Справа №  2-а-2264/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 травня 2011 року  Дебальцевський міський суд у складі:

головуючого: судді Афанасьєвої Ю.О.

при секретарі: Ульяненко О.П.

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача Волчкова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дізнання відділу ДАІ м.Дебальцеве Волчкова Олега Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 26.04.2011 року звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача та просить скасувати постанову серії АН № 992709 від 15.04.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС, за ст.122 ч.1 КУпАП України, відповідно до якої на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за порушення п.п. 2.2, 8.1  Правил дорожнього руху України, посилаючись на наступні обставини.

15.04.2011 року, приблизно о 10 год. 20 хв. він, керуючи автомобілем марки Focus», номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Щорса, м. Дебальцеве, у сторону виїзду з городу та був зупинений інспектором дізнання ВДАІ м. Дебальцеве Волчковим О.І.

Інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення АН №992709, в якій зазначено, що він, "керуючи автомобілем Ford, д.н. НОМЕР_1 проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", чим порушив п. 8.1. ПДР України", і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за: "...порушення вимог дорожніх знаків...".

Однак, 15.04.2011 року приблизно о 10 год. 20 хв., він дійсно рухався по вул. Щорса, м. Дебальцеве у напрямку виїзду з міста на трасу "Ростов-Харків-Довжанський". На відстані близько 25-30 метрів від виїзду на трасу по вул. Щорса стоїть знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено". Наближаючись до знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" він зупинився, потім, рухаючись з надзвичайно низькою швидкістю, при під'їзді до перехрестя зупинився знов з метою надати дорогу автомобілям, що рухались по трасі і тільки після цього виїхав на трасу "Ростов-Харків-Довжанський", де був зупинений інспектором ДАІ Волчковим О. І., який вийшов із приватного автомобіля "Опель" синього кольору.

Будучи впевненим в тому, що не порушив правил дорожнього руху, він почав  доказувати цей факт інспектору ДАІ. Однак він не прийняв до уваги його зауваження, як і його слова що вказували на той факт, що знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" стоїть не відповідно до встановленого стандарту ДСТУ 4100-2002 "Знакі дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", у якому, згідно з п. 10.1.1. вказано, що "Дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб...була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування...". Крім цього згідно з п. 10.43 ДСТУ 4100-2002 "Знак 2.2 повинен установлюватись у місці, з якого для водія транспортного засобу, що зупинився, забезпечено видимість транспортних засобів, які рухаються дорогою, що перетинається.". У випадку із встановленим знаком 2.2 по вул. Щорса при зупинці транспортного засобу на виконання вимог встановленого знаку видимість транспортних засобів не забезпечується, для чого необхідно зробити зупинку безпосередньо перед перехрестям.

Вказані факти ним були написані у графі "Пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення" протоколу про адміністративне правопорушення.

Також він вказав інспектору, що використовувати приватні транспортні засоби під час патрулювання заборонено згідно з пп. 18.15 п. 18 "Особливості несення служби працівниками підрозділів ДПС" Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженою наказом МВС України від 27 березня 2009 року N 111, де вказано, що під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється: "Використовувати для несення служби приватні транспортні засоби."

Вислухавши вказані доводи, але не прийнявши до уваги, інспектор ДАІ, забравши документи, пройшов до свого автомобілю де, складаючи протокол вказав, що правопорушення, нібито ним скоєне, зафіксовано на відеокамеру, що була закріплена на панелі приладів, якою виявилась побутова відеокамера, на що він вказав інспектору, що відеозапис не є дійсним для доказів, так як зроблений на засобі, що не пройшов сертифікацію та повірку, що є порушенням п.п. 20.2 п. 20 "Порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів" Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженою наказом МВС України від 27 березня 2009 року N111, де вказано, що "Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув...", на що інспектор відповів, що його це не обходить.

Вважає, що він діяв згідно Правил дорожнього руху України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що він вказав в протоколі.

Вважає, що інспектором ВДАІ не було належним чином зафіксовано факт скоєння, на його думку, правопорушення, а саме: були відсутні свідки, фото та відеофіксаці.

В судовому засіданні позивач підтримував заявлені вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він діяв законно, через те, що позивач в порушення вимог п.8.1 ПДР України не виконав вимоги дорожнього знаку п.2.2 «Проїзд без зупинки заборонений». Позивач здійснив рух без зупинки, а зупинився він лише на перехресті вже за вказаним знаком. Вказане правопорушення було зафіксовано за допомогою відеозапису, про що зроблено відповідну відмітку й в протоколі.

Через відсутність службових автомобілів, інспектори відділення, в якому він працює, несуть службу в пішому режимі.   

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.04.2011 року у відношенні позивача ОСОБА_1 була винесена постанова серії АН №992709 по справі про адміністративне правопорушення, за ст.122 ч.1 КУпАП України, в якій вказані наступні обставини: 15.04.2011 року о 10 год. 10 хвил. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд»реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул.Щорса в м.Дебальцеве проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив вимоги п.8.1 ПДР України.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вказаний перелік не є вичерпним. Зі змісту вказаної статті також не вбачається, що те чи інше правопорушення має доказуватися одразу кількома доказами.

Судом встановлено, що відповідачем по справі було виявлено факт скоєного правопорушення про що складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АН1№379278 від 15.04.2011 року викладені наступні обставини правопорушення, що 15.04.2011 року о 10 год. 10 хвил. на вул.Щорса в м.Дебальцеве ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд»реєстраційний номер НОМЕР_1, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив вимоги п.8.1 ПДР України.

В  протоколі, в графі „пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення", позивач ОСОБА_1 пояснив, що зупинку він здійснив за знаком.

Таким чином, позивач власноручно в протоколі підтвердив, що зупинку здійснив за знаком перед перехрестям, а не перед знаком, як то передбачено Правилами дорожнього руху України. Саме це передбачено диспозицією ч.1 ст. 122 КУпАП як підстава для притягнення до відповідальності. Тобто, ОСОБА_1 зазначеними діями вчинив завершений склад адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з відеозапису, наданого відповідачем до суду та дослідженому в судовому засіданні, автомобіль марки «Форд»реєстраційний номер НОМЕР_1 перед дорожнім  знаком 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений»не зупинився, а продовжував рух, а зупинився вказаний автомобіль перед проїздом перехрестя, але вже за знаком.

Доводи позивача про те, що дорожнім  знаком 2.2. «Проїзд без зупинки заборонений»розташований з порушенням встановленого стандарту, суд не приймає до уваги, оскільки вони не є предметом розгляду даної справи.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача щодо заборони використання приватних транспортних засобів під час патрулювання, оскільки патрулювання позивачем здійснювалась в пішому режимі, що відповідно до розділу 13 п.13.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженою наказом МВС України від 27 березня 2009 року N 111, є однією із форм несення служби.  

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач при винесенні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставі закону, в межах та у спосіб наданих йому повноважень, передбачених діючим законодавством, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою.

На підставі п. 8.1 Правил дорожнього руху України, ст.122 ч.1, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення  та, керуючись ст.ст.160-163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора дізнання відділу ДАІ м.Дебальцеве Волчкова Олега Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі –відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Дебальцевського

міського суду Ю. О. Афанасьєва