Справа № 2а-574/2011 р.                                                             

П О С Т А Н О В А

І м е н е м    У к р а ї н и

  м. Вугледар                                                                                  01 квітня 2011 року

Суддя Вугледарського міського суду Донецької області Жамбровський С.І., розглянувши в порядку письмового провадження за нормами адміністративного судочинства, передбаченими ст.122 КАС України,  справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледар Донецької області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав, визнання дій неправомірними та стягнення не донарахованих сум пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в м. Вугледар, Донецької області, в якому просить захистити порушене, невизнане право та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни». 

Обґрунтовуючи  вимоги, позивач зазначила, що має статус «дитини війни»і у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» отримувана нею пенсія повинна бути збільшена на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що відповідач в своїй діяльності не керувався рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення законів, що звужують права громадян, не виплатив їй доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни»з 01 жовтня 2010р. по  теперішній час. Просила зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну державну допомогу за цей період, зобов’язати УПФУ м.Вугледар Донецької області в подальшому нарахувати та сплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до смерті або до зміни законодавства.

Позивач  в судове засідання не з'явилась, просила суд розглянути позов у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності представника Управління ПФУ в м.Вугледар та заперечення згідно яких позов не визнано в повному обсязі, так як фінансове  забезпечення  державних соціальних гарантій у відповідності  до ст.7 Закону України "Про   соціальний захист дітей війни" передбачено  за рахунок  коштів державного бюджету України, однак Законами України "Про Державний бюджет  України" доплата до пенсії дітям війни в зазначеному позивачем розмірі не передбачена, тому навіть після прийняття рішень Конституційним судом України доплата не може бути виплачена позивачу, так як  страхові внески не можуть зараховуватися до  Державного бюджету і не можуть використовуватися  на цілі не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Адміністративний позов ОСОБА_1 розглянуто суддею одноособово в порядку письмового провадження, передбаченого ч.3 ст.122 КАС України, так як від усіх учасників процесу надійшли заяви про такий розгляд справи.

Суд, дослідивши  матеріали справи, наявні в ній докази сторін, наданні в обґрунтування та заперечення позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні  № НОМЕР_1

(а.с. 7)

Позивач  зверталась до відповідача з питання перерахунку пенсії та отримання  доплати  у розмірі  30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як  «дитині війни», однак отримала письмову відмову.

(а.с.8, 9-10)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28.12.2007 року) «дітям війни», пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( у редакції  від 18.11.2004 року чинній у 2009, 2010 роках) «дітям війни»пенсії або щомісячне  грошове довічне утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням і суперечать здоровому глузду.

Посилання відповідача на ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», та на ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд не може прийняти до уваги, так як  Кабінету  Міністрів  України надано право встановлювати   розміри соціальних виплат у 2009 році та 2010 році,  які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах   у   межах   асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах  розміри лише  тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки  розмір зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом «Про соціальний захист дітей війни», залежить  від розміру мінімальної пенсії за віком.    

Щодо вимоги позивача про зобов’язання УПФУ м.Вугледар Донецької області в подальшому нарахувати та сплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до смерті або до зміни законодавства , суд не може прийняти до уваги, оскільки стягнення платежів на майбутнє не передбачее діючим законодавством.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30.07.2010 року за Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Колегія суддів, виходячи з наведенного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначенності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник  проти  України»(заява №23436/03).

            В частині позовних вимог про зобов’язання відповідача і на майбутнє перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, суд вважає за необхідне відмовити, так як об’єктом судового захисту є порушені права, свободи чи інтереси особи, а на момент вирішення спору зазначене порушення відсутнє. Зазначені вимоги не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин

На підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Управління Пенсійного фонду України звільнене від сплати державного мита.

На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на  2007, 2010рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуюсь ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 100,122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області –задовольнити частково.

Поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області щодо відмови в нарахуванні, призначенні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як “дитині війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області нарахувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни»за період з 01.10.2010 року по 05.04.2011 року.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог  щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області і на майбутнє перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», з вище наведених обставин.       

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через Вугледарський міський суд як місцевий адміністративний суд протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Вугледарського

              міського суду                                                                                        С.І.Жамбровський