Судове рішення #15474510

       Справа № 2-483/11

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

/З А О Ч НЕ/

18 травня 2010 р.  Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого –судді Іващенко С.О.,

при секретарі судових  засідань Байбак О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

                                              ВСТАНОВИВ:

21.10.2010 року до суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення права користування житлом та вселення. При цьому він посилався на те, що його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В квартирі він тривалий час не проживав, оскільки відбував покарання в місцях позбавлення волі за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.12.2008 року, а зараз не може проживати в цій квартирі, оскільки відповідачі його право на житло не визнають.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовм до ОСОБА_4, 3-тя особа СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.

При цьому вони посилалась на те, що їм на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.  ОСОБА_5 –колишній чоловік ОСОБА_2, з яким вона розірвала шлюб у 2009 році після засудження його до позбавлення волі за скоєння злочину, пов’язанного з незаконним обігом наркотичних засобів. Зареєстрували  місце проживання ОСОБА_5 тимчасово, за проханням його матері ОСОБА_6 , яка продала квартиру, в якій проживала разом з сином і збиралась виїжджати на ПМЖ в Ізраїль. З  серпня 2003 року ОСОБА_5 виїхав зі спірної квартири, забрав все своє майно, місце проживання його не було відомо.. У липні 2005 року ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід – взяття під варту у зв’язку з порушення проти нього кримінальної справи,ОСОБА_5 був засуджений до позбавлення волі.

Проти позову ОСОБА_5  заперечували, вказували на те, що він втратив право користування житловим приміщенням- квартирою АДРЕСА_1, оскільки не проживав в ній без поважних причин понад один рік, ніколи не сплачував комунальні послуги, квартирою не цікавився,  просили  визнати ОСОБА_5 таким, що ватратив право користування житловим приміщенням,а також  зняти його з реєстраційного обліку місця проживання.

Зустрічний позов об’єднаний в одне провадження з позовом ОСОБА_5

  На неодноразові виклики до суду позивач , повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи в судові засідання не з’являвся, тому ухвалою Фрунзенського районного  суду м. Харкова від 28.03.2011 року -.  позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області про поновлення права користування житлом та вселення. залишений без розгляду.

Позивачі по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу у їх відсутність, просили позов задовольнити, постановити у справі заочне рішення.

Відповідно до ст. ст.224 ЦПК --- суд ухвалює заочне рішення.

 Третя особа СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області в судове засідання не з’явились, про свою участь у справі не заявили.

 Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, видане Центром приватизації державного житлового фонду 10 травня 2002 року,р.№ 8-02-2305557.

У вказаній квартирі зареєстроване місце проживання наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_2, малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 –відповідача у справі з 2003 року.

Місце проживання ОСОБА_5 за адресою спірною квартирі  було зареєстроване зі згоди власників квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі.

З 2003 року ОСОБА_4 в спірній квартирі не проживав.

                  8 липня 2005 року ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід –взяття під варту у зв’язку з порушення проти нього кримінальної справи за обвинуваченням його за ст..с. 307, 309 УК України( за скоєння злочину, пов’язанного з незаконним обігом  наркотичних засобів)

                  Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.12.2008 року ОСОБА_5 був засуджений до відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці з конфіскацією всього майна.

Рішенням Фрунзенського районного суду від 17 лютого 2009 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

З місць позбавлення волі ОСОБА_4 звільнився у жовтні 2010 року.

                 Відповідно до ст.. 405 ЖК України   член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад  один рік.

                  Користування  житловими приміщеннями в будинках  (квартирах) приватного житлового фонду закріплено главою 6 Житлового Кодексу.

                  Відповідно до ст.. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків,встановлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини  третьої і частиною  четвертою статті 71 цього Кодексу. Це –1) призив на строкову військову службу  або направлення на альтернативну (невійськову )службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох  років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби прапорщиків, мічманів і військовослужбовців  надстрокової служби протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі.,( п. 1 частини 3 ст. 71 ЖК України);

                  Та  2)влаштування непрацездатних осіб, у тому числі  дітей-інвалідів, у будинку інтернаті та іншій установі  соціальної допомоги –протягом усього часу перебування в них.   (п. 5 ч.3 ст. 71 ЖК України)

                 Перебування ОСОБА_5  під вартою і в місцях позбавлення волі не є відповідно до вказаної норми закону поважною причину для збереження житла на період його відсутності.

Тому суд вважає, що ОСОБА_5 не проживав в спірній квартирі понад один рік без поважних причин , квартирою не цікавився, комунальній та інші платежі, пов’язані з утриманням житла не сплачував

               Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання  здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 11, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України ст.ст. 405 ЦК України, ст.. 163 ЖК України ,Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні,»суд                                              

                                               ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

                 Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Зобов’язати СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Х/О зняти ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

         Відповідачу, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

                   Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                    Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Виготовлено у нарадчій кімнаті.

Головуючий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація