Справа № 11-528/11                                                                                                    Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Шидловський О.В.                                                              

Доповідач :   Дедик

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року                                                                                    м.Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Дедик В.П.

суддів: Аліфанова Ю.Б., Нешик Р.І.

з участю прокурора: Кузьміна С.В.

адвоката: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 26.01.2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новокузнецька, громадянина України, з вищою освітою, директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, інваліда 2 групи,  проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджений за ст. 365 ч. 3 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, в установах, в організаціях, пов’язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 3 (три) роки.

На підставі вироку ОСОБА_3 засуджений за те, що він працюючи на посаді директора приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_2), відповідно до рішення № 2 засновника-власника ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 25 лютого 2004 року, будучи службовою особою, що наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками (визначеними п.4 статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 05 жовтня 1999 року, з подальшими змінами від 09 березня 2004 року), ОСОБА_3 умисно, явно виходячи за межі наданих повноважень, 01 листопада 2007 року, згідно договору купівлі-продажу №5, відчужив СПД ОСОБА_4 майно підприємства, що перебувало у заставі АКБ «Східно-Європейський банк», а саме: прес ПМ-450 в кількості 3 шт. та шнек М-3 в кількості 3 шт. Своїми умисними діями ОСОБА_3 порушив п.3.2.2 договору застави від 22 червня 2007 року, що укладений між ним, як директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» та АКБ «Східно-Європейський банк» в забезпечення укладеного між ними 22 червня 2007 року кредитного договору №102/2007, про надання кредиту на поновлення обігових коштів і в сумі 100 000,00 грн., де зазначено, що – «Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися лише за згодою Заставодержателя». Тобто, ОСОБА_3 самостійно вчинив дії, які дозволяють з особливого дозволу і з особливим порядком проведення за відсутності цих умов.

У зв’язку із невиконанням ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» умов кредитного договору, а саме зобов’язання по сплаті сум кредиту та відсотків за його користування в строк до 10 липня 2008 року, господарським судом Вінницької області (справа №14/46-10) 12 квітня 2010 року винесено рішення про стягнення з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь АКБ «Східно-Європейський банк» 76005 грн. заборгованості зі сплати тіла кредиту.

Однак, як наслідок незаконних дій ОСОБА_3, банк позбавлено заставного майна, за рахунок якого забезпечувався кредитний договір №102/2007 від 22 червня 2007 року, чим спричинено АКБ «Східно-Європейський банк» тяжкі наслідки на загальну суму 76 005,00 грн. (у 251,2 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2009 рік).

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, застосувавши ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вирок є надто суворим, а призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину, заподіяним наслідкам та особі засудженого.

Вирок суду відносно кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, прокурора, що заперечував проти задоволення апеляції, щодо суворості покарання засудженого ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляції та зміни вироку суду із наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, правильні і ґрунтується на досліджених в суді доказах, яким суд у вироку дав належну оцінку.

Що стосується міри покарання, то суд, відповідно до ст.ст. 65, 66 КК України, в повній мірі  врахував всі пом’якшуючі вину обставини справи і дані про особу засудженого.

А саме, суд прийняв до уваги ступінь тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_3 злочину, особу засудженого, те що він позитивно характеризується, раніше не судимий, є інвалідом 2-ї групи,  щиро розкаявся у вчиненні злочину та сприяв розкриттю злочину. За зазначених обставин судом і була застосована ст. 69 КК України і засудженому обрано покарання нижче від найнижчої межі.

Інших обставин, підтверджених документом і зазначених в апеляції, які б не врахував суд не виявлено, а тому і немає підстав для зміни вироку суду і застосування ст. 75 КК України до призначеного покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів

                                                               У х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 26.01.2011 року відносно ОСОБА_3 – без змін.

Судді:

                            В.П. Дедик Ю.Б. Аліфанов Р.І. Нешик