Справа № 2-814/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          25 січня 2011 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

        головуючого судді  - Казака С.Ю.

        при секретарі          - Бабка Г.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 24.03.2005 року в м.Дніпропетровськ між структурним підрозділом відповідача – на той час, відділенням №1 «Пушкінським»Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», в особі начальника відділення ОСОБА_2 та ним був укладений договір банківського вкладу (депозиту) строковий №114-05-ТО. Предметом договору є розміщення мною на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 відповідача внеску в сумі 75000 грн. на строк з 24.03.2005 року по 24.06.2005 року. Відсотки за договором складають 18% річних. Згідно з додаткових угод до договору строк розміщення депозитного внеску був продовжений до 08.02.2010 року, з щомісячним нарахуванням відсотків у розмірі 19% відсотків річних. Згідно п.2.4 договору виплата вкладнику процентів на суму вкладу здійснюється щомісячно в робочий час банку, починаючи з 1-ого числа наступного місяця за попередній (попередні) місяць (місяці), а також в день закінчення строку депозиту. Не зважаючи на це з лютого 2009 відповідач, в порушення п.2.4 договору, припинив виплати відсотків за його вкладом (відповідний обіг за рахунком надається). Сума відсотків станом на 12.02.2010 року складає 14456 грн. 57 коп. Також 06.05.2008 року він уклав договір застави майнових прав №41-08-2 із Відкритим акціонерним товариством  «Інноваційно-промисловий банк»в особі директора Дніпропетровської філії, на той час, ОСОБА_3 Цей договір застави забезпечує вимоги заставодержателя (ВАТ «Інноваційно-промисловий банк») за кредитним договором №31-07 від 27.07.2007 року, укладений між заставодержателем та позичальником за кредитним договором –Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельним підприємством «Каннінг», майновим поручителем якого був він (заставодавець), за умовами якого позичальник був зобов’язаний до 02.02.2010 року повернути заставодержателю кредит в сумі 43000 грн., сплатити 20% річних за користування кредитом, а також неустойку та збитки у разі їх виникнення. Предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів заставодавця, розміщених у заставодержателя відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) строкового №114-05-ТО від 24.03.2005. Сума переданих в заставу майнових прав по вищевказаному депозитному договору складає 43000 грн.  Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємством «Каннінг»умови кредитного договору №31-07 від 27.07.2007 року не виконав, та гроші кредитору не повернув. В результаті чого, згідно умов договору застави №41-08-2 від 06.05.2008 року з його депозитного рахунку на користь заставодержателя - ВАТ «Інноваційно-промисловий банк»було відраховано 43000 грн. Таким чином, на момент закінчення строку договору банківського вкладу (депозиту) строкового №114-05-ТО від 24.03.2005 відповідач, згідно відповідних обертів по рахунку, що додаються, повинен виплатити йому 32000 грн. депозитного вкладу та 14456 грн. 57 коп. не сплачених відсотків. 15.02.2010 року ним, згідно умов договору, на адресу відповідача була подана заява про видачу мого внеску з нарахуванням відповідних відсотків  (матеріали, що підтверджують отримання вказаних заяв додаються), але ніяких дій з боку відповідача на даний час не відбулося. Таким чином, на момент подання позовної заяви відповідач не повернув йому внеску та нарахованих відсотків, чим порушив свої зобов’язання по договору. Також, відмова відповідача від повернення мого внеску спричинила йому фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо долі заощаджень його родини. Вказані гроші були потрібні йому для радикального лікування після проведеної важкої операції. У зв’язку з тим, що він не міг отримати свій внесок від відповідача, всі ці дії  спричинили тяжкі переживання його та його родині. Важко переживаючи обставини, що склалися останнім часом, у нього виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, з’явилася депресія. Він був вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню порушеного права. Відповідно до ст.ст.23,611 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати нанесену йому моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації, яку оцінює у розмірі 4000 грн. В зв’язку з цим, просив стягнути з відповідача суму депозитного внеску в розмірі 32000 грн., нарахованих відсотків в сумі 14456 грн. 57 коп. та моральну шкоду в розмірі 6000 грн.

         В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позові підстави, просив задовольнити останній в повному обсязі. В судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

         Відповідно до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          З урахуванням зазначених положень закону, судом було ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін в заочному порядку.

          Суд, перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

          Судом встановлено, що 24.03.2005 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»було укладено договір №114-05-ТО банківського вкладу (депозиту) строковий, відповідно до п.п.1.1,1.3,2.4 якого позивач вніс, а банк прийняв грошові кошти в сумі 75000 грн. на вкладний рахунок НОМЕР_1 на строк з 24.03.2005 року по 24.06.2005 року та зобов’язався щомісячно нараховувати проценти від суми вкладу із розрахунку 15% річних на строк розміщення вкладу, виплачувати позивачу проценти на суму вкладу щомісячно, починаючи з 1-го числа наступного місяця за попередній місяць, а також в день закінчення строку депозиту (а.с.5).  

          Згідно п.п.3.1.3,3.1.4 банк зобов’язався забезпечити нарахування та сплату процентів згідно умов договору, повернути вкладнику суму вкладу чи його частину на першу вимогу вкладника не пізніше ніж через два дні з моменту отримання від нього заяви, в порядку встановленому п.2.3 договору.

          Відповідно до додаткової угоди №10 від 03.02.2009 року до договору №114-05-ТО було внесено зміни до п.1.1,1.3 вказаного договору та зазначено, що вкладний вносить, а банк приймає грошові кошти в сумі 75000 грн. на вкладний (депозитний рахунок) НОМЕР_1 на строк з 03.02.2009 року по 08.02.2010 року та щомісячно нараховує проценти від суми вкладу із розрахунку 19% річних на строк розміщення вкладу (а.с.6).

          Згідно п.1.1 договору застави майнових прав №41-08-2 від 06.05.2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», останнім було забезпечено вимоги заставодержателя (ВАТ «Інноваційно-промисловий банк») за кредитним договором №31-07 від 27.07.2007 року, укладеним між банком та ТОВ ВТП «Каннінг», майновим поручителем якого є ОСОБА_1, за умовами якого позичальник зобов’язаний до 04.02.2009 року повернути банку кредит в сумі 167000 грн., сплатити 19% річних за користування кредитом, а також неустойку та збитки в разі їх виникнення (а.с.7).

          Згідно п.1.2 вказаного договору предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів заставодавця, розміщених у заставодержателя відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) строкового №114-05-ТО від 24.03.2005 року.

          Згідно п.п.1.3,1.4 договору сума переданих в заставу майнових прав по вищевказаному депозитному договору складає 43000 грн. та за рахунок заставлених майнових прав задовольняються в повному обсязі вимоги заставодержателя, включаючи суму основного боргу, нараховані проценти, пеню та збитки.

         Як вбачається з наданих позивачем довідок про рух грошових коштів по депозитному рахунку НОМЕР_1 за період з 24.03.2005 року по 12.02.2010 року залишок суми вкладу після списання у відповідності до договору застави майнових прав №41-08-2 від 06.05.2008 року з рахунку сум заборгованості за кредитним договором №31-07 від 27.07.2007 року складає 32000 грн., а нарахованих відсотків 14456 грн. 57 коп. (а.с.11-14)  

         З наданої позивачем заяви від 12.02.2010 року вбачається, що останній звертався до відповідача з приводу видачі залишку суми вкладу та нарахованих відсотків, в зв’язку з закінченням строку дії договору №114-05-ТО від 24.03.2005 року та додаткової угоди №10 від 03.02.2009 року, але відповіді на вказану заяву не отримав та зазначені вище суми йому повернуто до теперішнього часу не було (а.с.15).

         Відповідно до ч.ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для не грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

        Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах  видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може  бути  передбачено  внесення  грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами  на  інших умовах повернення, які встановлені договором.

        Таким чином, суд вважає, що позивачем доведений факт невиконання відповідачем умов договору №114-05-ТО від 24.03.2005 року щодо своєчасного повернення суми вкладу та нарахованих відсотків, а тому, з урахуванням зазначених вище обставин, умов депозитного договору та вимог закону, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків підлягають задоволенню та з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму вкладу за договором №114-05-ТО банківського вкладу (депозиту) строковий від 24 березня 2005 року в сумі 32000 грн. та нарахованих відсотків в сумі 14456 грн. 57 коп., а всього стягнути з відповідача на користь позивача 46456 грн. 57 коп.

         В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, позивачу слід відмовити, оскільки умовами укладеного з позивачем договору не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення сторонами зобов’язань.    

        Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню сплачені останнім при подані позовної заяви витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 грн. та на користь держави, у відповідності до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 464 грн. 57 коп.

        Керуючись ст.ст.625,1058,1060 ЦК України, ст.ст.10,11,58-61,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

        Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором №114-05-ТО банківського вкладу (депозиту) строковий від 24 березня 2005 року в сумі 32000 грн. та нарахованих відсотків в сумі 14456 грн. 57 коп., а всього стягнути з відповідача на користь позивача 46456 грн. 57 коп.

        Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»на користь ОСОБА_1 сплачені останнім при подачі позовної заяви витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 464 грн. 57 коп.

       В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження.

       Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Суддя:С. Ю. Казак