Справа № 1-14/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        29 березня 2011 року Млинівський районний суд Рівненської області

        в складі:

головуючого судді Коваленка В.М.,

при секретарі  Драган Л.М.,

за  участю прокурора Лисюк В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого –адвоката ОСОБА_2,

захисника підсудного –адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових  засідань в смт. Млинів, Рівненської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Повча, Дубенського району Рівненської області, українця, громадянина  України, освіта середня, не працюючого, одруженого,  проживаючого в с.Миколаївка Млинівського району Рівненської області, раніше не судимого;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України;

      ВСТАНОВИВ:

02 червня 2010 року  приблизно о 19 годині , перебуваючи в приміщенні кафе-бару, що в с. Миколаївка Млинівського району Рівненської області, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, однак, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння , але легковажно розраховуючи на їх відвернення, ОСОБА_4 наніс удар ногою в спину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, від чого той впав на стіл та отримав тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на грудній клітці справа та перелому дев»ятого ребра справа, яке по критерію довготривалого розладу здоров»я належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Допитаний в якості підсудного у кримінальній справі по обвинуваченню у вчинені злочину, передбаченого ст. 128 КК України ОСОБА_4 свою вину не визнав та показав, що 2 червня 2010 року біля 19 години по мобільному телефоні його та ОСОБА_5 покликала його дружина ОСОБА_6 в кафе-бар с. Миколаївка , де вона працює продавцем. Дружина повідомила, що в кафе дебоширять відвідувачі. По прибуттю до кафе він та ОСОБА_7 зайшли в приміщення і там побачили, що ОСОБА_6 знаходилась за прилавком. За столом сиділи: ОСОБА_1, його зять ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Також з ними був малолітній син ОСОБА_10, який стояв біля стола. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник конфлікт, який переріс в шарпанину, після чого вони обоє впали на землю та почали боротись.

В цей час ОСОБА_1 почав вставати з крісла і коли припіднявся, то заточився назад і впав на підлогу разом з кріслом.  ОСОБА_1 з підлоги піднявся самостійно. ОСОБА_8 встав з-за столу і він  йому сказав, щоб  забрав дитину, яка почала плакати. ОСОБА_10 послухав і забрав свого малолітнього сина, якому приблизно 3 роки, та вийшов в коридор. ОСОБА_5 та ОСОБА_9 після падіння на підлозі довго не були та підвелись. Після цього ОСОБА_9 заспокоївся і всі вийшли на вулицю та роз»їхались.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена доказами по справі, дослідженими і оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, в їх сукупності, а саме:

           - показаннями потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 02 червня 2010 року біля 18-19 год. він після роботи на кладовищі спільно із зятем ОСОБА_8 , ОСОБА_9 прибули в бар с. Миколаївка, де працює продавцем ОСОБА_6, щоб випити горілки та поїсти. Він, зять та ОСОБА_9 розмістились за столиком та зробили замовлення на їжу та  горілку. Біля 19 год. після того як почали пити другу пляшку горілки  продавець їм сказала залишити  кафе так  як вона збирається його закривати. Їм відомо, що вказане кафе працює до 23-24  год. Тому вони  до продавця почали говорити, що доп»ють куплену пляшку горілки і тоді підуть. На що вона сказала таку фразу «То вас зараз звідси виведуть». На час перебування за столом він сидів обличчям до вхідних дверей в торговий зал. Через декілька хвилин він побачив як в кафе заходять ОСОБА_4 та ОСОБА_7. ОСОБА_5 є власником кафе. ОСОБА_5 від дверей направився до їх столу. ОСОБА_9 його при цьому не бачив. Наблизившись до ОСОБА_9 ОСОБА_5 правою рукою раптово наніс удар ОСОБА_11 в область правого ока. Від даного удару ОСОБА_9  впав з крісла на підлогу . Коли він знаходився на підлозі, то ОСОБА_5 накинувся на ОСОБА_9 та взяв його руками за одяг і між ними зав»язалась боротьба. ОСОБА_4 на цей час почав стіл обходити з протилежної сторони і наближався до нього. Він  в цей час із крісла встав і відставив його від себе в ліву сторону. При відставленні крісла в сторону він розмістився до ОСОБА_4 правим боком і при цьому був нагнутим вперед до крісла. В цей момент він відчув удар в праву частину спини в область нижніх ребер. Чим по ньому  вдарив ОСОБА_4 він не бачив. Те що його  вдарив саме ОСОБА_4  він  впевнений так як він в цей час стояв знаходився поряд із ним.  Від отриманого удару він  правим боком впав  на стіл та крісла. При цьому він  вдарився об кант столу правим боком ребрами. Від стола він продовжив падати і впав на підлогу і будучи  на підлозі уже почав відчувати сильний біль в правій стороні грубної клітки.  Бійка в кафе відразу припинилась і ніхто нікого уже не бив. Вставши із підлоги він разом із зятем та ОСОБА_11 пішли на вулицю. На вулиці вони сіли на воза та поїхали до дому.

            Наполягає, шо всі виявлені у нього тілесні ушкодження він отримав 02 червня 2010 року в барі. До даної бійки тілесних ушкоджень на тілі у нього  не було. 04 червня 2010 від з приводу отриманих ушкоджень звернувся в лікарню м.Дубно,  а 07 червня 2010 року –із заявою на дії ОСОБА_4 в міліцію.

          -  даними суду показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що 02 червня 2010 року він, ОСОБА_1, ОСОБА_8 виконували підготовчі роботи для встановлення пам»ятника на могилу дружини ОСОБА_1 на кладовищі в с.Миколаївка Млинівського району. По закінченню робіт вони вирішили поїсти та випити горілки в кафе-магазині в якому керують ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_12. З ними також був малолітній внук ОСОБА_13, якому біля 4 років.  Даного дня працювала в кафе і здійснювала реалізацію товарів ОСОБА_6, сестра ОСОБА_12. Прибули в кафе десь о 17 год. 30 хв. Розмістились за столиком. Замовили їжу та спиртне. Через деякий час продавець сказала їм, що буде закривати приміщення бару. Оскільки ще не час був для закриття бару, тому він і його знайомі відмовились залити приміщення бару. Продавець відповіла , що вона кудись буде телефонувати.  Через декілька хвилин після цього він почув як із-заду до нього  хтось наближається.  Він почав розвертатись на кріслі вправо, щоб побачити хто то іде. Як тільки він  впізнав позаду себе ОСОБА_5, а за ним ОСОБА_4 він  отримав удар в обличчя  над лівим оком від чого впав на підлогу. Його вдарив  ОСОБА_5. Перед цим він йому претензій ніяких не пред»являв і не намагався нічого виясняти. На підлозі між ним і ОСОБА_5 зав»язалась боротьба і шарпанина. Під час даної боротьби він почув як ОСОБА_8 гукнув «не рухай батька». Що відбувалось між ОСОБА_4 та  ОСОБА_1 він не бачив. Далі він бачив, що  в стороні , де сидів ОСОБА_1, були в цей час повалені  крісла та столи. ОСОБА_1 скаржився на біль в грудях справа і при цьому рукою притискав себе за правий бік. Після цього вони бар залишили.З бару із собою ми забрали придбані перед цим спиртне та їжу і вирушили до магазину   в центрі села.

                       На другий день він приїзджав до ОСОБА_1 до дому. Він даного дня лежав у ліжку. Коли зводився , то при цьому стогнав і говорив, що болить у нього в грудях.  

                       Приблизно 4 червня 2010 року ОСОБА_1 заїзджав в с.Повча до нього  і говорив, що їде в лікарню так як його біль в грудях не перестає.  

                       В своїх показах ОСОБА_9 також вказує на те, що ОСОБА_1 перебуваючи в барі і його залишаючи не заточувався і самовільно не падав.

           - показаннями свідка ОСОБА_6 яка суду показала, що вона працює продавцем в кафе –барі підприємця ОСОБА_5, що в с.Миколаївка Млинівського району. 02 червня 2010 року біля 19 год. в барі перебували ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вживали спиртне. Коли вона до них звернулась, щоб залишили приміщення бару так як вона хоче закрити приміщення, то вони відмовились це зробити і тому вона про таку поведінку відвідувачів повідомила власника бару ОСОБА_5. ОСОБА_5 прибув до бару разом із її чоловіком ОСОБА_4. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зав»язалась боротьба. Під час цієї боротьби ОСОБА_1 почав вставати із-за столу та  впав . Після цього ОСОБА_1 встав на ноги. Коли вона викрикнула, що буде викликати міліцію, то бар всі залишили.

          - показаннями свідка ОСОБА_5 який суду показав, що 2 червня 2010 року біля 18-19 години до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_6, яка працює продавцем в кафе-барі, розташованому в с.Миколаївка та  повідомила, що в барі знаходяться ОСОБА_9, ОСОБА_1 та його зять ОСОБА_8, які  ображають її. По дорозі він зателефонував до швагра ОСОБА_4 та попросив поїхати із ним.  ОСОБА_4 він  забрав біля його дому і до кафе-бару вони  під"їхали разом. Коли вони зайшли в приміщення кафе-бару, то там  побачили, що за столом сидять ОСОБА_1, ОСОБА_9 і зять ОСОБА_14 та розпивали горілку. Продавець ОСОБА_6 знаходилась за прилавком. Крім них в кафе-барі більше відвідувачів не було. Він відразу підійшов до стола за яким сиділи названі чоловіки та сказав до ОСОБА_9, з яким найбільше знайомий, щоб він та інші чоловіки йшли з бару. При цьому він запитав, чого вони в барі буянять і ображають продавця.  ОСОБА_9 повернувся в його сторону і не втримавши рівноваги почав падати, схопивши при цьому його руками за светра. Від цього вони обоє впали впали на підлогу. Між ними зав»язалась боротьба. В цей час ОСОБА_14 піднявся зі столу і хотів втрутитись в сутичку між ним  і ОСОБА_9, але ОСОБА_4 його зупинив.

Після того, як він та ОСОБА_9 піднялись з підлоги,  вийшли з кафе-бару на вулицю і сіли на лавці. ОСОБА_9 з ОСОБА_14 з бару забрали недопиту горілку та закуску. На вулиці ОСОБА_1 із зятем ОСОБА_14 сіли на кінний віз та поїхали в центр села. ОСОБА_9 поїхав за ними мотоциклом.

При цьому, суд підходить до оцінки показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в частині того, що вони вказують на самовільне падіння потерпілого при зазначених обставинах, враховуючи їх родинні та дружні стосунки з підсудним.  

          -  протоколом огляду місця події приміщення кафе - бару ПП ОСОБА_5 в ході якого оглянуто приміщення вказаного кафе  і зафіксовано загальну обстановку в ньому (а.с.6-7);

          -  протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_6 в ході якої ОСОБА_1 настоює на показах, якими стверджує, що він впав на стіл в результаті завданого йому удару в спину (а.с.45-46);

          - протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_1 в ході якої ОСОБА_1 настоює на тому, що будучи в барі він впав на стіл після того як по ньому був нанесений удар (а.с.33);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події в ході якого потерпілий ОСОБА_1 на місці події розповідає та показує про обставини за яких він отримав тілесні ушкодження (а.с.54-67). При цьому суд бере до уваги те, що на вулиці де стояв віз, навколо якого перебували ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виступаючих предметів на поверхні землі не було, тому суд відкидає можливість самотравмування потерпілого при падінні на землю без прискорення. Такий висновок суду підтверджується позицією судово-медичного експерта, викладеною в п.п.7,8 висновку №231 від 24 липня 2010 року.

          -   висновком судової медичної експертизи №231 від 24 липня 2010 року згідно якого у ОСОБА_1 виявлено такі тілесні ушкодження: крововилив по задній поверхні правої половини грудної клітки , крововилив на лівій сідниці, закритий перелом 9 ребра справа  по середньо-аксилярній лінії. Всі ушкодження мають ознаки дії тупих предметів

             Тілесні ушкодження можуть відповідати строку 2 червня 2010 року.      

             Крововилив на спині справа і перелом 9 ребра справа можуть бути результатом одної і тої ж травматичної дії і бути єдиним морфологічним комплексом тілесних пошкоджень. За критерієм  довготривалого розладу здоров»я  вони належать до категорії середнього ступеня тяжкості. Крововилив на лівій сідниці має ознаки легкого тілесного ушкодження.

            Синець на лівій сідниці міг виникнути від одноразового прикладання сили, синець  на спині справа і перелом 9 ребра справа також могли утворитись від одноразового прикладання сили. Враховуючи порівняно великих розмір синця на спині справа не виключено, що із вказаною ділянкою більше ніж один раз контактував тупий предмет.

             При ударі правою половиною грудної клітки до краю стола, як показав потерпілий при відтворенні обстановки та обставин події могли утворитись синець на спині справа і перелом 9 ребра справа (а.с.79-81).

          - допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15 суду показав, що повністю підтверджує складений ним акт № 188 судово-медичного обстеження від 10.06.2010 року. Підтвердив кількість, локалізацію та ступінь тяжкості виявлених при огляді  ОСОБА_1 від 09.06.2020 року тілесних ушкоджень.

          - допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 суду показав, що повністю підтверджує складений ним висновок експерта № 231 від 24.06.2010 року. Експертиза проводилась за медичними документами та матеріалами кримінальної справи. Усі свої висновки щодо кількості, характеру, локалізації, ступеня тяжкості, механізму та строку нанесення виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень експерт в судовому засіданні підтвердив. Експерт, будучи присутнім при відтворенні обстановки та обставин події з потерпілим, підтвердив в суді свій висновок і про те, що механізм травмування та локалізація ушкоджень можливі згідно показів ОСОБА_1  

          Крім того, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину не спростовується показами допитаних за клопотаннями учасників судового розгляду свідків, а саме:

- свідка ОСОБА_8, який показав, що 02 червня 2010 року він, ОСОБА_1, ОСОБА_9 виконували підготовчі роботи для встановлення пам»ятника на могилу дружини ОСОБА_1 на кладовищі в с.Миколаївка Млинівського району. По закінченню робіт вони вирішили поїсти та випити горілки в кафе-магазині в якому керують ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_12. З ними також був малолітній внук ОСОБА_13, якому біля 4 років. Даного дня працювала в кафе і здійснювала реалізацію товарів ОСОБА_6, сестра ОСОБА_12. Прибули в кафе десь о 17 год. 30 хв. Розмістились за столиком. Замовили їжу та спиртне. Через деякий час продавець сказала їм, що буде закривати приміщення бару. Оскільки ще не час був для закриття бару, тому він і його знайомі відмовились залити приміщення бару. Продавець відповіла , що вона кудись буде телефонувати. Через декілька хвилин після цього в приміщення кафе-бару зайшов ОСОБА_5, а заним ОСОБА_4 ОСОБА_5 наніс сильний удар в обличчя над лівим оком ОСОБА_9, від чого останній впав на підлогу. Перед тим, як нанести удар, ОСОБА_5 претензій ніяких не пред»являв до них і не намагався нічого виясняти. На підлозі між ОСОБА_9 і ОСОБА_5 зав»язалась боротьба і шарпанина. Під час даної боротьби ОСОБА_8 взяв свого малолітнього сина, який плакав, і хотів вивести на вулицю. Коли повернувся то побачив, що його тесть ОСОБА_1 лежить на підлозі а підсудний ОСОБА_4 стояв над ним, хоча самого удару він не бачив але гукнув до підсудного «не рухай батька». Що відбувалось між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він не бачив. Далі  бачив, що в стороні, де сидів ОСОБА_1, були в цей час повалені крісла та столи. ОСОБА_1 скаржився на біль в грудях справа і при цьому рукою притискав себе за правий бік. Після цього вони залишили приміщення кафе-бару. Біля магазину ОСОБА_1 ні до, ні після конфлікту не падав.

На другий день ОСОБА_1 лежав у ліжку, а коли зводився , то при цьому стогнав і говорив, що болить у нього в грудях.

- свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні показала, що 02 червня 2010 року під вечір вона ішла в магазин в с.Миколаївка Млинівського району Рівненської області. Перед цим пройшов дощ і знову накрапав. Біля приміщення магазину стояла підвода і біля неї стояли ОСОБА_1 та ОСОБА_9 і ще маленький хлопчик, який просив іграшку. В цей час вона побачила, що ОСОБА_1 дуже сильно впав навзнак і при цьому сильно голосно кричав. ОСОБА_9 допоміг потерпілому піднятися і вона більше нічого не бачила, так як зайшла в приміщення магазину. Там вона побачила ОСОБА_8, який хотів купити пляшку горілки. Продавець відмовила ОСОБА_8 у його прохані і свідок ОСОБА_17 теж йому сказала, що досить уже пити бо і так уже сильно п»яні і що з ними мала дитина.

- свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні показала, що 02 червня 2010 року підвечір їхала на велосипеді в магазин в с.Миколаївка Млинівського району Рівненської області, щоб купити на вечерю хліба. Перед цим пройшов дощ і знову накрапав. Біля приміщення магазину стояла підвода і біля неї стояли ОСОБА_1 та ОСОБА_9, вони сильно висловлювалися нецензурними словами і були в нетверезому стані. В цей час вона побачила, що ОСОБА_1 дуже сильно впав навзнак, так як не втримався на ногах, а ОСОБА_9його піднімав. Коли вона підійшла до вхідних дверей магазину, то звідти вийшов ОСОБА_8 та маленький хлопчик, його син.

- свідка ОСОБА_19, яка суду показала, що 02 червня 2010 року під вечір у магазин зайшов ОСОБА_8 і купляв ковбасу, хліб і ще з ним був син, то він купив йому сухарики. В магазин зайшла ОСОБА_18 і сказала, що там сильно впав біля підводи ОСОБА_1 Вони вийшли на вулицю, свідок ОСОБА_19 бачила, як ОСОБА_9 піднімав ОСОБА_1 Вони обоє були сильно п»яні.

- свідка ОСОБА_20, яка показала суду, що 03 червня 2010 року вона ішла до своєї мами і бачила, як ОСОБА_1 кінним плугом обгортав картоплю. Вона не може точно сказати, чий то був город, але точно бачила, що ОСОБА_1 ходив за кіньми. Вона тоді здивувалася, що дуже мокро і як він обгортає. Перед цим пройшов дощ.

- свідка ОСОБА_21, який суду показала, що точної дати назвати не може, але в перших числах червня місяця він під вечір проїжджав автомобілем «Ауді»разом із працівниками відділу земельних ресурсів. Так як того дня вони виділяли в натурі земельні паї на території сільської ради. Проїжджаючи повз магазин він бачив підводу, біля якої стояли ОСОБА_1 та ОСОБА_9 На підводі стояла пляшка горілки. Перед цим пройшов дощ, який прогнав Свідка ОСОБА_21 та працівників відділу земельних ресурсів із поля. Свідок звернув увагу на те, що у ОСОБА_1 були мокрі штани ззаду.

- свідка ОСОБА_22, яка суду показала, що в перших числах червня 2010 року до неї звернувся ОСОБА_1 він мав хворобливий вигляд, скаржився на біль у боку і припускав що у нього поламані ребра. Пояснив що його 02 червня 2010 року в кафе-барі побив ОСОБА_4. ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_22 гроші для поїздки до лікарні. Також він мав із собою чорновий заяви про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4. ОСОБА_22 допомогла написати нову заяву, оскільки ОСОБА_1 скаржився на біль, тому писати не міг, але заяву він підписав особисто.

           На підставі наведеного, суд вважає повністю доведеною винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому у даній кримінальній справі злочину, передбаченого ст.128 КК України.

          На досудовому слідстві винні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.128 КК України, і така кваліфікація знайшла своє повне доказове підтвердження в суді. Своїми умисними діями, які виразились в необережному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України.  

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд, виходячи з положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину а саме те, що вчинення необережного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості відповідно до ст.12 КК України, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.90), та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

          Обставиною, яка у відповідності до ст.66 КК України пом`якшує покарання підсудному ОСОБА_4, суд рахує наявність на його утриманні малолітньої дитини (а.с.91).

          Обставиною, яка у відповідності до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудному суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку. ОСОБА_1 є пенсіонером (а.с.13).

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді громадських робіт, що суд рахує необхідним та достатнім для виправлення підсудного, та попередження нових злочинів.

Альтернативні покарання у санкції 128 КК України є більш суворими по відношенню до громадських робіт.

Передбачених законом підстав до застосування більш м`якого покарання, звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання суд не знаходить. Суд не вважає можливим виправлення підсудного ОСОБА_4, що вчинив злочин невеликої тяжкості, однак такий що посягає на здоров»я особи, без  відбування призначеного покарання.

          Речові  докази та судові витрати у справі відсутні.

          Заявлений потерпілим у даній справі ОСОБА_1 та підтриманий в суді цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, підлягає до часткового задоволення в частині стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином. Суд рахує доведеним та переконливим те, що моральна шкода, заподіяна вчиненим ОСОБА_4 злочином виразилась у глибоких переживаннях та моральних стражданнях потерпілого з приводу заподіяних йому тілесних ушкоджень, фізичного болю та тимчасової зміни звичного способу життя. Заподіяну ОСОБА_1 злочином шкоду суд в грошовому виразі оцінює у 3 000 гривень.

Підлягає задоволенню документально підтверджена вимога позивача про відшкодування 200 гривень витрат, понесених на одержання правової допомоги.

          В частині вимог потерпілого про відшкодування йому майнової шкоди, заподіяної злочином, суд вважає за потрібне залишити даний позов без задоволення. Позивачем не надано суду будь-яких доказів з приводу понесених витрат.

          Суд не знаходить підстав до зміни запобіжного заходу підсудному у даній справі до вступу вироку в законну силу на більш суворий. Підсудний має постійне місце проживання, одружений, бере участь в утриманні малолітньої дитини.

          Керуючись ст.ст. 321-324  КПК України, суд -

З А С У Д И В:

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на двісті годин.

          Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином, та 200 (двісті) гривень витрат, понесених на отримання правової допомоги. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.  

          Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередній –підписку про невиїзд.

          Вирок  може бути оскаржено до  Апеляційного суду Рівненської області на  протязі 15 діб з  моменту проголошення подачею апеляції через Млинівський районний суд Рівненської області, а засудженим, який перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

                    Суддя :                                      /підпис/                              В.М.Коваленко

          З оригіналом згідно:

          Голова Млинівського районного суду                                         П.В.Феськов