ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

В С Т А Н О В И В  :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2004 (суддя Чорненька І.К.) порушено провадження у справі про банкрутство за заявою ліквідаційної комісії боржника - Дочірнього підприємства “Парус-Донбас” Спільного Українсько-російського підприємства “Парус-Україна” у формі ТОВ (далі -Боржник) в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Донецької області від 27.12.2004 (суддя Чорненька І.К.)  визнано банкрутом Підприємство, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії   ОСОБА_2, ліквідатора зобов'язано в 5 денний строк опублікувати оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах.

Оголошення опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр” №5  від 13.01.2005 (т.2 а.с.18).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.09.2005 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Підприємства, ліквідовано юридичну особу -Дочірнє підприємство “Парус-Донбас” Спільного Українсько-російського підприємства “Парус-Україна” у формі ТОВ, припинено провадження по справі про банкрутство Дочірнього підприємства “Парус-Донбас” Спільного Українсько-російського підприємства “Парус-Україна” у формі ТОВ, зобов'язано реєстратора здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 апеляційну скаргу фізичної особи -ОСОБА_1   залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 14.09.2005 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою, фізична особа - ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену постанову, аргументуючи порушенням норм процесуального права, а зокрема, ч.4 ст.35 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київського районного суду міста Донецька від 14.07.2005 (т.2 а.с.50) позов гр. ОСОБА_1  до Боржника про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково, поновлено на роботі гр. ОСОБА_1  на посаді консультанта по впровадженню програмного забезпечення  Підприємства, стягнуто з Боржника 3528,55 грн. заробітної плати та моральної шкоди.

У зв'язку з наведеним ліквідатором  ОСОБА_2  громадянка ОСОБА_1   була визнана кредитором у справі про банкрутство з грошовими вимогами на суму 3742,14 грн. та включена до реєстру вимог кредиторів (т.2 а.с.87-89).

Згідно статті 240¹ Кодексу законів про працю -у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю -власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження»у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючогоОСОБА_2встановленому законодавством порядку.

Згідно листа відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції міста Донецька   НОМЕР_1   (т.2 а.с.68) виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа   НОМЕР_2  Київським районним судом міста Донецька про поновлення ОСОБА_1   на роботі в боржника та стягнення з нього 3528,55 грн. заробітної плати та моральної шкоди було закінчено, виконавчі документи передані ліквідатору Підприємства ОСОБА_2  встановленому законом порядку.

Згідно до пункту 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури виконує повноваження керівника(органів управління) банкрута, повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Отже, законодавством передбачено виконання обов'язків керівника банкрута в ході ліквідаційної процедури саме його ліквідатором і внесення запису в трудову книжку працівника про поновлення на роботі на виконання судового рішення в ході ліквідаційної процедури з подальшим звільненням згідно чинного законодавства є прямим обов'язком ліквідатора.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатором Підприємства ОСОБА_2 було не в повній мірі виконано всі дії щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 та звільнення її в порядку передбаченому законодавством про працю в ході ліквідаційної процедури. Зазначені обставини перешкоджають можливості затвердження звіту ліквідатора та завершенню ліквідаційної процедури. Судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги доводів касатора про неналежність виконання посадових обов'язків ліквідатором боржника ОСОБА_2 при виконанні судового рішення про поновлення на роботі скаржника у справі.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів допустилися порушень норм матеріального та процесуального права, що є підставою скасування ухвали господарського суду Донецької області від 14.09.05 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 та направлення справи для здійснення розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111^5,,111⁷,111⁹,111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України -

          П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу фізичної особи -ОСОБА_1 задовольнити.

    2.  Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2006 та ухвалу господарського суду Донецької області від 14.09.2005 скасувати, справу №5/216б направити для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Донецької області .

Головуючий                                                                Б. Поляков

Судді                                                                                Л. Катеринчук

                                                                                                Н. Ткаченко