РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.06                                                                                 Справа № 16/40

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи  за позовом

Дочірнього підприємства «Укрнафтосервіскомплект»Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

до 1- го відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями «ТНК «Україна»,

м. Лисичанськ  Луганської області

до 2- го відповідача Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськнафтооргсинтез”,

м. Лисичанськ  Луганської області

про стягнення 15 662 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:          

від позивача –не прибув,

від 1-го відповідача –не прибув,

від 2-го відповідача -  Іщук І.О. , дов. № 18/2-10 від 01.01.06.

                                                                  в с т а н о в и в :

          Суть спору:  заявлено вимогу про стягнення з відповідача  15 662 грн. 80 коп., в тому числі вартість недопоставленого товару –9 701 грн. 02 коп., пеня –5 951 грн.60 коп.

          1-й відповідач надав до  суду відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує, посилаючись на їх недоведеність, а також на нижчевикладене.

Також 1-й відповідач зазначає, що відповідно до п.6.5. договору № 751-02/1-п від 16.09.2002. , приймання товару по кількості повинно проводитися на станції відправлення «Покупцем»за  участю представника «Постачальника»або відправника вантажу.

Відповідно до п.6.6. вказаного договору, при недотриманні «Покупцем»п. 6.5. договору вимоги «Покупця», засновані на невідповідності кількості товару умовам договору і відповідних додатків до нього задоволенню не підлягають.

Згідно Додатків №№1,2 до договору  базові умови FCA (ст. Новозолотарьовка Луганської області), а відповідно до актів ТПП в порушення умов договору приймання товару по кількості проводилося на станції Гоголево.

Таким чином, на думку 1 –го відповідача, позивачем були порушені умови договору про місце приймання вантажу, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

2-й відповідач за відзивом, також проти позову заперечує, посилаючись на їх недоведеність, а також з аналогічних підстав, які вказані вище та 1-м відповідачем.

          Позивач в судове засідання не з’явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. У клопотанні позивач також зазначив, що усі необхідні документи для розгляду справи  судом надаються.

В той же час позивач надав до суду заяву № 012-173 від 05.06.2006. про зміну та уточнення позовних вимог.

За вказаною заявою позивач просить стягнути суму боргу по нестачі поставленого товару у розмірі 8 819 грн. 91 коп. з ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез».

В обґрунтування свої вимог за заявою позивач посилається на те, що 16.09.2002. між ним та ПП «ТНК –Україна»(1-й відповідач у справі) укладено договір поставки нафтопродуктів № 7551-02/1-П.

Відповідно до умов договору та згідно з додатками №№ 1 та 2, ПП «ТНК –Україна»поставило позивачу нафтопродукти на умовах FCA правил «ІНКОТЕРМС»(а саме, до ст.. Новозолотарьовка Луганської області.

До місця призначення (ст. Гоголево Південна залізниця) вантаж доставляв вантажовідправник ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез».

Суд розглянувши заяву позивача про зміну позовних вимог, залучає її до матеріалів справи, але залишає без задоволення, оскільки вказана заява подана до суду без дотримання вимог господарського процесуального законодавства.

Так, незважаючи, на те, що  по даній справі  у якості відповідачів, залучено дві юридичні особи, заява  вручена  лише одному відповідачу –ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез»09.06.2006., тобто в день засідання і відповідач не мав можливості своєчасно її розглянути та надати обґрунтовану відповідь, окрім цього позивачем до суду не надані належних докази направлення заяви про зміну позовних вимог 2-му відповідачу –ПП з іноземними інвестиціями «ТНК Україна».

В той же час, слід визначити, що строк розгляду спору по даній справі, закінчується 16.06.2006. і у суду не має можливості для відкладенні розгляду справи та витребування у позивача додаткових доказів, що стосуються предмету позову, а також заяви про зміну позовних вимог.

З огляду на викладене суд розглядає первісні позовні вимоги, за позовною заявою  від 13.12.2002 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що:

16.09.2002. між позивачем та 1-м відповідачем укладено договір № 751-02/1П з додатками до нього. За умовами вказаного договору «Постачальник»- 1-й відповідач, зобов’язався передати, а «Покупець»- прийняти нафтопродукти у кількості, за номенклатурою, цінами та у строки постачання згідно умов договору та додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.

Позивачем умови договору були виконані належним чином, але  1-м відповідачем поставка товару була здійснена  у меншому обсязі, у зв’язку чим позивач  звернувся до суду з позовом, за яким просив стягнути з 1-го відповідача вартість недопоставленого товару у сумі 9 701 грн.02 коп. та пеню за несвоєчасну поставку товару у сумі 5 951 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 13.03.2003, за клопотанням позивача, у якості іншого відповідача було залучено  ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез».

Відповідачі проти позову заперечують з підстав вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи, та доводи сторін, у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

16.09.2002.між ПІІ «ТНК- Україна»(1-й відповідач) і  ДП «Укрнефітесервискомплект»ВАТ «Укрнафта»(позивач) був укладений договір поставки нафтопродуктів, за умовами якого 1-й відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості, за номенклатурою, цінам та строки поставки згідно умов договору та додатків до нього.

Пунктом 5.2. договору визначено, що послуги з постачання товару здійснюються вантажовідправником (експедитором), яким виступає 2-й відповідач ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез», з яким  1-й відповідач або позивач підписують відповідний договір.

Згідно договору комісії на транспортно –експедиторське обслуговування № 17-85у від 02.01.2002., укладеного між 1-м та 2-м відповідачами,  2-й відповідач зобов’язався за дорученням 1-го відповідача здійснювати угоди по забезпеченню відвантаження та перевезення нафтопродуктів.

Як вбачається із  матеріалів справи 23 та 30 вересня 2002 року, на адресу Полтавського управління «Нафтосервіскомплект»на залізничну станцію Гоголево, згідно з залізничними накладними №№ 48259948, 48259949, 48259950, 48259947, 48260661, 48260711 прибув бензин марки А-80 в цистернах №№ 73737900, 74205519, 72815434, 74204546, 72832322, 73749012, 74128075 відповідно.

30 вересня та 3 жовтня 2002 року, на адресу Надвірнянського управління «Нафтосервіскомплект»на залізничну станцію Надвірна, згідно з залізничними накладними №№ 48259958, 48260646 прибув бензин марки А-80 Ек в цистернах №№ 79505525, 74199704 відповідно.

За вказаними документами відправником та постачальником виступав 2-й відповідач.

Поставлений товар був оплачений позивачем по рахункам № 8034 від 17.09.2002. на суму 1 300 002 грн. 60 коп. та № 8518 від 24.09.2002. на суму 1 122 000 грн. 00 коп.

Товар був виданий залізницею без перевірки.

Під час прийняття бензину позивачем була виявлена недостача, загальна кількість недопоставленого товару за даними позивача складає 5 783 кг на суму 9 701 грн. 20 коп.

За фактами недопоставки представниками Полтавської та Івано –Франківської торгово з-промислових палат були складені відповідні акти експертиз №№ В-2169/1, В-2169/2 від 23.09.2202, В-2225 від 230.09.2002., які складені на с. Гоголево і акти №№ В-281 від 30.09.2002., В-285 від 03.10.2002., які складені у м. Івано – Франківськ.

Пунктом 6..5. договору № 751-02/1-п укладеного 16.09.2002. між позивачем та 1-м відповідачем визначено, приймання товару по кількості по повинно здійснюватися на станції відправлення позивачем, за участю представника 1-го або 1-го відповідачів.

Пунктом 6.8. договору визначено, що позивач здійснює приймання товару за кількістю та якістю з урахуванням Інструкції про порядок приймання, транспортування, збереження, відпуску і звіту нафти і нафтопродуктів на підприємствах і у організаціях України, а також відповідно до умов договору.

Окрім цього, у пункті 6.6. вказаного договору сторони узгодили, що при недотриманн7і позивачем вимог пунктів 6.5., 6.8. договору, його  вимоги, пов’язані із невідповідністю кількості умовам договору і додатків до нього, задоволенню не підлягають.

Згідно Додатків №№1,2 до договору  базові умови FCA (ст. Новозолотарьовка Луганської області), а відповідно до актів ТПП в порушення умов договору приймання товару по кількості проводилося на станції Гоголево та Івано - Франківськ.

Тобто позивачем  були порушені умови договору від 16.09.2002. про місце приймання вантажу.

Як було вказано вище, у випадках недотримання  вказаних вимог договору, згідно п.6.6 вимоги, позивача, засновані на невідповідності кількості товару умовам договору, задоволенню не підлягають.

Окрім цього, слід визначити, що відповідно до п.4.1.3.19 Інструкції про порядок прийняття, транспортування, зберігання, відпустки й обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої  наказом Держнафтогазпрому України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122, акт приймання нафтопродуктів складається в день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача, не пізніше наступного дня після надходження.

Згідно п .4.1.3.21 Інструкції, у випадку виявлення нестачі нафтопродуктів матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і викликає представника відправника для участі в прийманні продукції і складанні відповідного акту.

Позивачем зазначені вимоги Інструкції також дотримані не були.

Так,  в акті приймання по кількості нафтопродуктів, що прибули в цистерні № 74204546 не зазначена дата його затвердженні. Акт датується 07.10.2002., а за даними що ньому вказані, вантаж на станцію призначення прибув 23.09.2002.

В акті приймання по кількості нафтопродуктів, що прибули в цистерні № 72815434, не зазначена дата прибуття вантажу на станцію призначення, також різниця дата акту –29.09.2002., з датою акту ТПП –23.09.2002.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

В той же час відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається із вищевказаного, позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, як на обґрунтуванням своїх позовних вимог, у зв’язку з чим у задоволенні прозову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

                                                                       в и р і ш и в :

 1. У задоволенні позову відмовити.

               2. Судові витрати покласти на позивача.

                  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

                  Дата підписання рішення –14.06.2006.

               Суддя                                                                       Т.А. Василенко.