ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р. | № 2-14/5390-2006 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “Пілот-С” |
на постанову | від 18.07.2006 |
Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду АР Крим № 2-14/5390-06 |
за позовом | ТОВ “Пілот-С” |
до третя особа | Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради Автотранспортне управління АР Крим |
про | внесення змін до договору |
за участю представників сторін:
- позивача Ягодинської І.Л.
- відповідача не з’яв.
- третьої особи не з’яв.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006 (суддя Курапова З.І) позовні вимоги ТОВ “Пілот-С” до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про зміну умов договору задоволені частково, до пункту 1 договору № 89 від 23.09.2004 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті № 23 “вул. Піонерська - Массандра”, укладеного між сторонами у справі, внесені зміни, пункт 1 викладено в наступній редакції: “Замовник надає право, а перевізник бере на себе зобов'язання по здійсненню перевезення пасажирів на маршруті № 23 “вул. Піонерська - Массандра” на період з 23 вересня 2004 року по 23 вересня 2007 року”. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що згідно з приписами ст.47 Закону України “Про автомобільний транспорт” строк договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначається замовником та не може бути меншим як три роки.
Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Сотула В.В., суддів Прокопанич Г.К., Гонтаря В.І.), здійснюючи апеляційну перевірку в зав’язку зі скаргою Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, постановою від 18.07.2006 рішення у справі скасувала, відмовивши Товариству з обмеженою відповідальністю “Пілот-С” в задоволенні позовних вимог.
Постанова мотивована тим, що рішення суду суперечить статтям 598, 631 Цивільного кодексу України, оскільки строк спірного договору на момент подання позову про внесення до нього змін закінчився, пролонгації договір не підлягав, умови договору в частині строку його дії недійсними у встановленому порядку не визнавались; згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання, однак доказів істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, позивачем не надано.
ТОВ “Пілот-С”, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі просить її скасувати, рішення у справі залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що Севастопольський апеляційний господарський суд при прийнятті спірної постанови не врахував, що між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору № 89 від 23.09.2004, якою даний договір був продовжений до 31 серпня 2006 року, отже, на момент розгляду справи строк дії договору не закінчився.
Представники відповідача і третьої особи своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Розпорядженням в. о. голови судової палати Вищого господарського суду України від 27.09.2006 №02-12.2/337 склад колегії суддів, яким була прийнята до касаційного провадження касаційна скарга у даній справі, змінено і її розгляд здійснюється у постійному складі колегії суддів: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 23.09.2004 між Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради (замовником) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Пілот–С” (перевізником) у відповідності до протоколу засідання конкурсного комітету від 16.09.2004 № 14 укладено договір № 89 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті № 23 “вул. Піонерська - Массандра”, згідно з пунктом 1 якого відповідач надає право, а позивач бере на себе зобов'язання по здійсненню перевезень пасажирів за зазначеним маршрутом на період з 23.09.2004 по 18.11.2005.
31.01.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю “Пілот–С” звернулось до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про внесення змін до договору № 89 від 23.09.2004, продовживши строк його дії до 18.11.2007, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, в порушення вимог статті 47 Закону України “Про автомобільний транспорт”, уклав з позивачем договір на строк 1 рік і 2 місяці, оскільки договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування не може бути укладеним на строк менший трьох років.
Колегія суддів зазначає, що порядок зміни умов договору регулюється нормами ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, зокрема, згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, а відповідно до частини 4 цієї статті зміна договору в зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, якщо розірвання договору протирічить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, що значно перевищить витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом..
Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, позивачем надано не було.
Одночасно, колегія суддів вважає за правильне прийняття судом апеляційної інстанції до уваги того факту, що строк спірного договору на момент подання позову про внесення змін до нього закінчився.
Так, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Під час розгляду справи встановлено, що згідно пункту 1 договору № 89 від 23.09.2004 строк дії договору встановлено з 23.09 2004 по 18.11.2005. Згідно з приписами пунктів 21 і 25 спірного договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, після закінчення строку дії договору замовник оголошує новий конкурс, а перевізник має право брати в ньому участь, таким чином, пролонгація договору його умовами не передбачена.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про внесення змін в договір позивач звернувся до місцевого господарського суду 31.01.2006, тобто після закінчення строку дії спірного договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено право внесення змін в договір, строк дії якого вже закінчився, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Посилання скаржника на те, що між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору № 89 від 23.09.2004, якою даний договір був продовжений до 31 серпня 2006 року, а, отже, на момент розгляду справи строк дії договору не закінчився, не можуть бути прийнятими до уваги колегії суддів, оскільки, як вбачається з тексту додаткової угоди, пункт 1 договору викладено в наступній редакції: “Замовник надає право, а перевізник бере на себе зобов’язання по здійсненню перевезення пасажирів на маршруті № 23 “вул. Піонерська - Массандра” на період з 01.06.2006 по 31.08.2006”, тобто її укладено після пред’явлення позову і вирішення спору по суті. Крім того, відповідно до частини 2 статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вірним слід визнати і висновок суду апеляційної інстанції про те, що невідповідність умов договору про строк його дії положенням статті 47 Закону „Про автомобільний транспорт” могла бути підставою для визнання договору в цій частині недійсним, однак, з такою вимогою сторони до господарського суду не звертались, договір укладено за результатами проведення конкурсу, умови якого передбачали строк договору до 18.11.2005, договір підписано без протоколу розбіжностей.
Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає чинному законодавству, матеріалам і обставинам справи, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 у справі № 2-14/5390-06 господарського суду АР Крим залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ “Пілот-С” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.