Справа № 2а-566/2011 р.                                                             

П О С Т А Н О В А

І м е н е м    У к р а ї н и

  м. Вугледар                                                                                                                   05 квітня 2011 року

Суддя Вугледарського міського суду Донецької області Жамбровський С.І., розглянувши в порядку письмового провадження за нормами адміністративного судочинства, передбаченими ст. 122 КАС України, справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледар Донецької області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав, визнання дій неправомірними та стягнення не донарахованих сум пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в м. Вугледар, Донецької області, в якому просить захистити порушене, невизнане право та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни». 

Обґрунтовуючи  вимоги, позивач зазначила, що має статус “дитини війни” і у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» отримувана нею пенсія повинна бути збільшена на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що відповідач в своїй діяльності не керувався рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення законів, що звужують права громадян, не виплатив їй доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як “дитині війни” з 09 липня 2007р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.03.2011 року. Просила відновити пропущений строк звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну державну допомогу та виплачувати її в подальшому, стягнути з відповідача судові витрати.

          Позивач  в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву з проханням розглянути позов у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності представника Управління ПФУ в м.Вугледар та заперечення згідно яких позов не визнано в повному обсязі, так як фінансове  забезпечення  державних соціальних гарантій у відповідності  до ст.7 Закону України "Про   соціальний захист дітей війни" передбачено  за рахунок  коштів державного бюджету України, однак Законами України "Про Державний бюджет  України" доплата до пенсії дітям війни в зазначеному позивачем розмірі не передбачена, тому навіть після прийняття рішень Конституційним судом України доплата не може бути виплачена позивачу, так як  страхові внески не можуть зараховуватися до  Державного бюджету і не можуть використовуватися  на цілі не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Адміністративний позов ОСОБА_1 розглянуто суддею одноособово в порядку письмового провадження, передбаченого ч.3 ст.122 КАС України, так як від усіх учасників процесу надійшли заяви про такий розгляд справи.

Суд, дослідивши  матеріали справи, наявні в ній докази, наданні сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог на підставі наступного .

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус “дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні серія НОМЕР_1.

                                                        (а.с. 7)

Позивач  зверталася до відповідача з питання перерахунку пенсії та отримання  доплати  у розмірі  30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як  “дитині війни”, однак отримала письмову відмову.

(а.с. 8, 9-10)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28.12.2007 року) “дітям війни”, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена на 2006 рік, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року  № 3235-ІV.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

09.07.2007 року Конституційним  Судом України ухвалено рішення № 6-рп відповідно до якого, визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний  бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення  Конституційним судом  України цього рішення. Пунктом 5 наведеного рішення визначено, що рішення  Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення  для судів  загальної юрисдикції при розгляді ними  позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Враховуючи зазначене за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року “діти –війни” мали право на отримання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.62 Закону України про «Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 квітня 406грн., з 01 жовтня 411грн. При цьому  зазначена стаття була змінена  Законом України  від 15.03.2007 року та доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для  визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01 квітня та з 01 жовтня застосовується прожитковий мінімум  для осіб, що втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06грн. та 415,11грн.  Тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мала право на підвищену пенсію  передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідності до зазначеного прожиткового мінімуму.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-ІV(п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») внесено зміни  до Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»ст.6 викладена  в наступній  редакції «Дітям війни” (крім тих на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання   чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008року визнано такими, що не відповідає  Конституції України п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно –правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України»), редакція зазначеної статті,  що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність, однак  на підставі рішення  Конституційного Суду України №10 – рп від 22 травня 2008 року втратила чинність  нова редакція  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в наслідок чого відновлена стара редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня  - 48,10грн., з 01 липня –48,20грн., з 01 жовтня –49,80 грн. Відповідно  до зазначеної постанови, а не Закону підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду, в наслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дії управління ПФУ в м.Вугледарі в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, після прийняття рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений  прожитковий мінімум  на одну особу, яка втратила працездатність з  01 квітня 481 грн., з 01 липня 482 грн., з 01 жовтня 498 грн.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалося підвищення  до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з   22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен дорахувати позивачу 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Що стосується виплат з 01.01.2009 року по теперішній час,  то відповідно до  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»( у редакції  від 18.11.2004 року чинній у 2009, 2010 роках) “дітям війни” пенсії або щомісячне  грошове довічне утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням.

Посилання відповідача на ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», та на ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд не може прийняти до уваги, так як  Кабінету  Міністрів  України надано право встановлювати   розміри соціальних виплат у 2009 році та 2010 році,  які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах   у   межах   асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах  розміри лише  тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки  розмір зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом «Про соціальний захист дітей війни», залежить  від розміру мінімальної пенсії за віком.           

Що стосується твердження представника відповідача про пропуск строку позивачем для звернення до суду, а також звернення позивача про поновлення строку, суд вважає їх  необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30.07.2010 року за Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник  проти  України»(заява №23436/03).

В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та отримав відмову від відповідача у виплаті зазначених сум, тобто дізнався про порушення його прав у лютому 2011 року, а тому суд вважає, що позивачем не пропущений шестимісячний процесуальний строк для звернення до адміністративного суду.

На підставі  п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

         На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на  2007, 2008, 2009,2010 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 11,17,18,87,94,99,100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І  Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар, Донецької області –задовольнити частково.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, як пропущений з поважних причин.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області щодо відмови в нарахуванні, призначенні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як “дитині війни”.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України  в місті Вугледар, Донецької області нарахувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як “дитині війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та  за період з 22.05.2008 року по 05.04.2011 року.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через Вугледарський міський суд як місцевий адміністративний суд протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                                                       С.І.Жамбровський