Справа № 2-2195/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20»травня 2011 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

Головуючого судді:                                                                                                Біднини О.В.

При секретарі:                                                                                                    Морозовій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що вони мешкають та є власниками квартири АДРЕСА_1 Відповідач вселилася в належну позивачам квартиру та зареєструвалася в ній, як член сім*ї, так як проживала в цивільному шлюбі із ОСОБА_2, однак з кінця лютого 2010 року ОСОБА_3 зібрала свої речі, документи і добровільно виселилася із квартири, виїхавши за межі країни, але з реєстраційного обліку не знялася. Реєстрація відповідача створює позивачам перешкоди у користуванні житлом, оскільки їм доводиться сплачувати комунальні послуги за всіх осіб, зареєстрованих в квартирі. Просять суд, визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за вказаною адресою.

У судовому засіданні позивачі підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, позивачі пояснили, що вони є власниками квартири, в якій зареєстрована відповідач ОСОБА_3, остання вселилася у належну їм квартиру та проживала в ній, як член їх сім*ї, так як проживала в цивільному шлюбі із ОСОБА_2, однак вже понад рік в ній не проживає.   

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення розміщене у пресі, причина неявки суду невідома, заяв про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило. Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області в судове засідання не з*явився, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 27.09.1999 року за № 3 - 3753 посвідченого державним нотаріусом першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрованим в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 28.09.1999 року за реєстровим № 31302 у книзі № 80.

Згідно довідки від 07.04.2011 року за № 751 з КП «Таврійський»ЖЕД –4, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована: ОСОБА_3,           ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно довідки адресно –довідкової служби ВГІРФО УМВС України в Херсонській області місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до акту від 05.04.2011 року з КП «Таврійський»ЖЕД – 4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з березня 2010 року та її особисті речі у зазначеній квартирі відсутні. Дані зазначені в акті засвідчили особистими підписами сусіди: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 –ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»закріплено принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь –які угоди, відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь –яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об*єктом права власності може бути, зокрема, житло –житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім*ї втрачає право користування житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад один рік.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачі дійсно є власниками спірної квартири, відповідач ОСОБА_3 вселилася у їх квартиру, як член сім*ї (ст. 64 ЖК України), однак понад рік в ній не проживає та її особисті речі у зазначеній квартирі відсутні, а тому позовна вимога визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-11,60,208,209,213,214,215,224,294 ЦПК України, ст.ст. 16,29,316,317,319,321,386,391,405 ЦК України, ст.ст. 64,107, 156 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням –задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десіти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

СуддяО. В. Біднина