Справа № 2а-472

2011 року

ПОСТАНОВА

і м е н е м   У к р а ї н и

м. Вугледар                                                                                     14 березня 2011 року

      Вугледарський міський суду Донецької області, діючий як місцевий адміністративний суд в складі: головуючого судді Жамбровського С.І., при секретарі –Ходаковській Н.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання неправомірним відмову про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

   Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання неправомірним відмову про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної суми на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Відповідачем допомога виплачується в значно менших розмірах. 26.01.2011 року позивач звернувся з письмовою заявою до УПСЗН м.Вугледар про виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, але отримав відмову. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання йому вказаних коштів, просив визнати дії Управління Праці та Соціального захисту населення м.Вугледар неправомірними в відмові у виплаті недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 - 2009 роки в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, а також стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму на оздоровлення за 2002 –2010 року в розмірі 19 769,90 грн.

Позивач  в судове засідання не з'явився, до судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволені.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності представника УПСЗН Вугледарської міської ради та заперечення, згідно яких позов не визнано в повному обсязі з посиланням на те, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, в зв’язку з цим, у відповідності до ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак, у відповідності до положень  ст. 62 вище зазначеного Закону, роз’яснення застосування його норм провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого згідно ст.117 Конституції України є обов’язковими для виконання місцевими органами влади. З метою виконання закону, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розмір щорічної допомоги, як  ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, який складає 100 грн.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає, що позов  не  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та не спростовано сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2- категорії,  що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 8)

Позивач звертався 16.12.2010 року до відповідача про виплату недорахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2010 роки в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат,  на що 17.12.2010 року отримав відповідь, що УПСЗН Вугледарської міської ради здійснило нарахування щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 100 грн.

(а.с. 10,11)

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний термін для звернення до суду.

Відповідно ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий  після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав  для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Так як позивач не надав переконливих доказів пропущення строку звернення до адміністративного суду, в позовній заяві не просив поновити строк для звернення до суду, суд вважає необхідним в задоволенні  позовних вимог з 2002 року по 2008 рік відмовити в зв’язку з пропуском строків, а з 2009 –2010 роки підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки № 02-1/10-4719 від 21.12.2010 року наданої Управлінням праці і соціального захисту населення, позивач знаходиться на обліку в УПСЗН м.Вугледар і отримує щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. За 2002 рік йому було нараховано та виплачено 26,70 гривень; за 2003 рік - нараховано та виплачено 26,70 гривень; за 2004 рік - нараховано та виплачено 26,70 гривень; за 2005 рік - нараховано та виплачено 100 гривень; за 2006 рік - нараховано та виплачено 100 гривень; за 2007 рік - нараховано та виплачено 100 гривень; за 2008 рік - нараховано та виплачено 100 гривень; за 2009 рік -  призначено 100 гривень;  за 2010 рік –призначено 100 гривень.

Щорічна допомога за 2009, 2010 роки була Управлінням нарахована  у розмірі 100 гривень щорічно, але позивачу не виплачена у зв’язку з тим, що на кошти, що містяться на рахунку в управлінні державного казначейства накладено арешт.

Відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-XII передбачена щорічна допомога  на оздоровлення чорнобильцю II категорії –у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався. Визначені наведеною постановою та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищою юридичною сили –Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Враховуючи вищевикладене,  керуючись ст. 3, ч. 2 ст. 19, ч. 3, ст. 51 Конституції України,  ст. 48, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.1991р.,  ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”,  Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   ст.ст. 2, 6, 8, 9,11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,  254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -    

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вугледарської міської ради про визнання неправомірним відмову про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення –задовольнити частково.

  Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вугледарської міської ради щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009, 2010 роки.

  Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вугледарської міської ради на користь ОСОБА_1 за 2009, 2010 роки у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, яка встановлена на момент проведення виплат,  за кожен рік

      В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через Вугледарський міський суд як місцевий адміністративний суд протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                                            С.І.Жамбровський