Справа № 22ц-1693/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі: Дідик А.Б.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1693 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Браво” про визнання договору лізингу недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з означеним позовом, вказавши, що 19 липня 2007 року між ним та ТОВ ”Браво” укладено договір лізингу, згідно якого позивач отримав майно, перелік якого міститься в акті прийому –передач, на умовах сплати лізингових платежів та можливістю отримати його у власність. Однак, на момент укладення вказаного договору відповідач не мав відповідної ліцензії на провадження лізингової діяльності, не перебував на обліку у Держфінпослуг, крім того, майно, яке було передано у лізинг не було розмитнене та не перебувало на балансі товариства, а також його вартість була явно завищена у порівняні з ринковими цінами.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року незаконним та необґрунтованим, просить скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи. Зазначає, що відповідачем не надано довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг, що є обов’язковою для зайняття діяльністю з фінансового лізингу відповідно до положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами –суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.
Головуючий у першій інстанції –Вітюк В. Ж. Справа № 22ц-1693
Доповідач –Власенко О.В. Категорія № 19
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.
У відповідності з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
У відповідності до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника0 відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю –продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Встановлено, що 19 липня 2007 року між ТОВ ”Браво” (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувачем) було укладено договір лізингу обладнання (а.с.8), згідно з яким лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує у платне користування на умовах фінансового лізингу майно, загальною вартістю 413 2 00 грн., перелік якого міститься в акті прийому –передачі (а.с.13), на умовах сплати лізингодавцеві лізингових платежів.
Згідно з довідкою № 1276 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.25) одним з видів діяльності ТОВ ”Браво” за КВЕД є фінансовий лізинг.
Згідно з довідкою № 29 від 16.02.2011 року (а.с.32) на балансі підприємства ТОВ ”Браво” з 1 вересня 2005 року обліковується майно, яке було придбане ТОВ ”Браво” згідно з контрактом № 13/05 від 30.05.2005 року (а.с.26-28), і яке є предметом договору лізингу обладнання від 19.07.2007 року.
Встановлено також, що зміни у ст. 9 Закону України ”Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, згідно з якими вид господарської діяльності із надання фінансових послуг, якими в тому числі є і фінансовий лізинг, потребує ліцензування, внесені лише 19 жовтня 2010 року, тому на момент укладення договору - 19.07.2007 року, цей вид діяльності ліцензуванню не підлягав.
Виходячи з наведеного та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку і обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимоги ОСОБА_1
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко