Справа №  22а-3904/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 квітня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

       апеляційного суду Хмельницької області

          в складі: головуючого –судді Талалай О.І.

          суддів: Корніюк А.П., П’єнти І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-3904 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 01 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці про зобов’язання нарахування та виплати підвищення пенсії  як дитині війни.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначив, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей  війни»має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 цього Закону право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідачем таке підвищення до пенсії виплачувалось не в повному обсязі і просив суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці нарахувати та виплатити підвищення пенсії як дитині війни за 2009 рік.  

 Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 01 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.

         Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої на підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язове державне пенсійне страхування»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни»з врахуванням проведених виплат.

 _______________________________________________________________        

Головуючий у першій інстанції: Березюк О.Г.                                      Справа № 22а-3904  

Доповідач: Талалай О.І.                                                                             Категорія № 10.3.1

         Відповідач,   не  погоджуючись  з  рішенням  суду,  в  апеляційній   скарзі

просить  його  скасувати,  прийняти  нове  рішення, яким  відмовити позивачу в задоволенні  позову.  Посилається  на   те,   що   законодавством   не   визначено

джерела фінансування відповідних коштів, порядок їх нарахування та виплати,

джерела фінансування відповідних коштів, порядок їх нарахування та виплати, а фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України. Положенням «Про Пенсійний фонд України»визначено вичерпний перелік напрямів використання коштів.  Стягнення судових витрат не відповідає вимогам закону.

       В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з’явилися, про день, час і місце слухання справи належним чином повідомлені.

         У зв’язку з чим в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України за наслідками  розгляду  апеляційної скарги  на рішення суду  першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону України № 2195–IV „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ці положення не змінювались.

        Виплата підвищення пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на отримання підвищення пенсії за період за 2009 рік.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена.  

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для проведення виплати підвищення пенсії дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування підвищення пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на його отримання.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст.  195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в                                м. Шепетівці задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 01 вересня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуюча:                                         Судді: