Справа № 2-885/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

         11 січня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді                          - Казака С.Ю.

при секретарі                                   - Бабка Г.Г.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, –

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 03.02.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір обов’язкового страхування (поліс №5322405) автомобіля             MITSUBISHI LANSER, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності. 26.11.2009 року об 11-55 гг. за участю його автомобіля та автомобіля «Міцубісі Ланцер»д/н НОМЕР_2 –сталася дорожньо-транспортна пригода. Згідно постанови АНД районного суду м.Дніпропетровська –винним у скоєнні зазначеної ДТП – визнаний водій автомобіля «Міцубісі Ланцер»д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 27.11.2009 року його представник –ОСОБА_4 звернувся до відповідача для отримання страхового відшкодування та надав усі необхідні документи для обчислення та виплати страхового відшкодування. Але відповідач умови договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виконав та не сплатив йому страхового відшкодування. Ним за власний рахунок було проведено автотоварознавче дослідження його автомобіля, відповідно до висновків якого матеріальна шкода, завдана володільцю автомобіля MITSUBISHI LANSER, д/н НОМЕР_3, пошкодженого в результаті ДТП –складає 14096,69 грн. Тому просив стягнути з відповідача в рахунок страхового відшкодування 14096,69 грн. За отриманий висновок ним були сплачені послуги експерта в розмірі 550 грн., які також просив стягнути з відповідача на його користь. У зв’язку з тривалою невиплатою страхового відшкодування з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка на момент подачі позову складає 2621,06 грн. Окрім того, в результаті неправомірних дій відповідача, що виразилися в порушенні його права на своєчасне отримання страхового відшкодування, що спричинили його моральні страждання, потребу в докладанні додаткових зусиль для організації свого життя, тому як неможливість використання свого автомобіля протягом тривалого часу спричиняла великі незручності. Також посилався на те, що укладаючи договір з відповідачем він сподівався відокремити себе від будь-яких нещасних та прикрих випадків з належним йому транспортним засобом, але в результаті неправомірних дій відповідача він не тільки не відокремив себе від неприємностей та шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, а ще й отримав додаткові. Тому оцінює спричинену йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн., яку також просив стягнути з відповідача на його користь.

          В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позовній заяві підстави, просив суд задовольнити останню в повному обсязі.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. В наданій заяві просили розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів та надали письмові заперечення, в яких зазначили, що відповідач не згодний з вирахуваною експертом сумою матеріального збитку, завданого в результаті ДТП позивачу, тому як ця сума вираховувалася з урахуванням податку на додану вартість, яка не може входити до суми матеріальних збитків. Тому вважає, що страхове відшкодування, яке підлягає виплаті позивачу дорівнює сумі матеріального збитку з вирахуванням ПДВ, а саме 11747,24 грн. Відповідно пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, але з суми страхового відшкодування 11747,24 грн., та не з дня подачі заяви про страхове відшкодування та усіх необхідних документів 27.11.2009 року, а з 27.12.2009 року, тому як відповідно до ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця. Тому сума пені складає 127,39 грн. Проти вимог щодо відшкодування моральної шкоди заперечують в повному обсязі, тому як моральна шкода підлягає стягненню з особи винної у скоєнні зазначеної ДТП, а не страховою компанією; а також вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. позивачем не обґрунтований. Тому просили в своїх запереченнях прийняти рішення про стягнення матеріальної шкоди з урахуванням викладеного, а в частині стягнення моральної шкоди –відмовити.

           З урахуванням поданої відповідачем заяви та надання письмових заперечень, суд у відповідності до ст.169 ЦПК України та з урахуванням думки представника позивача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

           Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши викладені в письмових запереченнях відповідача доводи, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за наступних підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що 03.02.2009 року між сторонами був укладений договір обов’язкового страхування (поліс №5322405) автомобіля MITSUBISHI LANSER, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачеві на праві приватної власності (а.с.74).

           26.11.2009 року об 11-55 г. за участю автомобіля позивача та автомобіля «Міцубісі Ланцер»д/н НОМЕР_2 сталася дорожньо-транспортна пригода. Згідно постанови АНД районного суду м.Дніпропетровська від 16.12.2009 року винним у скоєнні зазначеної ДТП визнаний водій автомобіля «Міцубісі Ланцер»д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 (а.с.12).

           Відповідно до умов договору страхування представник позивача ОСОБА_4 протягом доби після дорожньо-транспортної пригоди повідомив відповідача про настання страхового випадку, а саме 27.11.2009 року та надав усі необхідні документи для обчислення та виплати страхового відшкодування (а.с.10).

           Згідно умов зазначеного договору відповідач був зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; та не пізніше одного місяця після одержання необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування або прийняти рішення про відмову у виплаті. Але відповідачем до сьогодні не здійснено виплату страхового відшкодування, як не відмовлено у його виплаті.

           Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач своєчасно виконав свої зобов’язання щодо виконання умов договору, відповідач в свою чергу своїх зобов’язань у встановлений законодавством та договором строк не виконав.

           Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

           Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

           Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

           Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

           Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

           Відповідно до п.п.22.1-22.2 ст.22 закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

           Відповідно до ст.29 закону у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

           Відповідно до висновків автотоварознавчого дослідження автомобіля позивача №1568 від 10.12.2009 року, матеріальна шкода, завдана володільцю автомобіля MITSUBISHI LANSER, д/н НОМЕР_3, пошкодженого в результаті ДТП –складає 14096,69 грн. (а.с.14-21).

           З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, а тому приходить до висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню вказана сума в розмірі 14096,69грн.

           Заперечення відповідача щодо зменшення цієї суми на 20%  не можуть бути прийняті судом до уваги, тому як є безпідставними та таким, що не ґрунтуються на законі.

           Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом». Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092.

           Тому, при визначені розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги саме висновок №1568 від 10.12.2009 року, проведений у відповідності до зазначених вище нормативних актів та яким встановлено, що сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, як власнику транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП, складає 14096,69 грн.

           Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п.37.1 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

          Відповідно до вимог п.37.2 ст.37 вказаного вище Закону за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

          Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на отримання страхового відшкодування з приводу настання страхового випадку, а саме ДТП, що сталася 26.11.2009 року; відповідач відповідно до вимог ст.37.1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»протягом місяця з дня отримання документів щодо виплати страхового відшкодування (27.11.2009 року) –страхового відшкодування позивачеві не провів; тому з відповідача підлягає стягненню пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України але не з 27.11.2009 року, як зазначає позивач в своєму позові, а у відповідності до ст.37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»з 28.12.2009 року (дня, коли виникла заборгованість) по 13.07.2010 року (день подачі позовної заяви), в розмірі 1674 грн. 69 коп., виходячи з наступного розрахунку:

-          облікова ставка НБУ в період з 12.08.2009 року по 08.06.2010 року складала 10,25% річних (одноденна облікова ставка - 10,25% / 365 днів = 0,03%), в період з 08.06.2010 року по 08.07.2010 року –9,5% річних (одноденна облікова ставка –9,5% / 365 днів = 0,03%), в період з 08.07.2010року по 10.08.2010 року –8,5% річних (одноденна облікова ставка –8,5% / 365 днів = 0,02%).

-          розмір пені за період з 28.12.2009 року по 07.07.2010 року склав 14096,69 грн. (сума невиплаченого страхового відшкодування) х 192 дні (прострочення виплати) х 0,06% (подвійна одноденна облікова ставка) / 100% = 1623 грн.94 коп.

-          розмір пені за період з 08.07.2010 року по 13.07.2010 року склав 14096,69 грн. (сума невиплаченого страхового відшкодування) х 6 днів (прострочення виплати) х 0,06% (подвійна одноденна облікова ставка) / 100% = 50 грн. 75 коп.

-          загальна сума пені, що підлягає з відповідача на користь позивача складає 1623 грн. 94 коп. + 50 грн. 75 коп. = 1674 грн. 69 коп.

           Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то останні задоволенню не підлягають з наступних підстав.

           Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються договором між ними та на них розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Договором обов’язкового страхування (поліс №5322405) автомобіля MITSUBISHI LANSER, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладеним між сторонами 03.02.2009 року не передбачена компенсація моральної шкоди.

           Відповідно ж до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» – споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної шкоди лише за умови її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

           Враховуючи, що позивачем не надано доказів заподіяння шкоди небезпечною для його життя і здоров’я продукцією; договором обов’язкового страхування транспортного засобу не передбачена компенсація моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн. необхідно відмовити в повному обсязі.

           За вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

           В зв’язку з цим, з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачені останнім при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 157 грн. 71 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог), витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також витрати, пов’язані з отриманням висновку автотоварознавчого дослідження в розмірі 550 грн. а всього 827 грн. 71 коп. судових витрат.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509,525,526,549,551,629,998,990,992 ЦК України, ст.ст.3,22,29,37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10,11,27,31,58-62,88,169, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування –задовольнити частково.

           Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»на користь ОСОБА_2: в рахунок страхового відшкодування 14096 грн. 69 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 1674 грн. 69 коп., судовий збір в сумі 157 грн. 71 коп. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також витрати, пов’язані з отриманням висновку автотоварознавчого дослідження в розмірі 550 грн., а всього стягнути з відповідача на користь позивача 16599 грн. 09 коп.

           В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

           Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С. Ю. Казак