцю Гараш Я.М. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, ОСОБА_4 лист про призначення дати  для  ознайомлення  з виконавчим провадженням не отримувала.

Державний виконавець Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції, в судове засідання  з’явилась, вважає, скарга заявниці ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, бо є безпідставною та  пояснила суду, що  дійсно 18.04.2011 року до канцелярії Совєтського відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_4 з проханням надати  їй для ознайомлення матеріали виконавчої справи. Вона направила на адресу  заявниці  лист (простою кореспонденцією)  із  зазначенням  дати, а саме: що  29.04.2011 року  ОСОБА_4 необхідно  з’явитись до відділу ДВС для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Призначення дати  не чим не передбачено і вона встановлюється на розсуд державного виконавця. 28 квітня 2011 року  ОСОБА_4 прийшла  до неї в кабінет разом  із ОСОБА_2, який представився  як адвокат і надав свідоцтво про здійснення адвокатської діяльності. Проте, вона  сказала, що  не видасть для ознайомлення матеріали  виконавчого провадження, оскільки  адвокат ОСОБА_2  не  є стороною по виконавчому провадженню і у нього не має довіреності як представника ОСОБА_4, при цьому  ОСОБА_4  була присутня. Вона  запропонувала ОСОБА_4 особисто ознайомитись  з матеріалами виконавчого провадження, а адвоката ОСОБА_2 попросила вийти. ОСОБА_4  вона знає  як стягувача  за виконавчим провадженням.

Суд вислухавши пояснення представника заявниці, старшого державного виконавця, дослідивши письмові докази вважає,  що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наданої копії постанови про відкриття виконавчого провадження  від 15.10.2010 року  ОСОБА_4 є стягувачем  за виконавчим листом № 1-187, який виданий  23.09.2010 року з боржника  ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_4 74104.00 грн.

З копії  наданої заяви від 18 квітня 2011 року вбачається, що  ОСОБА_4  звернулась  до  Советського відділу ДВС Макіївского міського управління юстиції  державному виконавцю Гараш Я.М. з проханням надати  їй для ознайомлення для зняття з них копій матеріалів виконавчого провадження. Зазначена заява  була прийнята 18.04.2011 року.

З наданої заявницею копії  договору  про надання правової допомоги від 01.04.2011 року вбачається, що адвокат ОСОБА_2, якій діє на підставі свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю за № 1962 (рішення Донецької обласної КДКА № 54 від 01.07.2005 року)  в подальшому „виконавець”, з однієї сторони, та гр. ОСОБА_4, в подальшому „клієнт”, уклали договір про надання „виконавцев” „клієнту”  правової допомоги, в якості представника  з питань виконання рішень суду  про стягнення на  її користь  з боржника ОСОБА_5

В судовому засіданні  встановлено, що дійсно заявниця ОСОБА_4   28 квітня 2011 року прийшла до  Совєтського відділу ДВС і звернулась до  старшого державного виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління Гараш Я.М., в провадженні якої знаходиться вищезазначене виконавче провадження  і по якому  стороною є заявниця ОСОБА_4, і відповідно  до  наданої заяви від 18.04.2011 року попросила надати  їй матеріали виконавчого провадження для  ознайомлення за допомогою адвоката ОСОБА_2  та  даний факт сторонами не оскаржується.

Згідно із ст. 12 ч 1 ЗУ „Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися  з матеріалами виконавчого провадження, робити  з них виписки, знімати копії, заявляти клопотання, тощо.

Відповідно до вимог ст. 9 ч.1 ЗУ „Про виконавче провадження” сторони можуть реалізовувати свої права  і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно  або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права  мати представника.

В судовому засіданні старший державний виконавець Совєтського  відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції  не  заперечувала тому факту, що знає   ОСОБА_4, як   сторону  виконавчого провадження за виконавчим листом  № 1-187, який було видано 23.09.2010 року  і в судовому засіданні пояснила, що  особисто  ОСОБА_4  вона не відмовляла у ознайомленні  з матеріалами виконавчого провадження, але відмовила щоб остання ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження  у присутності  адвоката  ОСОБА_2, який прийшов разом  із ОСОБА_4 і  пред’явив свідоцтво про право на  займання  адвокатською діяльністю,   оскільки   ні  ОСОБА_2, ні  ОСОБА_4  не надали їй  відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 ЗУ „Про виконавче провадження”  довіреність, якою б підтверджувалися повноваження ОСОБА_2, як представника ОСОБА_4

Зазначені  доводи старшого державного виконавця Гараш Я.М.  Совєтського відділення ДВС Макіївського міського управління юстиції  при  постановлені  ухвали суд не може прийняти  до уваги, оскільки   це суперечить  вимогам  Основного Закону України.

Суд  вважає, що   право  на здійснення своїх конституційних прав ОСОБА_4  старшим державним виконавцем  Гараш  Я.М.  було  порушено і  дії останньої   щодо відмови  у наданні  заявниці ОСОБА_4 для ознайомлення матеріалів  виконавчого провадження, за  яким вона  є стороною у присутності  адвоката ОСОБА_2  необхідно визнати протиправними, виходячи з наступного.

           Відповідно до вимог  ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав -  ніхто не має права  здійснювати будь-який вплив на особу у виборі нею захисника,  форм і методів здійснення захисту своїх прав.

          Крім того, відповідно до  рішення    Конституційного Суду України від 30.09.2009 року за № 23-рп/2009 (справа про право на правову допомогу)       важливу роль  у  забезпеченні реалізації,  захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в  України як  демократичній,
правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому  у ст. 59 Конституції України. Це право є одним  із конституційних, невід'ємних прав людини і  має загальний характер.

Реалізація кожним права на правову допомогу не  може залежати від статусу  особи та  характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права, а  також надає громадянину можливість вільно обирати своїм представником або  захисником у   будь-яких    державних     органах    адвоката –особу, яка має свідоцтво про право на  зайняття адвокатською діяльністю.

          Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.11.2000 року № 13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника. Так,  у п. 5 мотивувальної частини цього Рішення зазначено, що „закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис „кожен є вільним у виборі захисника своїх прав” за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають  з цивільних, трудових.... та інших правовідносин”.

         Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина і в цьому полягає його  соціальна значимість. Правова допомога є багатоаспектною, різною за  змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз’яснення, тощо. Вибір форми та суб’єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка  бажає її отримати. Право на правову допомогу –це гарантована  державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі   та  формах, визначених нею, незалежно  від  характеру правовідносин особи з іншими  суб’єктами права.

       Гарантування кожному права на правову допомогу є не тільки конституційно-правовим обов’язком  держави, а  й  дотримання взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань відповідно до  положень Загальної декларації прав людини (1948 року), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), тощо.

        За  змістом ст. 64 Конституції України конституційне право  кожного на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено. Відповідно до Основного Закону України положення „кожен  має право на правову допомогу”  ( ч. 1 ст. 59)  є  нормою прямої дії (ст. 8)  і навіть за  умови, якщо  це право не  передбачене відповідними законами України  чи іншими правовими актами, особа не може  бути обмежена  у  його реалізації.

        Керуючись ст. 383, 384, 386 ЦПК України,  ст.ст. 9, 12 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі ст. 213-215, 387  ЦПК України, суд-

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Скаргу  ОСОБА_4, в інтересах якої діє за дорученням ОСОБА_2  на   дії   державного виконавця  Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції   „Про визнання дій  старшого виконавця Совєтського відділу ДВС Гараш Я.М.  про відмову  у наданні для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження  у присутності адвоката - протиправними та зобов’язання   старшого державного виконавця  Совєтського відділу ДВС Гараш Я.М.  надати матеріали  виконавчого провадження  у присутності адвоката без будь яких  обмежень та  умов”   -   задовольнити .

Визнати дії  старшого  державного  виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції  Гараш Я.М.   щодо  не надання нею  заявниці  ОСОБА_4 для ознайомлення матеріалів  виконавчого провадження, яке відкрите 15.10.2010 року, відповідно до  постанови про  відкриття виконавчого провадження   -   протиправними.

Зобов’язати старшого  державного  виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції  Гараш Я.М.   надати  ОСОБА_4  для ознайомлення  матеріали  виконавчого провадження, яке відкрите  15.10.2010 року, відповідно до  постанови про  відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст.  12 ч 1  ЗУ    „Про виконавче провадження”.

Ухвалу може бути оскаржено в  апеляційний суд Донецької області  через даний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя                                                                                                                       О.А. Слабкіна