Справа № 2-518/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2011 р.                             Дніпровський суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого                                        Гнєзділова В.Є.

при секретарі                                       Полухіной Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа –Дніпродзержинська філія Придніпровської товарної біржі про визнання договору дійсним, визнання права власності на квартиру, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, позов визнав.  

Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, позов підтримала у повному обсязі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності на квартиру. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 29 травня 2000 року вона придбала у відповідача по договору купівлі-продажу нерухомого майна двокімнатну квартиру загальною площею 63,8 кв. м., жилою площею 31,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Договір був укладений та зареєстрований у Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі згідно ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарні біржі». Відповідно до п. 4 договору відповідач продав квартиру за 6500,00 грн., які відповідач отримав від неї під час підписання договору. У травні 2000 року ОСОБА_1 звернулася до Бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно квартиру № 57 розташовану в буд. 65 по вул.. Харківська м. Дніпродзержинська, яке було зареєстровано БТІ 29 травня 2000 року за реєстровим № 23625. На даний час вона бажає розпорядитися придбаною нею квартирою, що підтверджує укладена нею угода про завдаток від 30 грудня 2010 року, однак при зверненні до нотаріуса позивач дізналася, що укладений між нею та відповідачем договір купівлі-продажу не відповідає законодавству, оскільки він не був посвідчений нотаріально. З цієї причини позивач не зможе належну їй квартиру продати, подарувати чи по іншому розпорядитися своєю власністю без визнання судом договору дійсним та без визнання за нею права власності на придбану квартиру. Вказує на те, що і вона і відповідач виконали усі умови договору на підставі чого відповідно до ч. 2 ст. 47 Цивільного Кодексу України від 18 липня 1963 року суд може визнати таку угоду дійсною. На момент укладення договору позивачу не було відомо, що даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, як і до теперішнього часу, доки не виникла потреба розпорядитися квартирою. З цієї поважної причини вона пропустила трирічний строк позовної давності. Просить суд поновити їй, ОСОБА_1, пропущений з поважної причини строк для звернення до суду з цим позовом. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири № 57 розташованої в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська, укладеного на Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 29 травня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на квартиру № 57 розташовану в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області загальною площею 63,8 кв. м., жилою площею 31,9 кв. м.

Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд слухати справу у судовому засіданні за його відсутності, позов визнав у повному обсязі, проти визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна квартири № 57 розташованої в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська, укладеного на Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 29 травня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним, та визнання права власності на вищезазначену квартиру за ОСОБА_1 не заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.  

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Дніпродзержинська філія Придніпровської товарної біржі в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, надав розписку з проханням слухати справу у судовому засіданні за його відсутності; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень третьою особою відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Судом досліджені докази по справі:

-          досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх  у судовому засіданні;

Вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

29 травня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 63,8 кв. м., жилою площею 31,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Договір був укладений та зареєстрований у Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі згідно ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарні біржі». Відповідно до п. 4 договору відповідач продав квартиру за 6500,00 грн., які відповідач отримав від позивача під час підписання договору. Право власності на квартиру за заявою позивача було зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29 травня 2000 року за реєстровим № 23625. На даний час позивач бажає розпорядитися придбаною нею квартирою, що підтверджує укладена нею угода про завдаток від 30 грудня 2010 року. Однак, у зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу майна не було посвідчено нотаріально, позивач не може на теперішній час продати, подарувати чи по іншому розпорядитися своєю власністю без визнання судом договору дійсним та без визнання за нею права власності на придбану квартиру. В силу юридичної необізнаності позивачка не знала про обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів про відчуження нерухомості, між нею та продавцем під час укладення договору було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, всі умови договору сторонами були виконані. Є необхідність визнання судом договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з  таких мотивів.

Згідно ст.45 ЦК України 1963 року, недодержання форми угоди, яку вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Згідно ч.2 ст.47 ЦК України 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ч.1 ст. 128 ЦК України 1963 року право власності (право оперативного керування) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Згідно ч. 2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежить від її волі.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від  його нотаріального посвідчення, суд має право визнати такий договір  дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними»від 28 квітня 1978 року з подальшими змінами, з підстав  недотримання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які згідно  чинному законодавству підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, зокрема при придбанні на біржових торгах, міни або дарування житлового будинку (квартири) або його (її) частини; Якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд на підставі ч.2 ст.220 ЦК України  на вимогу сторони, яка виконала угоду, її правонаступників має право визнати угоду дійсною.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України  особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про  розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа –Дніпродзержинська філія Придніпровської товарної біржі про визнання договору дійсним, визнання права власності на квартиру в зв’язку з тим, що як встановлено у судовому засіданні, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, 29 травня 2000 року, позивач не знала і не могла знати про обов’язковість нотаріально посвідчення договору. При оформленні договору купівлі-продажу сторонами виконані усі вимоги ст.655 ЦК України. Від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості відповідач ОСОБА_2 ухиляється. Є необхідність визнання договору дійсним, визнання права власності на квартиру в судовому порядку. Є підстави для задоволення позову.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються:

-          копією паспорту позивача /а.с. 5/, згідно якої посвідчується особа позивача, її місце реєстрації;

-          копією договору купівлі-продажу нерухомого майна /а.с.6/,згідно якого підтверджується укладення сторонами договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1;

-          копією технічного паспорту квартири /а.с. 7-8/, згідно кого підтверджується технічна характеристика квартири;

-          копіями оціночної документації /а.с.9-13/, згідно якої підтверджується вартість нерухомого майна;

-          копією угоди про завдаток /а.с. 14/, згідно якого підтверджується намір позивача розпорядитися своєю власністю.

На підставі ст. 45, ч.2 ст.47, 128 ЦК України 1963р., ч.2 ст.220, ст.655 ЦК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними»від 28 квітня 1978 року, керуючись ст. 8, 10, 57, 59, 60, ч.2 ст.158, ч.4 ст.174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа –Дніпродзержинська філія Придніпровської товарної біржі про визнання договору дійсним, визнання права власності на квартиру –задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири № 57, розташованої в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська, укладений на Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі 29 травня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 –дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру № 57, розташовану в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області загальною площею 63,8 кв. м., жилою площею 31,9 кв. м.

Зобов’язати ОКП “Дніпродзержинське БТІ” зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на житлове приміщенняАДРЕСА_2, розташовану в буд. 65 по вул. Харківська м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Суддя

Дніпровського районного суду   

м. Дніпродзержинська                                                                                             В.Є. Гнєзділов