Справа №  2-312/11  

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року                                                                                      м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області  у складі:

          головуючого судді -                          Боднарука М.В. ,

          з участю секретаря -                         Маланчук С.Г. ,

          позивача -                                           ОСОБА_1 ,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1  до  Будилівської сільської  Ради  про  встановлення  права  власності  на житловий будинок.- ,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка звернулася до суду із позовом про встановлення права власності на 1\3 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_1, який мотивує тим, що  будинковолодіння по  АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи “колгоспний двір”.       

    Станом на 15.04.1991 року в господарстві було зареєстровано троє осіб ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3  

      Після смерті ОСОБА_2, яка помела ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем першої черги частини майна  стала дочка спадкодавці, позивачка ОСОБА_1, оскільки на час  смерті остання проживала разом із нею. На даний час позивачка має намір оформити право власності, однак  оскільки на спірне будинковолодіння відсутні правовстановлюючі документи, а тому позивачка вимушена звернутися до суду із даним позовом.   

      В судовому засіданні позивачка  позовні вимоги  підтримали повністю, просила суд позов задоволити та визнати за нею право власності на 1\3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_1 .   

      Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його  участі, проти позовних вимог не заперечує.

      Суд заслухавши показання позивачки, дослідивши і перевіривши зібрані докази приходить до висновку, що позов підставний і підлягає  до задоволення з наступних підстав.

       Зі змісту ст.1261 ЦК України вбачається, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

       Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або  не прийняти її.

       Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття  спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в установленому законом порядку.

       Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    З свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що батьками останньої записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з свідоцтва про одруження вбачається, що після одруження ОСОБА_1 присвоєно прізвище «ОСОБА_1», згідно довідки Будилівської сільської ради від 02.12.2010 р. з дня смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступила ОСОБА_1, згідно рішення Будилівської сільської ради від 28.11.2010 р. вирішено оформити право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з довідки виданої Будилівською сільською радою від 09.12.010 р. вбачається, що ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку має 0,0806 га землі; з свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.07.1990 р. вбачається що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 9 належить на праві особистої власності колгоспоному двору головою якого є ОСОБА_2, свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Снятинської районної ради №111 від 13.06.1990 р.

       Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо  роз’яснення ст.ст. 17,18 Закону України “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і
збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток  усіх  його   членів,   включаючи    неповнолітніх    та непрацездатних.

         Свідоцтва про смерть виданого на ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

   Згідно акту Державної архітектурно-будівельної інспекції державного архітектурно будівельного контролю Івано- Франківської області житловий будинок, що в с. Будилів по вул.. Підгірна відповідає вимогам державних будівельних норм стандартів і правил.

         Отже, виходячи з вищенаведеного суд прийшов до переконання, що позивачка набула права власності на 1\3 частину житлового будинку з відповідною

частиною господарських будівель, що в АДРЕСА_1.     

      Суд на підставі встановленого та керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 17, 18 Закону України “Про власність”, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1\3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отриманння копії цього рішення.

          Головуючий:підпис

          Голова Снятинського райсуду                                        Боднарук М.В.