Судове рішення #154735
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

27 вересня 2006 р.                                                                                  

№ 26/69-06-1684 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

 

Божок В.С.- головуючого,

 

 

Костенко Т.Ф., Рогач Л.І.

 

розглянувши матеріали касаційної скарги

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

 апеляційного господарського суду від 13.06.2006

 

у справі

господарського суду Одеської області

 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

до

Відкритого акціонерного товариства “Октябрьський”

 

про

стягнення 23455, 12 грн.

 

в судовому засіданні взяли участь представники:

 

від позивача:

ПП  ОСОБА_1; ОСОБА_2 -дов. від 26.09.2006,  ОСОБА_3  -дов. від 26.09.2006

 

від відповідача:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням від 17.04.2006 господарського суду Одеської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 13.06.2006 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 17.04.2006 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведений факт виконання ним робіт зі збирання врожаю ячменю в обсязі більшому ніж оплачено відповідачем та існування заборгованості відповідача перед ним з оплати виконаних робіт.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПП ОСОБА_1  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 6, 599, 853 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно договору підряду з посвідченням такого приймання актом або іншим документом. Накладна НОМЕР_1 засвідчує виконання робіт на суму 36 480, 05 грн., за якою робота прийнята головою правління ВАТ “Октябрьський” Мальцевим І.В.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що ПП ОСОБА_1  та ВАТ “Октябрьський”  12.07.2005 уклали договір б/н на виконання сільськогосподарських робіт, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи зі збирання врожаю ячменю на земельних угіддях відповідача площею 228 га вартістю 160 грн. за 1 га на загальну суму 36480 грн., а останній прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг, які виконує позивач за цим договором, замовник оплачує коштами за кожний гектар виконаних робіт згідно з додатком НОМЕР_2. Згідно пункту 3.2.2 договору відповідач зобов'язується забезпечити розрахунки за виконані позивачем роботи в обсягах і на умовах визначених п. 2.1 цього договору на протязі 3-х днів з моменту виставлення рахунку.

Рахунок позивача НОМЕР_3  на оплату виконаних робіт на суму 36480 грн., відповідач оплатив частково на суму 15 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 

Господарські суди відмовляючи в позові, зазначили, що позивачем не доведений факт виконання ним робіт зі збирання врожаю ячменю, оскільки підставою для оплати виконаних робіт є акт виконаних робіт підписаний обома сторонами.

Проте, господарськими судами, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясовано чи були фактично виконані роботи підрядником і чи є докази на підтвердження виконаних робіт, оскільки для прийняття рішення суттєве значення мають правильна оцінка доказів, їх об'єктивний розгляд в сукупності.

Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, що відображається в судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу має бути мотивованим.

Позивач в підтвердження виконаних ним робіт посилається на такі докази як додаток НОМЕР_2   до договору від 12.07.2005 “Обсяги виконання сільськогосподарських робіт та їх вартість”, який підписаний представником замовника та засвідчений печаткою товариства та на накладну  НОМЕР_1, яка за твердженням позивача підписана головою правління ВАТ “Октябрьський” Мальцевим І.В. Однак, господарськими судами вказані документи як докази підтвердження виконаних робіт не досліджувались.

Крім того,  господарськими судами не досліджено за який обсяг робіт виконаний позивачем відповідачем сплачена сума в розмірі 15 000, 00 грн. та  не надано належної правової оцінки п. 3.2.1 договору, який передбачає зобов'язання відповідача забезпечити за свій рахунок щоденний облік послуг позивача, який в свою чергу підтверджує обсяг виконаних робіт.

Позивач звернувся також з заявою про призначення експертизи для підтвердження підпису голови правління ВАТ “Октябрьський” на накладній НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976   НОМЕР_2   “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

 

Касаційну  скаргу  задовольнити частково.

Постанову від 13.06.2006 Одеського апеляційного господарського суду та рішення від 17.04.2006 господарського суду Одеської області зі  справи № 26/69-06-1684  скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                   В.С. Божок

 

          Судді                                                              Т.Ф. Костенко

 

                                                                                                 Л.І. Рогач

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація